1600
Держава бере кредит
— Кредит&Депозит
Кредитування фізичних осіб на задоволення особистих, сімейних, домашніх та інших потреб позичальника, за винятком професійних, буде регламентовано законом. Народний депутат Юрій Полунєєв (Партія регіонів) подав до Верховної ради законопроект N9593 про споживче кредитування, який визначить правила для ринку обсягом 203,7 млрд грн з урахуванням позик фізособам-СПД (за даними НБУ на 1 жовтня). Видачу споживчих кредитів банками, як і зараз, буде контролювати Національний банк, а кредитними спілками - Нацкомфінпослуг.
Обидва регулятори затвердять типові кредитні договори, порядок зміни плаваючої ставки і максимальну суму кредиту, який може бути виданий без довідки про доходи. Зараз банки видають споживчі кредити без довідки про доходи на суму до 10-20 тис. грн. При невеликих позиках банки в більшій мірі звертають увагу на кредитну історію клієнта і його досвід використання інших продуктів банку. "Розмір кредиту конкретному позичальнику визначається швидше виходячи з практики його взаємин з банком, а не наявності довідки про доходи", - відзначає керівник бізнесу "Споживче кредитування" ПриватБанку Андрій Ковтун.
Законопроект жорстко регламентує роботу з кредитами, починаючи з їх реклами. Вона повинна повідомляти про реальну ставку, комісії та додаткові платежі, загальну вартість кредиту, строк, розмір і кількість платежів. При цьому заборонено рекламувати позики, які можна отримати без довідки про доходи, а в рекламі "безвідсоткових кредитів" необхідно вказувати особу, яка бере на себе витрати на його надання.
Банкіри говорять, що постанова НБУ N168 зобов'язує банки надавати повну інформацію про вартість кредиту та ефективну ставку, але сумніваються, що в рекламі можна відтворити весь її обсяг. "Складність вказування всіх платежів в тому, що банк не завжди має дані про вартість додаткових послуг, тому що не надає їх сам. Тим більше позичальник має право залучити для надання супутніх послуг вибрану ним особу.
Однак законопроект не зобов'язує цих третіх осіб надавати банку актуальний тариф на свої послуги, тоді як відповідальність за достовірність такої інформації лягає на банк", - говорить директор юридичного департаменту ВіЕйБі Банку Андрій Ковалевський. "Реклама кредитів без довідки не була ключовою на банківському ринку, тому нова заборона не стане проблемою", - вважає заступник голови правління ПУМБ Дмитро Крепак.
Ще одним нововведенням стане також те, що в процесі видачі кредиту банк зобов'язаний надати потенційному позичальникові копію договору для ознайомлення. Зараз банкіри, як правило, не зацікавлені в тому, щоб клієнт досконально вивчив всі його нюанси. До моменту видачі кредиту кредитор також повинен оцінити платоспроможність позичальника. Якщо цього не відбудеться, банк не зможе вимагати дострокового розірвання договору за жодних умов. Якщо позичальник не отримає копію договору, або в ньому буде вказана неправильна загальна вартість кредиту, позика буде вважатися безвідсотковою і вільною від інших платежів.
Депутат пропонує вважати недійсним договір, якщо банк пропише в ньому зміни будь-яких витрат, крім відсоткової ставки, а також - якщо ставка буде дискримінаційною для споживача. "Зміна ставки може бути передбачена договором, наприклад, у вигляді плаваючої ставки", - зазначає Юрій Полунєєв. Про всі зміни в договорі кредитор зобов'язаний повідомляти позичальникові рекомендованим листом з повідомленням. У розпорядженні клієнта буде 14 днів, щоб відмовитися від взятого кредиту, і протягом 30 днів повернути повну суму або її частину без фінансових санкцій. Надалі дострокове погашення обійдеться позичальникові в 0,5% від достроково поверненої суми, якщо до закінчення терміну дії кредиту залишилося менше року, і до 1% - більше року.
Необхідність введення обов'язкової компенсації автор документа пояснює тим, що зараз це питання не врегульоване. "У пресі висвітлювалися випадки, коли банки встановлювали так звані штрафні санкції на рівні недоотриманої вигоди - боржник повертав достроково тіло кредиту, але виплачував весь обсяг відсотків", - говорить Полунєєв. Багато банків при цьому не вимагають жодних платежів за дострокове погашення. "Ми не обмежуємо клієнта в достроковому погашенні і не беремо за це плату. Це не відповідає очікуванням клієнта, а також не є правильним, якщо банк хоче продовжувати співпрацю з клієнтом і далі", - запевняє Дмитро Крепак.
Посилиться і відповідальність позичальників за прострочення платежів. Банк зажадає дострокового погашення кредиту при затримці у виплаті мінімум на 1 місяць і мінімум на 3 місяці з іпотеки, а також - якщо сума боргу перевищить кредит на 10% або не буде зроблена одна виплата у розмірі більше 5% кредиту. Порушення договору загрожує позичальникові пенею у подвійному розмірі облікової ставки НБУ. Загальний розмір неустойки не зможе перевищувати 50% кредиту.
Зміни очікують й колекторський ринок. Банки не зможуть передавати колекторам борги позичальників менші, ніж на суму 50 мінімальних зарплат - тобто близько 50 тис. грн. "Це популізм. Чим визначена ця цифра? Чому не 10 тис. грн? Кредити на 50 тис. грн досить рідкісні: як правило, на споживчі потреби беруть 3-5 тис. грн. Я не бачу ніякого сенсу в такому обмеженні", - говорить генеральний директор Європейського агентства з повернення боргів Олександр Ільчук. Хоча банки зараз працюють в основному навпаки: з великими кредитами працюють самі, а невеликі віддають на аутсорсинг. "Саме їх є сенс передавати колекторам. Тому це обмеження сильно збільшить витрати банків, які будуть змушені працювати з такими кредитами самі і резервувати під них все більше коштів. В результаті це не зможе не позначитися на вартості кредиту, від чого постраждають самі позичальники", - упевнений Андрій Ковалевський.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
