1284
Золота націоналізація
— Банківські метали
Ми збираємося націоналізувати золото. Ми не можемо дозволити їм вивести його за кордон... Ми повернемо золото в державну власність і конвертуємо його в міжнародні резерви, оскільки золото продовжує рости в ціні", - заявив президент Венесуели, виступаючи по державному телебаченню.
"Якщо в сховищах центрального банку не виявиться достатньо місця для золота, я можу надати для цієї мети підвал свого президентського палацу", - додав Уго Чавес.
Нагадаємо, що дорогоцінний метал останні місяці стрімко дорожчає, оскільки схвильовані загостренням боргової кризи в Єврозоні та загрозою дефолту, що замаячила над США, інвестори почали скуповувати ажіотажно його, позбуваючись доларів і євро. Учора котирування золота досягли нового історичного максимуму в $1,795 за унцію. За неповні вісім місяців 2011 р. вони зросли на 26%.
Найбільша золотодобувна компанія Венесуели називається Rusoro. Її акції котируються на Канадській фондовій біржі, а контроль належить російській сім'ї Агапова.
Нещодавно Rusoro та інші золотодобувачі взялися звинувачувати владу Венесуели в перешкоджанні експорту продукції, змушуючи продавати метал центральному банку країни. Торік Каракас підвищив допустимі ліміти експорту золота з 30% видобутого металу до 50%. Але навіть після цього компанії продовжували критикувати уряд, стверджуючи, що не можуть отримати достатньо іноземної валюти для розвитку потужностей.
За даними інформагентства Bloomberg, золотодобувна індустрія Венесуели відносно невелика. Країна, за офіційною статистикою, виробляє близько 11 т дорогоцінного металу на рік і ще 10-11 т, за словами Уго Чавеса, добувається нелегально. У той же час в світі його щорічно випускається більше 2400 т, і один Китай дістає з надр понад 300 т.
Не в силах прискорити видобуток ресурсу з родовищ, Уго Чавес вирішив вгамувати свою раптово виниклу спрагу золота, репатріювати його зі сховищ США та Європи.
За його словами, Венесуела зберігає 211 т із приналежних їй 365 т золота в банках Єврозони, США, Швейцарії та Канади, не отримуючи ні цента з цього вкладення. Зокрема, у Великобританії з 1980 р. лежить 99,21 т венесуельського золота, вартість якого зараз перевищує $5 млрд.
"Нам нема чого приховувати. Економіки Європи і США йдуть на дно. Тому золото треба повернути в наші сховища, давши приклад сусідам. Настав час перевірити обґрунтованість економік таких країн, як Китай, Росія і Бразилія, у банки яких ми переведемо з Заходу свої оперативні міжнародні валютні резерви", - заявив глава Венесуели.
Як уточнив міністр фінансів Венесуели Хорхе Джіордані, іноземні резерви країни становлять $28,6 млрд. За його словами, ослаблення американського долара і загроза втрати платоспроможності Європи загрожують державним заощадженнями, тому з міркувань безпеки їх вирішено повернути додому і перевести в "дружні країни", включаючи Бразилію, Китай, Індію, Південну Африку та Росію.
Аналітики вважають, що побоювання через економіку США і ЄС - не головний мотивуючий фактор. Як йдеться в повідомленні американського інвестиційного банку RBS Securities, рішення Уго Чавеса про репатріацію коштів змушує турбуватися за економіку Венесуели. Недолік прозорості цієї країни викликає побоювання, що частина грошей буде витрачена на політичні цілі напередодні президентських виборів наступного року. Через недовіру до влади вартість урядових облігацій Венесуели становить 12,3%, що є найвищим показником серед великих країн.
"Очевидно, що мотиви Уго Чавеса - зміцнити зв'язки зі стратегічними політичними партнерами і помститися за недавні санкції США. Також важливу роль зіграв страх того, що венесуельські активи в якийсь момент можуть бути заморожені", - відзначає аналітик RBS Феліпе Хернандес.
За припущенням аналітиків, лякаючим прикладом для Уго Чавеса послужив керівник ще однієї нафтовидобувної країни - лівійський лідер Муамар Каддафі, який заявив, що мав необережність розмістити на закордонних банківських рахунках золотовалютні резерви на суму $160 млрд.
Як писали "ЭИ", після початку громадянської війни в Лівії банки США і Європи заморозили рахунки Муамара Каддафі і його наближених, причому частину грошей з цих депозитів було безпосередньо передано його ворогам або витрачено на боротьбу з його режимом.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
