Компроміс сповільненої дії — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Компроміс сповільненої дії

Енергетика
841
В середині грудня Москва з Києвом забули про "конструктивний ключ" переговорів щодо газу. Росіяни вже "не обіцяли" новорічних "газових" подарунків, а українці - налаштувалися на "песимістичний сценарій". Проте потім переговорники зважилися на контрольну зустріч - прем'єрів і президентів одночасно.
Цей довгий кінець сезону
Протягом майже всієї осені-2011 учасники переговорів між Росією та Україною запевняли, що ось ще трохи - і сторони обов'язково домовляться про перегляд газових контрактів 2009 року. Але час минав, окреслений термін "до кінця" одного місяця плавно перетворювався до кінця вже наступного, члени робочих груп продовжували робити заяви про те, що пошуку компромісу майже вдався, але до його досягнення справа не доходила. Нарешті, 12 грудня голова правління "Газпрому" Олексій Міллер на зустрічі з російською пресою повідомив про те, що "новорічних подарунків" Україні може не чекати. Реакція керівництва нашої держави була негайною. Вже наступного дня Микола Азаров підтвердив циркулюючі чутки про те, що бюджет-2012 все-таки будуть "розписувати" з розрахунку на недешеве "блакитне паливо" - 416 доларів за кожну тисячу кубометрів.
За припущеннями експертів, причиною різкої зміни переговорних настроїв стала неготовність сторін домовлятися. Як варіант - через умови створення потенційного газотранспортного консорціуму. Під загрозою солідної ймовірності прийти в новий рік зі старими контрактами українське керівництво почало все активніше нагадувати про "навкологазові" проблеми. "Фінансовий баланс НАК "Нафтогаз" сьогодні відсутній, і щомісяця Україна не має 500 мільйонів доларів для покриття збитків. Це означає, що в 2010 році, незважаючи на те, що ми отримали знижку 100 доларів за харківською угодою, ми сьогодні маємо майже 6 млрд. доларів збитків у балансі НАК "Нафтогаз", - нагадав президент про жалюгідний стан держкорпорації. "Транш від МВФ в першому кварталі (2012 року, - "Подробиці") - це реально. Всі маяки МВФ витримані, проект бюджету на 2012 рік погоджено з фондом. Єдиний маяк, який сьогодні не витримується - це тарифи на газ", - не забував про "побічний ефект" від затягування переговорів перший віце-прем'єр Андрій Клюєв. Ще однією гострою темою для занепокоєння українських можновладців стало майбутнє ймовірних обхідних газотранспортних шляхів. "Якщо "Південний потік" буде заповнений газом, це пряма загроза українській ГТС, вона може стати просто збитковою. Якщо ми качаємо менше 60 мільярдів кубометрів на рік, то ця система нерентабельна", - зауважив глава Адміністрації президента Сергій Льовочкін. Україна всерйоз переживає через "загрози втрати обсягів прокачування". "На сьогоднішній день гарантій (заповнення української труби, - "Подробиці ") немає ні з боку Європи, ні з боку Росії навіть на 2012 рік", - непокоївся ще 14 грудня заступник голови правління "Нафтогазу" Вадим Чупрун. Причину для такого занепокоєння забезпечило надмірно спокійне (з точки зору офіційної України) ставлення Європейського енергетичного співтовариства до перспективи будівництва "Південного потоку" після вже символічно запущеного "Північного". "...Європа ігнорує зобов'язання Енергетичного співтовариства, членом якого Україна стала в цьому році. Тобто, фактично без нашої згоди приймаються такі рішення. А це статутом не передбачено", - нарікав Віктор Федорович 21 грудня під час підсумкової прес-конференції.
Ще раз обговорити непросте питання у старому році керівництву двох країн належало 20 грудня. На цей день був запланований не тільки черговий раунд переговорів Олексія Міллера і міністра енергетики та вугільної промисловості України Юрія Бойка, а також поїздка Віктора Януковича на неформальний саміт глав держав СНД. Крім того очікувалося, що Москву відвідає і український прем'єр.
Напередодні "висадки" у столиці РФ високопоставленого "десанту" парламентерів українська сторона запевняла, що обговорення непростих питань знову набрало темпів. "...Я хотів сказати, що я глибоко переконаний, що виходячи, насамперед, із стратегічних інтересів нашої співпраці на майбутнє, буде знайдений компромісний варіант рішення. Останні дні переговори інтенсифікувалися", - розповідав Микола Азаров 19 грудня. Проте зі сприятливими прогнозами в правлячому таборі не надто поспішали. "В якому стані зараз перебувають переговори України і Росії? У важкому... Чим вони закінчаться, поки сказати складно", - пояснював Віктор Янукович того ж дня. А наступного дня глава парламентської фракції ПР висловлювався ще обережніше. "На сьогоднішній день при цьому варіанті ми готуємося до гіршого розвитку подій, якщо не буде підписана нова ціна, значить ми повинні рухатися в рамках реалій", - уточнював Олександр Єфремов.
Під покровом ночі
Подальший розвиток подій показав, що надмірно розраховувати на оптимістичний сценарій і справді не варто було. Відправившись на саміт з колегами по СНД, Віктор Янукович так і не зміг вдень зустрітися з Дмитром Медведєвим. Однак, як виявилося пізніше, обговорення наболілого "газового" питання було не скасовано, а відкладено до вечора. Увечері ж 20 грудня в Москву полетів і Микола Азаров. Його переговори з Володимиром Путіним, судячи за стенограмою початку засідання, стартували з уже звичного життєствердного гумору російського прем'єра, який на цей раз припустив, що різниця в часі допомагає українцям у росіян "кров пити". Хто і наскільки успішно виступив "донором" сказати важко, але прем'єрська зустріч дійсно закінчилася пізно вночі - близько другої по Москві (президенти розлучилися раніше). Таке пізнє завершення зустрічі сприяло відкладанню імовірно сенсаційних заяв на потім. Але 21 грудня на "гострі" новини виявилося небагатим.
Практично все, чим керівники країни змогли поділитися з громадськістю на наступний ранок, мало відрізнялося від тих заяв, які робляться вже третій місяць. "Учора відбувся черговий раунд переговорів щодо перегляду контракту на поставку газу в Україну. Ми зробили черговий крок у зближенні позицій", - розповів, відкриваючи засідання Кабміну, Микола Азаров. "Чому так складно йдуть переговори? Тому що ми маємо дуже невигідний для нас контракт і дуже вигідний для Російської Федерації... Рішення будуть компромісними", - знову згадав чарівне слово прем'єр. Подібним же чином коментував ситуацію і президент. Під час прес-конференції глава держави запевнив слухачів: "Ми повинні вирішити це питання, ми його вирішимо". Незважаючи на прямі запитання, Віктор Янукович так і не розповів, які саме умови обіцяного компромісу він і глава уряду обговорювали в Москві (за словами самого Миколи Азарова, мова йшла про формат консорціуму, ціну на газ та обсяги прокачування). Замість цього гарант докладно зупинився на побажаннях України. Сприятливим підсумком переговорів для себе офіційний Київ хотів би вважати купівлю кожної тисячі "кубів" не більш ніж за 250 доларів, гарантований транзит і домовленість про створення тристороннього об'єднання з управління і модернізації вітчизняної ГТС (причому те, що ще недавно було ідеєю, зараз вже президентом підноситься як єдино можливий варіант).
Дізнатися більше деталей журналістам так і не вдалося. Вся конкретика, яку згадували перші особи країни, зводилася до тези "Переговори продовжуються, в Москві залишилися міністри енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко і юстиції - Олександр Лавринович, подробиці уточнюються і будуть відомі найближчим часом". І вже потім можна буде і позачергове засідання уряду провести, і терміново ратифікувати угоду у Верховній Раді, якщо знадобиться... Однак те, що відбувається, найближчим часом не надто сприяло оптимістичним прогнозам. Увечері 21 грудня стало відомо, що Кабмін екстрено збирають на позачергове засідання, от тільки присвятити його планувалося суворо бюджету. Головний кошторис країни все ж таки затвердили - з розрахунків на газ по 416 доларів за кубометр. "Уряд затвердив консервативний, дуже жорсткий, але збалансований і реалістичний проект бюджету. Це гарантія, що спираючись на власні сили, Україна буде розвиватися. Незважаючи на кризу в єврозоні і тиск зростаючих цін на газ. Це складне рішення. Але чесне і відповідальне. Жити за коштами краще, ніж жити під чужу диктовку", - поділився потім новинами з інтернет-користувачами Микола Азаров, який, за чутками, охарактеризував нинішню стадію переговорів як" глухий кут ".
Рішення Кабміну не прив'язувати доведення "під ключ" бюджету до ходу переговорів може свідчити про те, що останні ризикують затягнутися. Незважаючи на демонстрацію оптимізму, проведену вищим керівництвом країни, частина правлячого табору визнає: пошук компромісу йде складно. "Переговори продовжуються, вони йдуть в досить жорсткій атмосфері, і є питання, на які наша сторона піти не може", - повідомив 21 грудня голова парламентської фракції ПР Олександр Єфремов. "Цей договір (2009 року, - "Подробиці") кабальний, його не можна пояснити логічно. Але Росія сьогодні хоче вирішити не лише економічні питання за рахунок бюджету України, за рахунок грошей українців, але і політичні, заганяючи Україну в сферу своїх інтересів через енергоносії", - підтримує песимістичні настрої його заступник по фракції Володимир Зубанов.
Складність у досягненні "середнього арифметичного" вимог і побажань двох сторін очевидно пов'язана з їх поганою сумісністю. Чого хоче Україна - президент вчора пояснив. Чого хоче Росія - достеменно невідомо, але в урахуванням того, що контракти від 2009 року їх повністю влаштовують, очевидно - багато чого. Найбільш часто зустрічаються припущення: щільна інтеграція в проросійські структури, спільний (і не обов'язково з участю Європи) контроль над ГТС, а також - вихід вільний вихід росіян на внутрішній ринок України. "Є багато моментів, які можуть вплинути на позицію Москви. Це розподільні мережі, питання участі в приватизації, перспективи приватизації генерацій, участь російського капіталу в економічних проектах України", - вважає директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик. Однак ступінь привабливості можливих українських пропозицій зараз може розглядатися крізь призму передвиборних реалій РФ. "Враховуючи, що Путін вступив у фазу передвиборчої гонки, він не піде ні на які поступки для України, якщо не матиме аргументів перед росіянами, навіщо він це зробив", - вважає нардеп-"бютівець" Юрій Одарченко.
Тим часом частина опозиції переконана, що Київ готується здати Москві практично все і відразу. "Російський пакет включає створення газотранспортного консорціуму на умовах 50% на 50%, вступ України до ЄврАзЕС і Митниого союзу, денонсацію Києвом угоди про участь України в Європейському енергетичному співтоваристві і передачу під контроль Москви всього українського внутрішнього ринку газу, включаючи розподільні мережі. Ні Брюсселю, ні Вашингтону в консорціумі місця немає", - йдеться в заяві партії "Фронт Змін". Що саме "меншовики" можуть протиставити таким планам - невідомо. У всякому разі, зараз опозиціонери обіцяють зробити все можливе, щоб перешкодити спробам законодавчо змінити статус вітчизняної "труби". Але ось чи вийде у них це - перешкодити, свого часу, ратифікації "харківського пакту" (який зараз знову хотіли б денонсувати) так і не вдалося...
В обстановці майже суворої таємничості стає все важче припускати, коли ж саме стануть відомі подробиці переговорів, що тривають вже не перший місяць. Можновладці не відкидають імовірності того, що радісна звістка про знаходження компромісу з'явиться вже в найближчі дні (а то й години). Фахівці ж частіше припускають, що складний процес цього року не завершиться. Правда, деякі експерти припускають, що сюрпризи все ж можливі - наприклад, під Новий рік, коли всі вже підуть у передсвятковий режим ("А коли всі повернуться до життя в 20 числах січня, то протестувати вже буде пізно", - припускає політолог Вадим Карасьов). Так який же подарунок буде лежати під українською ялинкою: завершення переговорів чи їх продовження?
Ксенія Сокульська
За матеріалами:
Подробности
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас