2440
З дулею в кишені
— Кредит&Депозит
З початку грудня ситуація з гривневою ліквідністю в банківській системі поліпшилася: у перших числах місяця залишки на кореспондентських рахунках перевищували 21 млрд. грн. Збільшення залишків відбулося, насамперед, за рахунок зміни порядку формування обов'язкових резервів, що дозволило системі отримати 4 млрд. грн. додаткових ресурсів. При цьому очевидно, що в різних банках ситуація помітно відрізняється.
Втім, індикатором ліквідності системи в цілому може служити Український індекс депозитів фізосіб за тримісячними внесками в нацвалюті, а він поки знаходиться на рівні трохи менше 16%. Правда, банкіри уточнюють, що при розрахунку береться до уваги весь обсяг тримісячних депозитів, а не тільки свіжозалучені, та й останні далеко не скрізь істотно вищі від середньоринкових. "Якщо ставка 20%, то яка собівартість гривні для банку? Відкрию маленький секрет: ділити треба на два, тобто 10% за рахунок поточних рахунків, місячних, три- і шестимісячних депозитів", - зазначив голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін. За його словами, банки при цьому вже видають кредити для бізнесу під 22-23% річних, і підприємства в змозі оплачувати такі позики. А ставки під 25% річних цілком прийнятні, скажімо, для фінустанов, що працюють в сфері споживчого кредитування і видають кредити під 50-60% річних.
"Усі депозити ми спалюємо в печі під назвою "споживче кредитування", - зізнався перший заступник голови правління Дочірнього банку Сбербанка Росії Олександр Ведяхін. За його словами, хоча юридичні особи зменшили попит на гривневі кредити через їхню відносну дорожнечу, короткі гроші для поповнення оборотних коштів їм все одно доведеться залучати. "Якщо ви хочете пити, а вода дорога, доведеться зробити менше ковтків або купити пепсі-колу", - пожартував банкір.
Крім того, за словами директора головного управління роздрібного бізнесу Правекс-Банку Тараса Кириченка, далеко не весь обсяг коштів під рубрикою "споживчі кредити" йде на фінансування імпорту: значна частина йде на внутрішній ринок. У першу чергу, це стосується іпотеки і кредитів на особисті потреби, кредитних ліній та проектів зарплатних карток. Більше того, як зазначила заступник голови правління "Ерсте Банку" Світлана Черкай, банки "від безвиході" почали кредитувати мікробізнес. "Цей бізнес нам мало зрозумілий, але кошти однозначно йдуть в економіку", - додала вона.
І все ж багато банків, навіть з першої двадцятки, пропонують населенню "короткий" гривневий депозитний продукт під 23-25% річних. Фахівці при цьому відзначають, що називати таку ціну ресурсу завищеною не зовсім коректно, враховуючи, що ще недавно ставки на міжбанку досягали 30-40%, але попереджають, що незабаром ставки знову знизяться, хоча і не до колишнього рівня. На їхню думку, населенню просто нікуди більше вкладати вільні кошти. "Спорт з непрофесійними інвестиціями в нерухомість в кризу закінчився, фондового ринку в нас немає і незабаром не очікується, тому після відтоку депозитів із системи вони досить бадьоро повернулися назад, - зазначив пан Кириченко. - Як тільки потік стабілізується, ставки знову знизяться" .
При цьому банкіри не беруться прогнозувати зміни ставок за валютними внесками. З одного боку, судячи з актуальних пропозицій на рівні 7% річних в доларі, американська валюта банкам зовсім не потрібна. З іншого боку, валютна ліквідність нашої банківської системи в чотири рази перевищує гривневу. "Вся країна сидить у довгій валютній позиції і з дулею в кишені, - говорить Тимонькін. - Гривня в дефіциті, а це елемент нестабільності".
Хоча, на думку Світлани Черкай, запуск валютних свопів дозволить банкам звузити маржу між валютними і гривневими залученнями, про підвищення ставок за валютними внесками мова не йде. Більше того, навіть у разі зняття заборони на валютне кредитування населення, банки самі відмовляться ним займатися, а отже - підвищений попит на гривню збережеться до наступного пом'якшення вимог резервування.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
