Любо-дорого дивитись
Українці зі скрипом вчаться платити за музику і фільми, завантажені з інтернету - піратські ресурси готові відмовитися від надприбутків заради стабільності легального бізнесу.
Минулого літа тисячі українських меломанів і сінемафілів - завсідників веб-ресурсу ЕХ.ua злякалися не на жарт: представники їхнього улюбленого складу безкоштовних фільмів і музики заявили про намір співпрацювати з правовласниками і пообіцяли до кінця літа запустити платний розділ. І хоча нововведення поки так і не було представлено інтернет-спільноті, представник ЕХ.ua Валерій Вавилов стверджує, що розплата за онлайн-розваги не за горами. "Зараз платний розділ тестується", - повідомив він.
ЕХ.ua - один з найбільших українських ресурсів, де можна знайти практично будь-який, далеко не завжди легальний контент: ігри, різноманітні програми, книги, музику і фільми. Сайт, за даними самого ЕХ.ua, щодня відвідують понад 800 тис. осіб, а загальна щомісячна аудиторія ресурсу досягає 6 млн. Міжнародні організації, що захищають авторські права, не раз включали цей сайт в списки найбільших піратських майданчиків світу. І його намір легально продавати цифровий контент став знаковим моментом для вітчизняного онлайн-ринку - про своє бажання привчити українців платити за кіно і музику в інтернеті заявили відразу декілька інших компаній.
Час розплати
Видавець журналу про телемовлення "Медіасат" Олександр Глущенко - один з небагатьох українців, які готові вже зараз платити за кіно і музику в мережі. "Пропити 100 доларів на п'ятничний вечір - це нормально, а заплатити 10-15 гривень за чиюсь авторську працю - шкода", - обурюється він несвідомістю співгромадян, які користуються піратськими ресурсами. Втім, знайти легальний цифровий продукт в Україні досить складно - сайти-правовласники просто губляться серед сотень нелегальних розповсюджувачів контенту. Глущенко сподівається, що незабаром віддячити матеріально творців фільмів стане простіше. Звичка українців безкоштовно обзаводитися відео, музичним альбомом, комп'ютерною грою, програмою або електронною книгою не відбиває охоту у бізнесменів заробляти на продажу такого контенту.
Так, про плани в 2012 р. запустити український аналог російського онлайн-магазину Omlet.ru повідомляв стільниковий оператор МТС, компанія навіть зареєструвала домен omlet.ua. Інший телеком-оператор - "Київстар" має намір пропонувати абонентам ШСД (широкосмугового доступу в інтернет) відео напрокат. Зайнятися продажем контенту в українському інтернеті збираються і великі корпорації. Цього року "Медіа Група Україна", що належить СКМ, вирішила продавати фільми - для цього холдинг створює окрему компанію. Поки ж вона пропонує дивитися безкоштовне відео на ресурсі Tochka.net.
Генеральний директор інтернет-провайдера "Датагруп" Олександр Данченко повідомив, що його компанія почне продажі контенту в кінці нинішнього року або на початку наступного. Вже цієї осені свій онлайн-маркет збирається представити і українська Agency of Internet Rights (AIR). "Думаю, в Україну також прийдуть російські гравці. Принаймні, ми маємо таку інформацію", - говорить директор з маркетингу AIR Андрій Пастухов.
Підвищення інтересу до онлайн-торгівлі бізнесмени пояснюють достатнім проникненням ШСД, який дозволяє дивитися фільми онлайн в гарній якості. За оцінками аналітичної компанії iKS-Consulting, у липні цього року кількість абонентів такої послуги в Україні склала близько 5,3 млн. З них домашніми користувачами є 4,6 млн. (кожне п'яте домогосподарство) - майже на 50% більше, ніж роком раніше. І експерти сходяться на думці про те, що подальше зростання даного показника залучить на ринок ще більше компаній.
Копійка трафік береже
Компанії не мають ілюзій з приводу того, що всі інтернет-користувачі відразу почнуть платити за контент. За розрахунками EX.ua, спочатку таких користувачів буде не більше 5%. У AIR роблять ставку на 10%. Побічно підтверджують ці оцінки і оприлюднені в серпні результати опитування російського Фонду громадської думки, згідно з якими в російськомовному сегменті інтернету платити за контент готові лише 25% користувачів, та й то за умови високої якості продукту. "Але незабаром за ними підтягнуться інші, і в подальшому почнеться повільне зростання до 50-70% інтернет-аудиторії", - відзначає Пастухов.
Учасники ринку мають намір привчати українців платити в інтернеті м'якими способами, серед яких і широкий асортимент продукції, і зручність користування, і простота оплати. На переконаних неплатників і людей, здатних користуватися торентами (так називаються програми та веб-сервіси, що дозволяють обмінюватися файлами безпосередньо між користувачами), продавці не розраховують, їхня цільова аудиторія - це ті, кому ніколи освоювати нові інтернет-механізми, але хто готовий заплатити за комфорт.
Однією з основних переваг платного контенту буде помірна ціна. Валерій Вавилов з EX.ua запевняє: вартість місячного доступу до платного розділу порталу складе близько 10 гривень, трохи більше буде ціна за перегляд преміальних фільмів. "Передплата на доступ до каталогу фільмів має становити близько двох доларів на місяць, перегляд нових прем'єрних картин обійдеться приблизно в таку ж суму", - розповідає Андрій Пастухов про ціни в майбутньому інтернет-магазині AIR. Розцінки мають бути мінімальними, щоб користувачі плавно мігрували від нелегального контенту до легального.
Власники сайтів не збираються зовсім позбавляти відвідувачів безкоштовного перегляду. Для цього на багатьох онлайн-маркетах будуть передбачені спеціальні розділи або акції. "Можливість безкоштовного перегляду дуже важлива для залучення користувачів", - вважає гендиректор "Датагруп".
Представник EX.ua допускає, що деякі види контенту будуть окупатися за рахунок реклами. Уже зараз цей веб-сайт отримує прибуток від показу рекламних роликів. За оцінкою AIR, ресурс з відвідуваністю, як у ЕХ.ua, заробляє до $80-100 тис. на місяць.
Але в AIR рекламну модель вважають фінансово нецікавою. Український ринок інтернет-реклами ще дуже малий - за даними Всеукраїнської рекламної коаліції, в 2010 р. він становив лише близько 280 млн. грн. (прогноз на цей рік - 387 млн. грн). "Найпопулярніший веб-ресурс більше 5% цього ринку охопити не зможе. При такій моделі важко окупити придбання голлівудських фільмів", - пояснює Пастухов. Придбання прав на великі каталоги популярних фільмів обійдеться компанії в мільйони доларів, і чи окупиться це, поки невідомо. Вигідніше працювати в партнерстві з Інтернет-провайдерами, які стають основним каналом продажів.
Мегабайти в законі
Головним гальмом у розвитку ринку контенту залишається піратство і неефективність спроб з ним боротися. Застаріла законодавча база не враховує нинішні реалії, не вистачає судової практики. "Жоден оператор не в змозі вирішити проблему піратського контенту поодинці, - розповідає керівник групи контент-послуг "МТС Україна" Анастасія Литвин. - Тут потрібні цілеспрямовані жорсткі дії держави щодо легалізації цієї сфери в комплексі з "політичною" волею всього ринку, оскільки такий складний процес може виявитися болісним для деяких гравців і призвести до втрати частини їх доходів".
Цей процес вже триває, і майбутні продавці контенту бачать хороші передумови. "За останній рік ми тільки в Києві нарахували понад десяток судових розглядів у цій сфері. Порівняно з попередніми роками це небувале зростання", - говорить Андрій Пастухов.
Згодом ресурсів з безкоштовним контентом стане менше, тому що контент-продавці зацікавлені в активізації боротьби з піратством. "Завдяки конкуренції ресурси з легальним контентом будуть самі стежити один за одним", - стверджує керівник Української антипіратської асоціації (УАПА) Володимир Ілінга. Олександр Данченко зауважує: "Коли ми та інші компанії вийдемо на цей ринок, то запитаємо у відповідних органів: "Чому тут продається нелегальний товар?"
Кіно та мережі
На світовому ринку онлайн-продажів лідирують американські компанії.
Найбільш відомий і впливовий продавець цифрового контенту - американська компанія Netflix розпочала свій інтернет-бізнес з прокату DVD поштою в 1999 році. Сьогодні у Netflix 22 млн. користувачів у США, Канаді та Латинській Америці, яким компанія пропонує безлімітний доступ до свого відеокаталогу за $8 на місяць. Правда, Netflix дуже рідко пропонує популярні кіноновинки.
Головний конкурент Netflix - американська Hulu - з 2007 року надає свій сервіс відеоперегляду безкоштовно, а окупає його за рахунок реклами. Але наповнення контентом у неї набагато скромніше. Щоб подивитися свіжі голлівудські фільми, доводиться платити більше.
Компанія Apple у своєму iTunes Store пропонує купити стрічки по $10 ($15 - за новинку) або "взяти напрокат" (подивитися протягом 24 годин) за $3-4. Популярні онлайн-продавці фільмів активно розвиваються і намагаються виходити на нові ринки. Зараз вони велику увагу приділяють Європі, хоча тут чимало місцевих компаній, що бажають заробити на онлайн-контенті. Наприклад, тільки у Великобританії є 23 веб-ресурси, що пропонують купити, взяти напрокат або подивитися те чи інше відео.
Віталій Жданов
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
