1849
Надмірна підтримка
— Валюта
Нацбанк послідовно реалізує заходи в рамках посилення монетарної політики. Обмеження зростання грошової маси має сприяти сповільненню темпів інфляції та зниженню тиску на валютний курс гривні. Але дефіцит ліквідності в банківській системі вже супроводжується підвищенням попиту на ресурси, і в подальшому може призвести до гальмування темпів економічного зростання внаслідок підвищення кредитних ставок.
Ще навесні в умовах надлишку гривневої ліквідності більшість банків не відчували дефіциту ресурсів. У таких умовах зниження ставок за вкладами фізичних та юридичних осіб набуло стійкого характеру. Але з серпня намітився зворотний тренд, і ставки за депозитами, а слідом і за кредитами, знову потягнулися вгору. Залишки на банківських кореспондентських рахунках в окремі дні знижувалися до рекордно низьких рівнів, а мінімум, що відповідає показникам 2006 року (менше 10 млрд грн), був відзначений 8 вересня. Після такого критичного значення рівень ліквідності помітно збільшився і до 19 вересня досяг піку в 18 млрд грн, потім знову пішов на зниження. В умовах дефіциту гривні банкіри прагнули не затримувати клієнтські платежі, але повідомляли, що деяким установам це не вдалося. Крім того, зовні учасники ринку зберігають спокій. "Ситуація з ліквідністю на міжбанківському ресурсному ринку стабілізувалася в середині вересня, - заявляє голова правління Банку Форум Вадим Березовик. - В даний час безготівкової гривні цілком достатньо для нормального функціонування міжбанківського ринку".
Стабілізатор напруги
Основну причину прецедентів зниження ліквідності експерти бачать у жорсткій монетарній політиці НБУ. А саме, з початку червня регулятор почав низку заходів, спрямованих на обмеження зростання грошової маси, з метою зниження рівня інфляції і утримання стабільного курсу гривні. Так, ще в червні Нацбанк запровадив жорсткі резервні вимоги щодо короткострокових валютних депозитів і порядку обліку ОВДП під Євро-2012. Тільки ці нововведення зробили "нерухомими" близько 4 млрд грн, які раніше перебували у вільному розпорядженні у банків. Крім того, серед факторів, що сприяють зниженню ліквідності, фахівці називають форсування НБУ погашення кредитів рефінансування, отриманих банками під час кризи; відтік валюти з банківської системи, що викликає зменшення гривневої маси; утримання Мінфіном ліквідності на єдиному казначейському рахунку, а також низку інших ситуаційних чинників. Зазначене на початку вересня зниження залишків на коррахунках аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Анастасія Туюкова пояснює перерахуванням платежів підприємствами, проплатами за газ НАК "Нафтогаз України" і погашенням $500 млн за євробондами Укрексімбанком, оскільки, ймовірно, валюта купувалася безпосередньо у НБУ. "У таких умовах будь-який сезонний відтік ліквідності негайно перетворюється на проблему для всієї банківської системи, - констатує начальник відділу аналізу фінансових ринків ІНГ Банк Україна Олександр Печеріцин. - Так, наприклад, коли на початку вересня рівень банківської ліквідності опустився нижче 10 млрд грн, виникла реальна загроза для нормального функціонування системи і здійснення щоденних платежів".
Ціна питання
Оцінюючи ефективність стратегії НБУ зі стримування інфляції та зниження тиску на валютний курс, експерти висловили різні думки. "Поряд з обмеженням обсягу вільної гривні НБУ також змінив нормативи валютної позиції, що обмежує можливості банків у проведенні спекулятивних операцій, - відзначає аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital Світлана Рекрут. - На тлі відсутності економічних чинників тиску на гривню обмеження можливостей банків штучно розхитувати курс є швидше позитивним і досить ефективним заходом. А обмеження обсягів гривні змушує банки активніше залучати депозити населення, що сприяє зменшенню споживчого попиту і стримування зростання цін". За умови збереження регулятором вибраної стратегії експерти не очікують значних змін курсу національної валюти. Аналітики Concorde Capital вважають, що курс 8,0 грн/$ збережеться до кінця нинішнього року, а в 2012-му прогнозований курс складе 8,0-8,10 грн/$. При цьому не виключена девальвація нацвалюти в рамках 5% коридору до рівня 8,5 грн/$, причиною чого може стати погіршення зовнішньої кон'юнктури і падіння цін на метал на 10-20%. Вадим Березовик в свою чергу нагадує, що Міністерство фінансів прогнозує на 2012 рік курс гривні до долара, який практично не відрізняється від сьогоднішніх значень. На його думку, важливим фактором для підтримки курсу гривні має стати проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу, що забезпечить додатковий приплив валюти.
Проте заходи НБУ зі стабілізації зростання цін можуть призвести до деяких негативних наслідків. Так, оператори ринку побоюються, що дефіцит ресурсів призведе до їх подорожчання і, як наслідок, до зниження темпів зростання економіки, яка знову виявилася без кредитного підживлення. "Чи варті ці заходи тієї ціни, яку доведеться заплатити економіці? - задається питанням голова правління Ерсте Банку Павло Цетковський. - Особисто я не впевнений в ефективності такого "книжного" підходу до подолання інфляції. Її в Україні підігріває швидше пропозиція, а не сукупний попит. І для зниження рівня інфляції в таких умовах уряд повинен сфокусуватися на підвищенні конкуренції на ринку, а також на створенні сприятливого середовища для розвитку бізнесу та зниження рівня корупції". Начальник управління казначейства і фінансових інститутів ОТП Банк Владислав Анісімов також сумнівається, що зниження кількості грошей у банківській системі зможе запобігти зростанню цін і девальвацію гривні. На його думку, основний тиск на курс роблять не банки, а населення, імпортери і тіньовий сектор, кошти якого в основному обертаються поза банківською системою.
Пасивна реакція
Щоб підтримати на належному рівні поточну ліквідність, банки змінюють стратегії залучення ресурсів. За словами Вадима Березовика, кредитні установи для вирівнювання показників гривневої ліквідності залучають кошти на міжбанківському ринку і знижують валютну позицію. Найбільш чутливими до коливання рівня ліквідності в системі є ставки овернайт. Правда, у зв'язку з підвищенням рівня ліквідності вони з двозначних показників у першій декаді вересня зменшилися до 2%. У той же час, як відзначає Олександр Печерицин, ставки за ресурсами з більш тривалими термінами знизилися незначно і, як і раніше, становлять для банків гарні інвестиційні можливості. Владислав Анісімов у свою чергу відзначає, що відсоткові ставки на міжбанківському ринку зросли, але поки в основному на короткі терміни (до 1 місяця - 15-20%). За його словами, піднімати до цього рівня ставки для населення не має сенсу, оскільки фізичні особи на подібні терміни гроші практично не розміщують, плюс для банків це економічно недоцільно.
На ринку роздрібних депозитів також відбуваються зміни, тому що ставки за такими фінансовими продуктами в цілому йдуть за міжбанківським ринком. За словами Світлани Рекрут, банки почали більш активно залучати вклади, що проявляється у вигляді зростання ставок за терміновими депозитами. "За перші два тижні вересня прибутковість тримісячних гривневих вкладів фізосіб збільшилася на 0,5%, а річних - на 0,23%, - додає Анастасія Туюкова. - При цьому ставки за валютними депозитами майже не змінилися. Подібне зростання вартості ресурсів на тлі підвищення ризиків ліквідності негативно впливає на прибутковість банківського сектора. Тому банки будуть намагатися перекласти вищу вартість фондування на позичальників".
Активне згортання
Політика обмеження ліквідності веде до зростання вартості ресурсів і, як наслідок, підвищення кредитних ставок. Владислав Анісімов зазначає, що високі відсоткові ставки вже позначилися на обсягах кредитування корпоративного сектора і обмежили можливості підприємств залучати позикові кошти. "Зі зростанням ставок збільшується кредитне навантаження на позичальників, тому обсяги кредитування об'єктивно зменшаться, - відзначає директор департаменту казначейства і фінансових інститутів Креді Агріколь Банку Антон Болдирєв. - При цьому багато банків стали обережніше видавати довгострокові ресурси, враховуючи можливі складнощі з майбутнім фондуванням. Передумовою можливих проблем є те, що вже немає попиту на корпоративні банківські облігації".
Світлана Рекрут підкреслює, що НБУ посилив монетарну політику через як мінімум 12 місяців з моменту появи в банківській системі надлишку гривні, після того як не виправдалися очікування щодо перетоку коштів у реальну економіку за рахунок більш активного кредитування. "Зростання кредитування економіки за перші сім місяців 2011 року склало 6%, за 2010 рік - 1%", - нарікає пані Рекрут. Такі низькі показники свідчать про те, що проблеми носять більш серйозний характер, ніж може здатися на перший погляд, і одних лише монетарних методів може виявитися недостатньо.
Ганна Шведова
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
