2529
Банкірів прирекли на спекуляції
— Валюта
Осінь повертає тривожні настрої у фінансову систему. Експерти відзначають зростання попиту на валюту з боку банків та їх клієнтів і звертають увагу на зростання кредитних і депозитних ставок. Зростання вартості кредитних ресурсів зменшує попит на запозичення і збільшує витрати банків на обслуговування пасивів. Що знову підштовхує їх до спекуляцій на валютному ринку.
Незважаючи на очікування скептиків, які пророкували фінансовій системі довгу стагнацію після кризи, до вересня банкірам вдалося непогано наростити кредитні портфелі - на 54 млрд. грн. (14%) зросли позики в гривні і майже на 2,7 млрд. грн. (0,8%) - збільшилися валютні кредити (в еквіваленті).
Причина у загальному посткризовому пожвавленні економіки і зростанні попиту на ресурси з боку підприємств (темпи зростання промвиробництва з початку року склали 8,9%) і домогосподарств. Причому, примітно, що у відносних величинах найбільший попит на кредити демонстрували фізособи - з початку року їхній борг перед банками збільшився більш ніж на 20%.
Сталося це завдяки активному поверненню банків на ринок споживчого кредитування - велика частина з виданих приватним клієнтам 12,6 млрд. грн. пішла на покупку автомобілів і побутової техніки. Саме за рахунок банківських кредитів обсяги продажів нових автомобілів все літо били рекорди, додаючи по 50% щомісяця.
Що не забарилось позначитися на статистиці зовнішньої торгівлі - за перші сім місяців дефіцит поточного рахунку платіжного балансу збільшився до $3,3 млрд. (на відміну від профіциту в $313 млн. за відповідний період минулого року).
Щоб знизити підживлення імпорту банківськими грошима, Нацбанк готується ввести серйозні обмеження на споживче кредитування. Однак банкіри говорять, що не слід сподіватися, що вони направлять гроші в інші кредитні проекти.
Справа в тому, що з серпня НБУ здійснив низку заходів, спрямованих на зниження кількості вільних грошей у банківській системі, - підвищення рівня обов'язкових резервів, вимога до банків гасити кредити рефінансування, низька активність з видачі нових позик рефінансування.
В результаті чого середні залишки коштів на кореспондентських рахунках банківських установ опускалися нижче 9 млрд. грн., а ставки з "нічних" міжбанківських кредитів підскакували вище 10% річних.
Директор гендепартаменту НБУ з кредитно-грошової політики Олена Щербакова пояснює дії регулятора збільшення обсягу спекулятивних операцій на валютному ринку. До осені банки сформували валютні авуари розміром близько $8 млрд., що вдвічі більше за валютні запаси у 2009-му і 2010-му.
Почавши відчувати брак грошей, банки стали потихеньку збільшувати і депозитні ставки, що опустилися останнім часом нижче за рівень пристойності, - до 10-12% у гривні і 5-7% у валюті (в банках першої двадцятки).
За словами банкірів, якщо Нацбанк і далі продовжить стиснення ліквідності, то обсяги кредитування економіки будуть знижуватися, насамперед, через зростання кредитних ставок, які поповзуть вгору, услід за депозитними.
При цьому очікувати на скорочення попиту на валюту з боку банків та їх клієнтів не слід. "Після зменшення граничного нормативу відкритої валютної позиції з 20% до 5%, а також залишеної незмінною вимоги формувати резерви під кредитні ризики з валютних позик у гривні - банки користуються будь-якою можливістю, щоб купити валюту для зниження курсових ризиків", - говорить голова правління одного з банків з іноземним капіталом, що побажав не називати себе.
За його словами, бачачи збільшення попиту на валюту, активізуються і корпоративні клієнти. "Ми бачимо ситуативний попит на кредити в гривні, яка потім одразу конвертується у валюту і розміщується у нас на депозитах", - говорить банкір. Причому приплив валюти на депозитні рахунки зараз стимулюють самі банкіри, які, незважаючи на заборону видавати валютні кредити населенню та загальне зниження попиту на валютні позики, утримують достатньо високі ставки з валютних депозитів.
На думку банкірів, пов'язано це з недоброю тенденцією збільшення кількості проблемних кредитів у валютному портфелі, а також з необхідністю повертати валютне фінансування, отримане українськими "дочками" у зарубіжних "мам". "Оскільки більша частина доларової ліквідності прийшла до нас з материнських компаній і від запозичень за кордоном, то час від часу ці запозичення гасяться. На жаль для банків, ми не встигаємо гасити ці зобов'язання відповідно до графіка погашення кредитів, оскільки в банківських портфелях велика частка проблемки, - говорить голова правління "ОТП Банку" Дмитро Зінков. - Тому ці погашення відбуваються за рахунок депозитів в іноземній валюті, які населення несе в банківську систему. Все це зменшує наші запозичення з-за кордону".
Дефіцит ресурсів і лаг в 1-2 місяці зростання вартості депозитів і кредитів після нього зменшить попит на запозичення і збільшить і без того чималі витрати банків на обслуговування пасивів. Що знову може підштовхнути фінансистів до спекуляцій на валютному ринку. "В умовах млявого попиту на кредити валютні спекуляції залишаються єдиним способом для банків заробляти гроші на обслуговування пасивів. Зміна цього тренду - головний виклик для НБУ на цю осінь", - говорить президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
Також за темою
Банк Англії змінить дизайн банкнот: що там буде
Які курси валют в обмінниках: долар помітно дорожчає, євро знизився в ціні
Чи буде долар по 50 грн? Відповідь банкіра
Чи вистачить валюти для банків після подій з Угорщиною: НБУ дав відповідь
Квартири подорожчають через конфлікт в Ірані. Що станеться з ринком нерухомості в 2026?
НБУ пропонує змінити правила перевезення валютних цінностей
