5332
Куди поділася гривня?
— Валюта
З початку вересня залишки на коррахунках українських банків знизилися майже в два рази. Куди зникла гривня з банківської системи і хто з цього може отримати вигоду?
Восьмого вересня залишки на коррахунках банків упали до рівня 9,39 млрд. грн., тоді коли на 1 вересня вони становили 16,11 млрд. грн. Востаннє такі низькі залишки на кореспондентських і транзитних рахунках банків можна було спостерігати тільки в 2006 році. Куди ж поділася ліквідність з ринку? Банкіри пояснюють недолік ліквідності її вилученням Національним банком і Мінфіном. "Таке масштабне скорочення ліквідності пов'язано, насамперед, з бажанням НБУ знизити валютний та інфляційний тиск на ринок, оскільки зниження гривневої ліквідності обумовлює значний попит на неї і змушує продавати валюту. Цим регулятор вбиває відразу двох зайців: зберігає свої резерви і формує пропозицію валюти на ринку", - говорить начальник аналітичного відділу Промінвестбанку Сергій Кучерявий. Однак крім боротьби уряду з інфляцією та зростанням курсу долара до гривні на ситуацію нашарувалися ще ряд факторів, що, на думку експертів, тільки посилило ефект вересневої "гривневої дієти".
Ще з початку літа Національний банк почав проводити більш жорстку монетарну політику, знижуючи ліквідність банківської системи через побоювання розкручування інфляції і зростання тиску на валютний курс гривні. Скорочення гривневої ліквідності банків пов'язане з введенням в червні більш жорстких резервних вимог по відношенню до короткострокових валютних депозитів і порядку обліку ОВДП під Євро-2012 в залік обов'язкових резервів. У результаті сума обов'язкових резервів збільшилася на 0,5 млрд. грн. - до 13,6 млрд. грн. в липні, при цьому залишки, заблоковані на окремому рахунку в НБУ, виросли на 3,6 млрд. грн. (з 6,9 млрд. грн. до 10,5 млрд. грн.). "Ще однією причиною падіння банківської ліквідності стала політика НБУ з форсування погашення банками рефінансування, отриманого під час кризи. Згідно з даними Нацбанку, у першому півріччі банки повернули близько 10 млрд. грн. На кінець липня загальна заборгованість банків перед НБУ становила 66 млрд. грн. Національний банк націлюється на утримання таких темпів погашення і в другому півріччі", - говорить аналітик Dragon Capital Анастасія Туюкова. Також, на думку експерта, до зниження вересневої ліквідності призвело і перерахування підприємствами в серпні податкових платежів, що певною мірою вплинуло на падіння залишків на рахунках юридичних осіб (хоча і було компенсоване деякою мірою надходженнями від погашення урядом ПДВ-облігацій на 1,6 млрд. грн.). При цьому бюджетні платежі (пенсії, зарплати) тільки починають надходити в першій декаді місяця. Крім того, на початку вересня здійснював розрахунки за газ "Нафтогаз України", що також могло вплинути на зниження ліквідності банківського сектора у разі купівлі валюти безпосередньо в НБУ.
У поточній ситуації банки, що мають нестачу ліквідності, вже почали піднімати ставки з короткострокових депозитів, тому що ставки овернайт на міжбанку досягали 17-19% річних. За словами Сергія Кучерявого, протягом останнього тижня 10 з 50 найбільших за обсягом депозитного портфеля банків вже підняли ставки на 0,5-1,5%. Слід зазначити, що в основному це зробили банки з українським капіталом, оскільки вони, на відміну від іноземних фінустанов, не мають значної підтримки з боку материнських структур. "Найбільше ж збільшення може відбутися з найкоротшими депозитами зі строком до одного місяця, де деякі банки будуть змушені пропонувати до 13-15% річних у порівнянні з 6-9% місяцем раніше", - прогнозує експерт
Нову тенденцію до зростання ставок відзначають і керівники. "Поки банки обережні у своїх діях, і їм буде потрібно якийсь час на те, щоб адаптуватися до ситуації і почати підвищувати інші ставки. Нестачу ліквідності вони спробують закрити, залучаючи більш дорогі депозити на три і шість місяців", - розповідає глава Elliott Asset Management Михайло Розумників. Щоправда, зміни з депозитів торкнуться тільки юридичних осіб. "Піднімати ставки для населення до таких рівнів немає сенсу, тому що населення практично не розміщує гроші на такі терміни, і це безглуздо для банків з фінансової точки зору", - говорить начальник управління казначейства і фінансових інститутів ОТП Банку Владислав Анісімов.
У низькій ліквідності є позитивна сторона - зниження тиску на валютний ринок і уповільнення інфляції. Правда, слід визнати й інше - це єдиний позитив від скорочення ліквідності в системі.
"Звичайно, без мінусів теж не обійдеться: це і подорожчання кредитів, і зниження оборотних коштів підприємств, що в кінцевому підсумку відображається на зниженні попиту (зниження внутрішнього споживання)", - стверджує Сергій Кучерявий. Згоден з колегою і Владислав Анісімов: "Бачаться поки тільки одні мінуси, тому що високі відсоткові ставки позначаться на кредитах корпоративного сектору і дуже швидко відіб'ються на всіх секторах економіки, а в кінцевому рахунку - на населенні".
Брак вільних коштів у банків бумерангом б'є по самому Мінфіну, який не може продати облігації внутрішньої держпозики (ОВДП). "Провалом завершився і черговий аукціон 6 вересня. Міністерство фінансів так і не змогло розмістити жодної ОВДП. З одного боку, первинні дилери розуміють, що Мінфін не має наміру йти на підвищення прибутковостей на своїх первинних аукціонах, тому інтерес до них пропадає (на вторинному ринку ставки значно вищі).
З іншого, банки зіткнулися з нестачею гривневих ресурсів. На минулому аукціоні було подано всього дві заявки на річний папір, які не були задоволені", - розповідає генеральний директор Elliott Asset Management.
Втім, більшість експертів вважають, що ситуація на ринку вже скоро нормалізується. "Вся ліквідність в Україні короткострокова. Тому вона може як швидко зникнути, так і швидко відновитися", - заспокоює начальник відділу аналізу фінансових ринків ІНГ Банку України Олександр Печерицин. На думку керівника управління глобальних ринків ІК "Трійка Діалог Україна" Володимира Грищенка, на це буде потрібно від декількох до 20 днів. "До 28 вересня заплановано погашення двох серій ОВДП на загальну суму понад 5,3 млрд. грн. (і це без урахування купонних платежів). Якщо банки не будуть купувати ОВДП на первинному ринку на порівнянні суми, такий обсяг коштів від Міністерства фінансів однозначно здатний зробити позитивний вплив на рівень ліквідності в банківській системі, і за інших рівних умов кінець вересня буде більш сприятливим для грошового ринку", - прогнозує Володимир Грищенко. Анастасія Туюкова з Dragon Capital вважає, що з урахуванням дефляції, зафіксованої в липні і серпні, Національний банк може піти на деяке пом'якшення монетарної політики. Цьому сприятиме зростання попиту банків на ліквідність для кредитування реального сектора. "Запуск анонсованої програми з випуску іпотечних облігацій чотирма держбанками може стати найближчим індикатором ослаблення монетарної політики НБУ. Однак при цьому центральний банк буде залишатися максимально обережним у цьому питанні, побоюючись за стабільність валютного курсу гривні", - говорить експерт.
Банкіри більш зважені у своїх прогнозах і не розраховують на швидке відновлення ліквідності до нормальних рівнів. "Зараз вже очевидно, що це саме зміна ситуації на грошовому ринку, а не ситуативні провали ліквідності, - стверджує заступник голови правління Сбербанку Росії Дмитро Золотько. - Результатом стане підвищення ставок з гривневих депозитів клієнтів за всіма строками і скорочення кредитної активності банків. Міжбанківський ринок відновиться практично відразу після підвищення рівня ліквідності, проте депозитний та кредитний ринки набагато більш інерційні, і для зміни очікувань банкірів потрібен не один місяць".
В'ячеслав Мироненко
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
