3018
Банкіри шукають гроші
— Кредит&Депозит
Нацбанк і уряд поки не домовилися, як віднадити банкірів фінансувати покупки всього підряд. Українська економіка опинилася перед новим, серйозним викликом - скорочення податкових надходжень від ПДВ та податку на прибуток, з одного боку, а також висока залежність бюджету від митних і податкових надходжень від імпорту, з іншого боку, ставлять уряд і НБУ перед завданням активізувати кредитування економіки.
У той же час банки через зростаючі ризики в економіці і жорстку монетарну політику НБУ, яка веде до збільшення вартості грошей, змушені вкладення в економіку скорочувати. Висока закредитованість позичальників (співвідношення власного капіталу до позикових коштів в балансі) відрізає більшість компаній від отримання нових банківських кредитів. Споживче ж кредитування загрожує економіці збільшенням дефіциту торгового балансу, що веде до тиску на курс гривні.
Голова наглядової ради Platinum Bank Юрій Блащук вбачає в поточному зниженні активних операцій природну корекцію ринку, оскільки до кризи було видано дуже багато неякісних позик. "Ці ризики очікувані. Коли зростання йде більше 20%, там завжди багато негативних речей, які сьогодні спостерігаються. Оскільки співвідношення виданих кредитів до фактичного ВВП перевищує показники інших країн, тут є над чим замислитися", - зазначив фінансист.
За словами голови правління Правекс-Банку Сергія Наумова, в 2012 р. кредитна стратегія багатьох іноземних банків в зв'язку з цим буде менш агресивною, ніж в минулому і поточному році. "У 2010 р. при розробці бізнес-плану на наступні три роки ми були оптимістично налаштовані, закладали серйозне зростання активів, були націлені кредитувати економіку, корпоративний сектор. Стратегія ж 2012 р. декілька разів переглядається. Ті проекти, які ми запланували, потрібно сповільнювати, знову оптимізувати видатки", - зазначив банкір.
"Якщо кредитування скоротиться (сигнали для цього вже є), у нас не залишається жодних методів стимулювання економічного зростання. Тоді дійсно зростання економіки буде не 4%, як ми зараз очікуємо, а то й 2% або нуль. Якщо ми хочемо 5% зростання, кредити банків повинні рости на 10%", - говорить екс-заступник глави НБУ Олександр Савченко.
Однак перспективи зростання кредитування фінансисти бачать тільки в споживчому фінансуванні, яке забезпечує левову частку доходів всієї банківської системи. Проте, з урахуванням зростання негативного сальдо торговельного балансу, Нацбанк і уряд не готові зберігати поточні правила гри на цьому ринку, дозволяючи банкам фінансувати придбання всіх і вся.
Уряд вже звернувся до Нацбанку з проханням обмежити фінансування споживання, а той, зі свого боку, розмірковує, як це прохання реалізувати. "До сьогоднішнього дня НБУ не видав ніяких нормативних актів, які б сприяли "охолодженню" ринку споживчих позик. Це говорить про те, що ми ведемо дискусію. Повинен бути знайдений якийсь компроміс, який влаштує кожну сторону - і банківську систему, і Нацбанк", - говорить директор Гендепартаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова.
Експерти очікують, що цей компроміс буде, з одного боку, виглядати як жорсткість вимог банків до позичальників, які отримують споживчі кредити, а з іншого - виразиться в появі механізмів (початок роботи спеціалізованої іпотечної установи Ощадбанку) для перенаправлення наявних у банків грошей на іпотечне кредитування.
"Правда, щоб цей механізм запрацював в умовах високих цін на гривневі ресурси (кредити овернайт поки не опускаються нижче 10-15% річних), треба створити джерело дешевих грошей для таких кредитів, - уточнює президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Таким джерелом могли б стати свопи між НБУ і банками, при яких валюта фінустанов обмінювалася б на гривню, яка б йшла на видачу іпотечних позик (за умови забезпечення належного контролю за цільовим використанням коштів)".
Олександр Дубінський
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
