421
Експортні мита на зернові потрібно негайно скасувати
— Аграрний ринок
Підтримуючи необхідність збільшення надходжень до Державного бюджету України, категорично не згодні з механізмами та методами, які використовує влада для виконання цього завдання. Кроком, який поліпшить інвестиційний та підприємницький клімат в аграрному секторі України, має бути скасування експортних мит на зерно, - вважають експерти Української зернової асоціації.
"Переконані, єдиною умовою збільшення дохідної частини бюджету є зростання економіки України, збільшення інвестування, виробництва і споживання товарів і послуг підприємствами і населенням. Влада ж використовує хибний шлях додаткового оподаткування національних виробників - і це під гаслами зниження податкового тягаря на економіку України.
Філософія застосування експортного мита в "нормальних" економічних і політичних умовах передбачає стягнення його з кінцевого покупця продукції - тобто з її імпортера. При такій філософії вплив на вітчизняного виробника відсутній, оскільки він отримує ту ж ціну, яку одержав би і без дії мит. Зате імпортер змушений крім ціни виробнику оплачувати і додатковий податок, яким виступає експортне мито.
Світова практика доводить - зазначений механізм має сенс використовувати в умовах, коли країна, яка ввела експортне мито, є одним з ключових гравців на світовому ринку даного товару, або коли велика частка виробленої в країні продукції, щодо якої ввели експортне мито, направляється за межі країни.
В українських реаліях експортне мито на пшеницю, ячмінь і кукурудзу змушені платити сільськогосподарські виробники, оскільки частка України у світовому експорті пшениці не перевищує 6%, кукурудзи - 3%, ячменю - 21%. За таких умов світовий ринок, а відповідно і світова ціна, не змінюються при наявності або відсутності експортного мита.
Таким чином, українські виробники, які не мають достатньо коштів для закупівлі техніки, будівництва елеваторів, сьогодні втрачають 200-250 гривень на тонні зерна внаслідок введення експортного мита.
Ввівши експортне мито до стратегічних продуктів влада прирівняла вітчизняний зерновий комплекс в аграрного комплексу Зімбабве, Гватемали, Уганди, Колумбії, Коста-Ріки, Малайзії, Індонезії, Фіджі, Індії.
Зазначені країни активно використовують експортні мита на певні види продукції сільського господарства. Зокрема, Фіджі використовує експортне мито на цукор (який практично весь експортується з країни), Гватемала, Уганда і Колумбія - на каву, Коста-Ріка - на банани, Зімбабве - на тютюн.
Малайзія та Індонезія застосовують експортне мито на пальмову олію, оскільки їх частка на світовому ринку даного товару становить 90%.
Аргентина використовує експортні мита на соєву олію, оскільки 85-95% її виробництва експортується.
Бразилія відмовилася від використання експортних мит ще в середині 1990-х років. Як результат, за останні 20 років країна збільшила експорт цукру в 13 разів, птиці - в 11 разів, яловичини - в 10 разів, кукурудзи - в 7 разів, сої - в 6 разів.
Україна йде іншим шляхом. Динаміка експорту зернових у липні-серпні яскраво підтверджує хибність цього шляху - обсяги експорту втричі нижчі, ніж за попередні роки і ніж у головного конкурента - Росії.
Враховуючи, що рентабельність зернових культур минулого року - найнижча в рослинництві, наступний результат дії експортних мит - зменшення виробництва пшениці, ячменю і кукурудзи.
Ці обставини дозволяють давати невтішні прогнози розвитку сільського господарства без зміни ставлення влади до зернового комплексу. Рішучим кроком, який поліпшить інвестиційний та підприємницький клімат в аграрному секторі України, має бути скасування експортних мит на зерно", - зазначають в УЗА.
Відзначимо, з 1 липня 2011 року в Україні діють експортні мита на пшеницю і суміш пшениці та жита в розмірі 9%, але не менше 17 євро за тонну, на ячмінь - 14%, але не менше 23 євро/тонну, на кукурудзу - 12%, але не менше 20 євро/тонну.
За інформацією влади, метою введення такого заходу є наповнення Державного бюджету України.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
