3604
Відлуння кризи для України
— Казна та Політика
Розвинені країни знову сповзають у рецесію, тягнучи за собою і весь інший світ. Як позначаться на Україні три основні ризики, що загрожують світовій економіці? Події цього літа показали, що ми перебуваємо в новій небезпечній фазі.
Ставки зрозумілі: ми ризикуємо побачити крихке відновлення (світової економіки) пущеним під укіс", - своїм зловісним застереженням про перспективу нової світової кризи глава МВФ Крістін Лагард сполохала глав центробанків світу, які зібралися на конференцію в американському містечку Джексон-Хоул в останні вихідні серпня.
Незважаючи на всю жорсткість своєї позиції, екс-міністр фінансів Франції має рацію. Відновлення світової економіки - знову під питанням через численні проблеми. Надмірна скупість у фіскальній політиці в одних країнах, надмірна м'якість влади до фінансового сектора - в інших, місцями неправильна, місцями не доведена до кінця політика ризикує звести нанівець усі відновлення після минулої кризи. В цілому це ставить під загрозу світову економіку, а разом з нею - й економіку нашої країни. Всі "недо-" і "пере-", які допустять глави центробанків ЄС чи США, можуть луною відгукнутися в Україні.
Ризик 1. Рецесія в розвинених економіках
Від крихкого відновлення до економічного спаду. Говорити так зараз - ознака вже не песимізму, а здорового реалізму. За даними за II квартал 2011 року, США, Франція, Німеччина, Великобританія і єврозона скотилися до таких мізерних темпів економічного зростання, що якщо це триватиме ще півроку, їх стан можна буде сміливо назвати стагнацією. А перша ластівка - Канада - вже й зовсім зіткнулася з падінням економіки на 0,4% за квітень-червень.
Ймовірно, незабаром за бортом опиняться й інші розвинені країни. Наприкінці серпня більшість експертів погіршили очікування зростання як світової економіки, так і провідних розвинених країн. Так, Citigroup знизила прогноз глобального економічного зростання в 2011 році з 3,4 до 3,1%. Аналогічні рішення прийняли UBS, Societe Generale, Morgan Stanley та ін.. На їхню думку, вниз світову економіку тягнуть саме розвинені країни.
Відновлення економіки цих країн і раніше було дуже млявим. Традиційним вирішенням проблем могли б стати програми стимулювання економіки. Але страх боргової кризи (загострився на тлі проблем Греції, Португалії та Ірландії і того, що на початку серпня США ледве уникли технічного дефолту) змушує США і європейські країни не розпускати, а навпаки, затягувати фіскальні ремені.
Тобто вибираючи між рецесією і дефолтом, більшість країн віддали перевагу рецесії - в надії, що центробанки впораються з нею власними силами. Проблема в тому, що після фінансової кризи 2008-2009 років інструментів впливу у центробанків все менше, а їх ефект не настільки масштабний, як раніше. "Зниження темпів зростання поглиблюється через посилення фінансової політики. А монетарних заходів зі стимулювання економіки буде недостатньо", - пояснюють майбутнє економічне похолодання в розвинених економіках експерти Citigroup.
Українське питання: Гривня під ударом
Для нашої країни розвинені економіки постають у двох іпостасях - ринку для вітчизняного експорту та джерела капіталу. В обох випадках погіршення їх здоров'я матиме негативні наслідки для України, аж до повторення подій кінця 2008 року, хоча і в менших масштабах.
По-перше, в разі рецесії (або навіть стагнації) в розвинених економіках це відразу скоротить обсяг українського експорту в ці країни. Найсильнішого удару завдасть скорочення економік Італії та Німеччини - основних торговельних партнерів України в ЄС. Тим часом вітчизняний експорт і так з липня гасне на очах. Якщо в січні експорт був на 55,2% вищий, ніж у січні 2010-го, то в липні 2011-го приріст експорту склав усього 26,4% до липня 2010 року.
Причина - в зерновому демпінгу з боку Росії і мита на експорт зерна, введені урядом України з 1 липня. Через ці два "збіги" експорт українського продовольства в липні 2011-го вже впав на 1,6% нижче липня 2010 року. І ця причина буде в силі ще, як мінімум, до кінця року. Проти скасування мит категорично виступає Мінфін. Він переконує, що доходи від мита становлять частину домовленостей з МВФ з питання наповнення бюджету. Стагнація на ключових розвинених ринках лише посилить негативну динаміку.
Крім того, з настанням економічного похолодання за кордоном Україні загрожує відтік іноземного капіталу. Перші сигнали вже з'явилися: в червні-липні іноземних інвестицій в Україну прийшло майже стільки ж, скільки за один червень 2010 року ($748 млн. проти $682 млн.). І навіть якщо частина коштів, які інвестори виведуть з розвинених країн, які будують, буде перенаправлена в регіон, що розвивається, Україні ще доведеться суттєво поборотися за них - адже нинішній інвестиційний клімат в нашій країні до подібної боротьби не налаштовує.
З тієї ж причини Києву буде складніше латати фінансові дірки за допомогою приватизації таких великих підприємств, як "Укртелеком". Не врятують і держпозики. Через міні-кризи на фінансових ринках після зниження кредитного рейтингу США, а також боргову кризу в Європі кредитні ресурси вже сильно подорожчали. За місяць шестимісячна ставка LIBOR зросла з 0,44 до 0,48. Як зазначає Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера, "уже сьогодні світові ринки запозичень виявилися практично закритими не лише для приватного капіталу, але і для окремих держав".
Все це позначиться на платіжному балансі - з усіма очікуваннями у вигляді загрози девальвації гривні. За різними прогнозами, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу, який зараз становить $3,3 млрд., за підсумками року може досягти $5-7 млрд., причому $7 млрд. (за оцінками ІК "Ренесанс Капітал Україна") - саме у випадку погіршення зовнішньої кон'юнктури. Аналітик BG Capital Віталій Ваврищук очікує, що логічним продовженням процесів може стати знецінення гривні на 10-15%.
Ризик 2.
Третій етап кількісного пом'якшення в США
У п'ятницю, 26 серпня, півсвіту завмерло перед комп'ютерними моніторами в очікуванні виступу глави ФРС США Бена Бернанке на конференції в американському місті Джексон-Хоул. Під час цього виступу керівник американського центробанку мав дати сигнал - бути чи не бути третьому етапу кількісного пом'якшення (QE3).
Адже варто Бернанке залити ринок ліквідністю, організувавши масштабний викуп держоблігацій або включивши друкарський верстат (саме в цьому полягає "нетрадиційна" монетарна політика, яка дозволяє збити відсоткові ставки на ринку, коли дисконтна ставка вже й так максимально низька), і в інвесторів знову вселилася б упевненість. В результаті фондові індекси злетіли б угору разом з капіталізацією публічних компаній, позикові ресурси подешевшали б і попливли до бюджетів виробників, готових нарощувати випуск продукції.
Як виявилося, QE3 не буде, точніше - найближчим часом. Наприкінці вересня відбудеться чергове засідання Комітету з операцій на відкритому ринку, на якому це рішення може бути переглянуто. Ймовірність того, що Вашингтон захоче втретє підштовхнути економіку до зростання, ще довго буде актуальною. Як зазначив Майкл Фероль, старший економіст JPMorgan Chase по США, сам характер обговорень серед монетарних регуляторів США можливих варіантів стимулювання економіки залишає відчуття, що питання не в тому, чи буде проведено стимулювання, а в тому, в якій формі це буде зроблено.
Українське питання: приплив інвестицій
Якби США прийняли чергову програму стимулювання економіки - для Києва це було б доброю звісткою. Виходячи з досвіду попередніх QE, вони гарантують позитивний поштовх міжнародних фондових ринків як мінімум на наступні три-п'ять місяців.
Для цього є одразу дві причини. По-перше, в разі прийняття QE відзначається психологічний ефект - інвестори, оцінивши рішучу політику ФРС, підвищують ліміти на інвестиції в акції. По-друге, кількісне пом'якшення "збиває" прибутковість боргових цінних паперів США, завдяки чому частина інвестиційних ресурсів перекочовує в країни. За ними ж традиційно вгору йде і український фондовий ринок.
Правда, такий ефект можна буде спостерігати лише в короткостроковій перспективі - як показав досвід попередніх програм, американська економіка пожинає плоди стимулювання лише протягом півроку.
Ризик 3.
Падіння цін на сталь
Складна економічна ситуація у світі вдарила не лише по фінансових ринках - незабаром рикошетом вона зачепить і товарні ринки. Перш за все - ринки металу. Останні зазвичай реагують на ситуацію на фінансових ринках з лагом у шість-сім місяців. З урахуванням того, що фінринки були на піку в березні, за словами старшого економіста Dragon Capital Олени Бєлан, корекції цін на метали, в тому числі на сталь, варто чекати у вересні-жовтні.
Сприяти здешевленню металів буде і нещодавня міні-криза на фондових ринках на початку серпня, адже після неї помітно підскочила вартість довгих грошей на ринку позикового капіталу. Наприклад, середня дохідність до погашення євробондів "Метінвест-18" зросла з 7,3 до 9,5%, бондів "Феррекспо" - з 7,25 до 10%. У свою чергу відсутність можливості залучати дешевий капітал змусить компанії з металоспоживаючих галузей (від машинобудування до будівництва) скоротити виробництво. А значить, і попит на сталь. Разом зі зниженням попиту вниз поповзуть і ціни.
В результаті, на думку Олени Белан, ціни на сталь і продукцію зі сталі впадуть на 20-25% з пікових значень цього року. За оцінкою Євгена Дубогриза, аналітика BG Capital, корекція буде несуттєвою - в середньому на 10-12%. Зокрема заготовка, яка зараз котирується у трейдерів по $670-680 за тонну, до кінця вересня - початку жовтня подешевшає до $580-590, арматура (зараз $720-760 за тонну) обвалиться до $620-635, а гарячекатаний сталевий рулон - з $685 -700 до $615-625 за тонну.
Українське питання: Просідання експорту
Для вітчизняної економіки, в якій металургія забезпечує третину всього експорту, зниження цін - мало не питання виживання.
Втім, те, наскільки боляче спад цін на метали вдарить по платіжному балансу України і, відповідно, по національній валюті, буде залежати від тривалості цього падіння. Олена Бєлан вважає, що спад буде коротким. Якщо вона має рацію, то резервів НБУ цілком вистачить на те, щоб утримати курс гривні на стабільному рівні.
Але аналітик ІК Phoenix Capital Роман Тополюк побоюється, що спад може тривати більше двох-трьох місяців. У такому випадку, каже він, в поточному рахунку утворюється прогалина, яку в нинішніх умовах буде тяжко компенсувати за рахунок припливу капіталу з-за кордону. А це створить додаткові передумови для девальвації гривні - на додачу до тих, про які вже йшлося вище.
Правда, заглядаючи в більш віддалене майбутнє, можна сказати, що Україна навіть зможе отримати з цього користь. Адже попит і ціни на метали зазвичай відновлюються протягом декількох років. У той же час у більшості випадків курс нацвалюти після різкої девальвації не повертається до колишнього рівня, якщо держава не робить цілеспрямованих кроків у цьому напрямку. А значить, нинішнє знецінення гривні в майбутньому зможе, навпаки, підвищити конкурентоспроможність українських виробників і експортерів металу.
Олена Снєжко
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
