2129
Газові переговори - підстава під грифом "секретно"?..
— Енергетика
Україна і Росія узгодили ціну газу, документи технічно оформлюються, їх завізують президенти двох країн - така інформація, з посиланням на джерела, розкручується ЗМІ. Вартість блакитного палива нібито складе 220-230 доларів за тисячу кубометрів. Прем'єр-міністр Микола Азаров не коментує хід переговорів, мабуть, боячись наврочити: "Коли закінчаться (переговори - ред.) - розповімо". Аналогічні меседжі йдуть з російського боку.
Завіса секретності викликає побоювання, що в результаті "гарна" ціна на газ зрикошетить відносно України по якоїсь зі слизьких тем двостороннього співробітництва. Причому рикошет на користь не піде (принаймні, Харківські домовленості навіюють цілком обґрунтовані побоювання). Поки що складається враження, що з українською стороною до останнього грають "в темну", а наші навіть смутно не припускають, що і на яких умовах доведеться підписувати.
Хоча цілком логічно було б озвучити конкретні цифри, які обговорюються, як відправні точки, а також пропозиції та обґрунтування тієї та іншої переговорної сторони. Навряд чи це завдало б шкоди безпеці обох країн. Принаймні, у грудні 2008 року цифри і розмах коливань озвучувався і українці знали, що пропонує Росія і на чому наполягає Україна. А от коли конкретні (реальні, підкреслюю,) цифри "випарувалися" з ефіру (що в січні 2009, що в квітні 2010), громадськості стало зрозуміло, що під грифом "таємно" ховається... підстава, удар по національних інтересах України.
Що стосується вартості російського газу, то єдине, що "розсекретив" український прем'єр-міністр - Україна зможе економити до 6 млрд. дол на рік.
"Як тільки ми домовимося про прийнятну ціну на газ, то отримаємо відразу "плюс", грубо кажучи, 500 млн. доларів на місяць. Це по року - 6 мільярдів. Якби ми цей ресурс мали в цьому році - у нас взагалі ніяких би проблем не виникло", - сказав М. Азаров.
Якщо врахувати, що зараз газ на місяць обходиться приблизно в 1 млрд. дол, то ціна має бути наполовину меншою. "Досягнення" влади, звичайно, вражає. Але така прихильність Кремля, як свідчить досвід, дорого може коштувати. Тут буде доречно навести заяву Миколи Яновича в інтерв'ю радіостанції "Эхо Москвы", коли він коментував російські поступки в рамках Харківських угод.
"Постає питання, на які поступки пішла Росія нам? Зараз, без Харківської угоди, ціна газу в четвертому кварталі (для України) - 540 дол за тис. кубометрів. Дозвольте, таких цін у Європі взагалі немає. Відкинемо 100 дол за Харківською угодою і отримаємо 440 дол", - сказав М. Азаров.
При цьому він підкреслив, що за 440 дол купує газ Німеччина, яка на 2000 км далі від України. "За час роботи з російським керівництвом - досить тривалий, починаючи з 2002 року, коли я почав працювати в уряді, - я твердо для себе усвідомив: керівництво Росії не йде на поступки, воно йде на компроміси, це - так. Але на поступки, тим більше односторонні, я такого не пригадую", - заявив прем'єр.
Про те, що Москва і Київ перейшли до технічного оформлення газових домовленостей, заявив міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко. За його словами, основою газових переговорів, що зараз ведуться, стала зустріч президентів Віктора Януковича з Дмитром Медведєвим і прем'єр-міністром Володимиром Путіним в резиденції Завидово в Тверській області у вересні. Тоді "трійка" відбулася загальними фразами, ніякої конкретики за результатами зустрічі не було ними сказано. Але заяви, що газові переговори тривають і проходять конструктивно, ми чуємо від влади до цього дня.
Приміром, в Адміністрації Президента прогнозують значне зниження ціни, але яким чином Україна цього доб'ється, не говорять. Хоча російські чиновники, представники Газпрому і експерти запевняли, що поблажок не буде - контракт є контракт. Якщо тільки "не пощастить". Так вважає і президент Російського газового товариства, віце-спікер Держдуми РФ Валерій Язєв. Але при цьому він не уточнює, що таке "пощастить".
У Кабміні теж запевняють - зниження ціни газу обов'язково доб'ємося.
Тільки опозиція не може заспокоїтися, вимагає звіту уряду. На жаль, Кабмін на таку пропозицію не відгукнувся.
Поведінку уряду голова політради партії "Наша України" Валентин Наливайченко коментує наступним чином: "Повна непрозорість дій влади в переговорах з Росією є загрозою для національної безпеки країни, для всіх наших громадян і для майбутніх поколінь. Ми чітко заявляємо: якщо угоди про нову ціну на російський газ, укладені за рахунок суверенітету України, нашої газотранспортної системи або членства в євроазіатській дірі, вони будуть негайно розірвані після приходу до влади демократичних сил".
Голова Комітету ВР з питань національної безпеки та оборони Анатолій Гриценко запропонував голові парламенту Володимиру Литвину особисто звернутися з цього приводу до В. Януковича і в Кабмін, "щоб знати, що конкретно Президент і уряд ставлять умовою досягнення домовленостей".
Спікер пообіцяв, навіть уточнив: "Якщо директиви мають обмежений доступ, то через перший відділ, хто має доступ, могли б з ними ознайомитися". Але ніяких звернень не було.
Не знаю, чи має сенс вимагати документи. Пам'ятається, за часів прем'єрства Тимошенко в той час Президент Віктор Ющенко разом з парламентаріями так і не побачили газові контракти на власні очі. Тоді Кабмін посилався на секретність інформації та світову практику в таких питаннях.
Якщо слідувати логіці, то можна припустити, що могло викликати таку "газову" прихильність росіян - отримання максимального контролю над стратегічними об'єктами України. І це не тільки ГТС та енергетичні компанії, які так довго готували до продажу. Це і банки (наприклад, в 2012 році виставлять на продаж 49% акцій "Ощадбанку", вже розробляються зміни системи гарантій за внесками), і експансія російської національної валюти, що само собою передбачає рублеві позики, і провідні підприємства авіапрому, кораблебудування та металургії. Ще одна деталь - Чорноморський флот. Він, у зв'язку з ситуацією з ПРО набуває подвійного значення для Росії, особливо з урахуванням того, що американська "оборонка" може розташуватися в Чорному морі на території Румунії, яка є членом НАТО. Значить, Кремль буде й своє озброєння нарощувати в цій зоні. Як же тоді бути з нашою позаблоковою принциповістю.
Ще один штрих - Міжнародний валютний фонд. Перспектива чергового траншу зависла через "принципову" позицію України щодо підвищення ціни на газ для населення і підприємств теплокомуненерго (хто ж піде на таке напередодні виборів). Тепер ніби все має бути нормально. Але якщо навіть не вийде вибити гроші з Фонду, то тут Росія "підставить" плече у вигляді кредиту ВТБ - чергової "дози допомоги". Причому вона буде надана під значні відсотки. Як відомо, найдешевші позики у МВФ і Світового банку. Звичайно, можна згадати, що і вимоги у цих міжнародних інститутів вищі. Але відносини з ними є лакмусом для інвесторів, на відміну від співпраці з РФ.
Варто додати Митний союз, і трохи асоціації з ЄС. 20 років ми намагаємося вирішити дилему - Європа чи Азія. Схоже, визначилися - Євразійський союз нам ближчий. Хоча з двох стільців ми ще не встали. Але тут ми пішаки. Просто все залежить від того, яка сторона нас першою "купить". Умови "співпраці" що з Митним союзом, що з ЄС не полегшать життя Україні. Але Росія прагне до імперського панування, а Європа натужно рветься, щоб цього не допустити. Україна в цьому питанні відіграє одну з перших ролей (хоч тут головні!). Хто перетягне канат? Для Кремля справа залишилася за малим - поступитися в ціні газу, а натомість отримати все або майже все. Причому влада, як це в нас прийнято, підрахувавши свої дивіденди, заявить - національні інтереси не здані, просто є економічна доцільність...
Нана Чорна
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
