1819
Арбузов завів монетну справу
— Валюта
Відповідно до ухваленого Верховною Радою закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування операцій з дорогоцінними металами за участю Національного банку України)", тепер будь-які інвестиційні, пам'ятні та колекційні монети, виготовлені за кордоном, будуть обкладатися податком на додану вартість.
Домігшись таких правок в податковому законодавстві, Нацбанк створив серйозний запас цінової конкуренції для монет власного виробництва - передусім інвестиційного рівня. "Монети колекційні також подорожчають, - каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Тільки це дуже маленький ринок, і жодного впливу на колекціонерів зміна законодавства не матиме".
Тим більше, що нумізмати можуть купувати інвестиційні монети за кордоном. Це ж стосується і пам'ятних монет, які більшою мірою відносяться до сувенірної продукції, ніж до інструментів інвестування.
У той же час інвестиційні монети закордонного карбування - вартість яких максимально наближена до обсягів дорогоцінних металів, використаних для їх виготовлення - з ринку зникнуть. "Ціни на інвестиційні монети закордонного виробництва виростуть як мінімум на 20%, і попиту на них не буде", - прогнозує голова правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук.
Таким чином, будуть створені умови для просування на ринку інвестиційних монет українського виробництва із золота і срібла (вага золотих монет складе 1, 1/2, 1/4 і 1/10 унції, срібних - 1 унція), першу партію яких вже викарбував НБУ і збирається презентувати їх наступного тижня.
"Якщо закордонна нумізматична продукція подорожчає на 20%, то інвестиційні монети можна продавати з маржею до 10%, - вважає керівник казначейства одного з великих банків. - Це все одно вигідніше, ніж інвестування в золоті злитки, маржа на операції купівлі- продажу яких перевищує ті ж 20-25% (операції зі злитками ПДВ не обкладаються, - ред)".
Експерт вважає, що з 8 т золота, які щорічно продаються в Україні, попит населення розділиться між монетами (як способом вкладення в невеликі обсяги золота) і злитками на 0,5 і 1 кг, банківська маржа на які не перевищує 10%.
У свою чергу в Нацбанку обіцяють, що рівень маржі банків на операціях із золотими монетами не буде перевищувати 5-8%. За відомостями "i", регулятор планує домогтися такого рівня маржі, гарантувавши банкам зворотний викуп інвестиційних монет через територіальні управління Нацбанку - такі правила закладені в проект інструкції щодо операцій з інвестмонетами, яку готується днями затвердити правління Нацбанку.
За словами директора гендепартаменту НБУ з грошового обігу Віктора Нестеренка, такі гарантії необхідні, щоб банки активніше вкладали ресурси в інвестиційні монети для подальшого перепродажу їх населенню. Очевидно, щоб без боязні залишитися з монетами на руках, якщо ціна на золото буде коливатися або попит з боку громадян буде не високим. Щоб стимулювати додатковий попит на інвестмонети з боку населення, НБУ не планує вимагати паспорт при операціях з їх купівлі (на суму до 150 тис. грн .- ред).
Однак з огляду на нещодавні цінові коливання на ринку золота банкіри радять купувати такі інструменти тільки для довгострокових вкладень. "Попит на золото є і, напевно, буде завжди, - говорить директор головного управління роздрібного бізнесу Правекс-Банку Тарас Кириченко. - Звичайно, коли клієнт бачить постійне зростання ціни на золото, йому хочеться його купити. Однак ціна золота коливається, і тому я рекомендую своїм клієнтам купувати його лише як довгострокову інвестицію. У короткостроковому періоді - золото в достатній мірі спекулятивний товар".
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
