1822
Арбузов завів монетну справу
— Валюта
Відповідно до ухваленого Верховною Радою закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування операцій з дорогоцінними металами за участю Національного банку України)", тепер будь-які інвестиційні, пам'ятні та колекційні монети, виготовлені за кордоном, будуть обкладатися податком на додану вартість.
Домігшись таких правок в податковому законодавстві, Нацбанк створив серйозний запас цінової конкуренції для монет власного виробництва - передусім інвестиційного рівня. "Монети колекційні також подорожчають, - каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Тільки це дуже маленький ринок, і жодного впливу на колекціонерів зміна законодавства не матиме".
Тим більше, що нумізмати можуть купувати інвестиційні монети за кордоном. Це ж стосується і пам'ятних монет, які більшою мірою відносяться до сувенірної продукції, ніж до інструментів інвестування.
У той же час інвестиційні монети закордонного карбування - вартість яких максимально наближена до обсягів дорогоцінних металів, використаних для їх виготовлення - з ринку зникнуть. "Ціни на інвестиційні монети закордонного виробництва виростуть як мінімум на 20%, і попиту на них не буде", - прогнозує голова правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук.
Таким чином, будуть створені умови для просування на ринку інвестиційних монет українського виробництва із золота і срібла (вага золотих монет складе 1, 1/2, 1/4 і 1/10 унції, срібних - 1 унція), першу партію яких вже викарбував НБУ і збирається презентувати їх наступного тижня.
"Якщо закордонна нумізматична продукція подорожчає на 20%, то інвестиційні монети можна продавати з маржею до 10%, - вважає керівник казначейства одного з великих банків. - Це все одно вигідніше, ніж інвестування в золоті злитки, маржа на операції купівлі- продажу яких перевищує ті ж 20-25% (операції зі злитками ПДВ не обкладаються, - ред)".
Експерт вважає, що з 8 т золота, які щорічно продаються в Україні, попит населення розділиться між монетами (як способом вкладення в невеликі обсяги золота) і злитками на 0,5 і 1 кг, банківська маржа на які не перевищує 10%.
У свою чергу в Нацбанку обіцяють, що рівень маржі банків на операціях із золотими монетами не буде перевищувати 5-8%. За відомостями "i", регулятор планує домогтися такого рівня маржі, гарантувавши банкам зворотний викуп інвестиційних монет через територіальні управління Нацбанку - такі правила закладені в проект інструкції щодо операцій з інвестмонетами, яку готується днями затвердити правління Нацбанку.
За словами директора гендепартаменту НБУ з грошового обігу Віктора Нестеренка, такі гарантії необхідні, щоб банки активніше вкладали ресурси в інвестиційні монети для подальшого перепродажу їх населенню. Очевидно, щоб без боязні залишитися з монетами на руках, якщо ціна на золото буде коливатися або попит з боку громадян буде не високим. Щоб стимулювати додатковий попит на інвестмонети з боку населення, НБУ не планує вимагати паспорт при операціях з їх купівлі (на суму до 150 тис. грн .- ред).
Однак з огляду на нещодавні цінові коливання на ринку золота банкіри радять купувати такі інструменти тільки для довгострокових вкладень. "Попит на золото є і, напевно, буде завжди, - говорить директор головного управління роздрібного бізнесу Правекс-Банку Тарас Кириченко. - Звичайно, коли клієнт бачить постійне зростання ціни на золото, йому хочеться його купити. Однак ціна золота коливається, і тому я рекомендую своїм клієнтам купувати його лише як довгострокову інвестицію. У короткостроковому періоді - золото в достатній мірі спекулятивний товар".
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
Також за темою
НБУ пом’якшив валютні обмеження для малого бізнесу та українців за кордоном
Іноземні інвестори масово страхують ризики від падіння долара
Євро зріс до чотирирічного максимуму відносно долара — Reuters
Скільки коштуватимуть 100 доларів в Україні: прогноз до 21 вересня
Який прогноз курсу долара та євро на 2025 — 2026 роки (проєкт бюджету)
Чого очікувати від курсу цього тижня — думка банкірки
