633
Сіяти під наглядом
— Аграрний ринок
Після зняття мораторію на продаж землі влада запровадить контроль над ефективністю використання сільгоспземель з суворими санкціями до порушників аж до конфіскації ділянок у недбайливого власника. Визнаючи необхідність механізмів, які контролюють землекористування, учасники ринку, тим не менш, побоюються, що цей дамоклів меч буде висіти над нелояльними до влади бізнесменами
Придбання земельної ділянки в українських реаліях не передбачає права на його вільне використання. Навіть якщо інвесторові вдасться обійти сотні перепон, встановлених перед покупцем законопроектом "Про ринок землі" і відповідати розлогого переліку вимог, що висуваються до майбутніх землевласників, то використовувати ділянку, яка настільки важко дістався йому, він зможе лише з застереженнями і під пильним наглядом влади. "Земля - це не звичайний товар. Це товар, який обтяжений державними вимогами", - заявив міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк, однією цією фразою істотно скоротивши кількість охочих придбати землю після зняття мораторію.
Чиновник підкреслив, що, враховуючи специфічність такого товару, як земля, контроль над його раціональним використанням необхідний. "Є норми навантаження на 100 га. Вони повинні виконуватися, - розвинув свою думку міністр. - Державні органи будуть пильно контролювати оборот сільськогосподарських земель та їх використання". Землекористування в країні має відповідати або як мінімум не суперечити основним державним пріоритетом - забезпечення продовольчої безпеки країни. "Під цю благородну мету можна буде списати все - вимогу розширити посівні площі, вказівку аграріям, які культури сіяти, або вимогу скоротити на полях посіви ріпаку та соняшнику; такі спроби вже були ж нинішньої весни", - прогнозує один з учасників ринку.
При цьому земельна реформа передбачає серйозні санкції за порушення правил землекористування - штрафи і конфіскацію землі з передачею її іншій, ефективному власнику. Як саме буде визначатися "ефективний" власник, поки залишається кілька розмитим. Серед базових показників, за якими можна буде підрахувати ефективність, - оцінка дотримання агротехнологій. Так, планується законодавчо посилити контроль за родючістю ґрунтів - згідно з проектом, агровиробники, витратити на підвищення родючості ґрунтів, зможуть розраховувати на компенсацію витрат з бюджету, і одночасно аграрії, в землях яких баланс поживних речовин буде негативним, заплатять штраф державі. Однак за такою схемою останніми роками більшість сільгоспвиробників навряд чи можуть бути віднесені до ефективних власників, оскільки в умовах низьких цін і мінімального банківського кредитування економія на агротехнології була фактичні єдиним способом провести посівну кампанію.
Контроль над дотриманням правил землекористування і родючістю ґрунтів швидше за все буде покладено на профільні управління в місцевих органах влади. Вже зараз аграрії побоюються, що ці повноваження чиновники зможуть обернути проти землевласників на користь собі. Можливість корупції лежить як на етапі перевірки дотримання правил землекористування, так і при визначенні санкцій, якщо порушення будуть виявлені. Однак найбільші ризики таїть в собі норма закону, що дає можливість конфіскувати ділянку на користь більш ефективного власника. Якщо трактувати її буквально, то в нинішніх реаліях більшість земель можна було б передати на користь кількох десятків агрохолдингів, оскільки їх ефективність традиційно максимальна в галузі. Проте насправді, якщо дійде справа до використання механізму конфіскації, фактор ефективності швидше за все буде вторинним.
"Страшно уявити собі, як може бути використана ця норма на користь перерозподілу найбільш привабливих земель на користь наближених до влади людей", - вважають учасники ринку.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
