512
Польща хоче подати в суд на "Газпром" з метою зниження ціни газу на 10%
— Енергетика
Польська газова монополія Polskie Gornictwo Naftowe i Gazownictwo (PGNiG) обіцяє подати позов до арбітражного суду на ВАТ "Газпром" через занадто високі ціни на поставлений в Польщу газ. Про це сьогодні заявив заступник глави польської компанії Пшемислав Дудзіньський, передає Reuters.
За словами представника керівництва PGNiG, компанія страждає від завищених цін на імпорт газу, які, в свою чергу, впливають і на вартість нафти. Дудзіньський заявив, що PGNiG вимагає зниження цін щонайменше на 10%. У випадку якщо "Газпром" погодиться на зниження, польська компанія хоче, щоб зміни набули чинності заднім числом з квітня 2011 року.
В кінці жовтня 2010 р. "Газпром" і PGNiG підписали ряд міжкорпоративних угод, що стосуються нарощування обсягу поставок російського природного газу до Польщі. У 2010 р. постачання повинні були досягти 9,7 млрд куб. м, в 2011 р. - 10,5 млрд куб. м і 11 млрд куб. м щорічно з 2012 р. по 2022 р. У 2009 р. "Газпром" поставив до Польщі 9 млрд куб. м газу за щорічного споживання 13,7 млрд куб. м, з яких 30% забезпечується Польщею за рахунок власного видобутку.
Судовий позов польської компанії стане черговим фактом спроб контрагентів "Газпрому" отримати від російської монополії прийнятні ціни на газ. До останнього часу всі факти поступок росіян по ціні на газ стосувались не судового примусу, а переговорів.
Нагадаємо, що грецька газова корпорація DEPA і італійська компанія Edison SpA отримали зниження ціни на газ в результаті переговорів, за результатами яких нові обсяги поставок газу і ціни не розголошувалися.
Між тим, має місце поки безрезультативний прецедент і судовий позов до "Газпрому". Так, у серпні 2011р. газовий підрозділ німецького концерну E. On - E. On Ruhrgas - почав арбітражний процес з метою вирішення суперечки з "Газпромом" з приводу контрактної ціни на газ. Німецька компанія хоче скоректувати контрактні ціни до рівнів, що відбивають спотові ціни на газ в Європі.
Нагадаємо, що "Газпром" в довгострокових контрактах з європейськими партнерами прив'язує ціни до вартості нафти і обумовлює мінімальний обсяг закупівель. Через зростання цін на нафту європейські клієнти "Газпрому" щорічно втрачають мільярди доларів, оскільки збувають газ споживачам за нижчими цінами, ніж закупівельні.
Дана проблема у взаєминах з "Газпромом" стоїть і перед Україною. Раніше прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що Україна може розірвати "кабальний контракт", підписаний в 2009 р. між ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз України", а також те, що цей документ "підриває основу довгострокового співробітництва між двома країнами". Крім того прем'єр заявив про можливий розрив даного контракту Україною в судовому порядку (італійська компанія Edison SpA зекономила на цьому 200 млн євро), правда він не уточнив коли на це можна очікувати і якими будуть наслідки. Втім, пізніше Азаров заявив, що буде намагатися знайти компроміс за ціною за столом переговорів, а не в залі суду.
Зазначимо, всі останні переговори про зміну формули вартості імпортованого російського газу закінчувалися нічим. Пропозиції української сторони полягають в заміні ціни газойлю, не використовується в Україні як альтернатива газу, на вугілля у формулі, за якою щоквартально розраховується вартість газу для України. Також Україна вважає неадекватною базову ціну в 450 дол./тис. куб. м.
Втім, Росія не хоче переглядати газовий контракт з Україною. "Ми анітрохи не сумніваємося в легітимності підписаних контрактів на постачання газу між Росією і Україною", - сказав міністр енергетики РФ Сергій Шматко, коментуючи ситуацію навколо російсько-українського договору від 2009 р. на постачання газу.
Водночас директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар вважає, що якщо українська сторона зможе обрати принципові позиції і схилити російську сторону до прийняття подібного підходу, тобто зважати на думку України про доцільність закупівель, то в кінцевому рахунку успіх може бути досягнутий. Інша справа, що це виглядає вкрай сумнівно.
"Якщо позиція "Газпрому" буде і далі не гнучкою, то іншого варіанту, окрім як вдаватися до арбітражної процедури не залишиться. Розбіжності вирішуватиме Стокгольмський арбітраж і договір буде регулюватися матеріальним правом Швеції", - упевнений він.
"У чому може бути аргумент України? Проблема полягає в тому, що або російська сторона повинна погодитися на вимоги про зниження цін і обсягів поставок газу, або російська сторона повинна схвалити рішення про скасування заборони на реекспорт газу, який вже давно не відповідає чинній європейській практиці. У 2003-2004 рр. "Газпром" тихенько, без зайвого шуму і суєти, погодився на вилучення відповідної статті в контрактах між "Газпромом" і торговими європейськими партнерами, яким також заборонявся реекспорт газу", - відзначає директор енергетичних програм центру "Номос".
Україна, як відомо, 1 лютого ц.р. приєдналася до договору про Енергетичне співтовариство, нагадує Гончар. "Таким чином, Україна може мати вагому позицію в діалозі з "Газпромом". Інша справа, що "Газпром" не сильно сприймає аргументи української сторони і, звичайно, просто продекларувавши, навіть на рівні міністра чи прем'єра, ті чи інші побажання, наміри і навіть вимоги, навряд чи варто сподіватися, що "Газпром" на них відразу відреагує. Тому необхідно буде виконання юридичних процедур, які передбачені чинним контрактом", - вважає експерт.
На його думку, для того, щоб це було як у випадку з італійською компанією Edison SpA, якій вдалося домогтися виконання своїх умов в ході судового розгляду з "Газпромом" - треба діяти в рамках можливостей, які надані контрактами. "Це стандартні можливості, які завжди є в наявності в будь-якому типовому контракті у відносинах між суб'єктами", - повідомив Гончар.
Українська сторона тримає правовий підхід як останній аргумент. Наразі розрахунок робиться на те, що ситуація на європейському ринку змінюється і тому російська сторона повинна піти назустріч. "Напевно, у чомусь вересень буде визначальним, чи перейде вирішення ситуації в правову площину", - відзначає експерт.
Сьогодні глава Адміністрації Президента Сергій Льовочкін зазначив, що дедлайном для України в цьому питанні є початок опалювального сезону, тобто 15 жовтня.
Нагадаємо, що питання легітимності газового контракту виникло на тлі суду над екс-прем'єр-міністром України Юлією Тимошенко, яку Генпрокуратура звинувачує в перевищенні посадових повноважень при його підписанні та заподіяння збитків країні на суму 1,5 млрд грн.
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
