0 800 307 555
0 800 307 555

Чи може Україна повторити ірландський сценарій?


Чи може Україна повторити ірландський сценарій?

Європейська IT-столиця

Ірландію багато аналітиків донедавна називали головним економічним дивом Європи. Країна змогла домогтися справжнього прориву за рахунок розумної державної політики залучення інвестицій. Рівень оподаткування в Ірландії в останні роки був приблизно на 20-30% нижче, ніж у середньому по Європі. Крім того, уряд створив у країні вільні економічні зони. Для виробників тут були передбачені фіскальні пільги. Податок на прибуток у них був встановлений на рівні 10%. Результатом таких дій став притік в країну інвестиційних коштів. Особливо активно відкривали свої європейські штаб-квартири і виробництва в Ірландії американські фармацевтичні та IT-компанії, зокрема Microsoft, Dell, Intel, Pfizer, Google, Yahoo, eBay, Amazon.

Втім, інвестиційний бум, що спостерігався останніми роками, не врятував країну від серйозних економічних проблем. 13 липня 2011-го рейтингове агентство Moody's знизило кредитний рейтинг Ірландії на один щабель - до "сміттєвого" рівня. В агентстві заявляють: це рішення було викликано "зростанням ймовірності" того, що Ірландії може знадобитися другий пакет фінансової допомоги від країн ЄС, перш ніж вона зможе повернутися на ринки капіталу. Moody's заявляє, що кредитний рейтинг Ірландії може знижуватися й далі, якщо уряд у Дубліні не зуміє реалізувати своїх планів зі скорочення дефіциту бюджету.

"Ірландія перебрала короткострокових позик. Коли настав момент розплати, треба було віддавати багато і швидко. Якби вони брали довгострокові кредити, то ситуація була б набагато кращою. Але все одно їх досвід із залучення прямих іноземних інвестицій є вельми позитивним. Вони - це єдине, що дозволяє тримати економіку країни на плаву", - вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. На його думку, Ірландію цілком можна вважати прикладом для створення в Україні якісного інвестиційного клімату. Проблема в тому, що ірландці змогли кардинально змінити умови ведення бізнесу та усунути адміністративні бар'єри на шляху його розвитку. Україна ж поки навіть не наблизилася до початку цього процесу.

Інкубатор мізків

З точки зору розвитку IT, наразі Україна перебуває на рівні економік африканських країн. Єдина конкурентна перевага, якою володіє наша країна в цьому аспекті, це традиційно сильні IT-кадри. Тобто молоді фахівці, які, втім, працюють виключно на себе та економіки інших країн. Не секрет, що Україна є одним зі світових центрів офшорного програмування. Тобто наші фахівці, по суті, створюють інтелектуальний продукт для закордонних компаній, таким чином збагачуючи економіки інших країн. Про феномен українських айтішників згадував навіть один з найвідоміших у світі топ-менеджерів глава Microsoft Стів Балмер під час свого торішнього візиту до Києва. Тоді він підкреслив, що Україна належить до кола технологічно розвинених країн з дуже високим рівнем підготовки програмістів. За його словами, наші фахівці цілком можуть претендувати на те, щоб реалізувати себе в американській корпорації. Тільки в одному з провідних центрів розробки Microsoft, розташованому в американському Сіетлі, працюють 700 українців.

Мабуть, на даному етапі працевлаштування в престижній зарубіжній компанії, незалежно від того, в якій країні її офіс, дійсно єдине, на що можуть претендувати молоді фахівці, які хочуть отримувати гідну зарплату. Передумов для того щоб Україна перестала бути інкубатором якісних мізків для світової IT-індустрії, наразі просто немає.

Безглузді потуги

Українське IT-товариство виявляє слабкі потуги піти по шляху як Ірландії, так і Росії, керівництво якої заявляє, що розвиток IT є одним із пріоритетів економічної політики. Так, в проект технопарку "Сколково" російська держава має намір інвестувати мільярди доларів. Очевидно, що без допомоги держави в цьому питанні нашій IT-галузі не обійтися. А профільний орган - Державний комітет інновацій та інформатизації - вже котрий рік зайнятий переважно проектом створення електронного управління, який не має жодної причетності до вирішення стратегічних проблем ринку.

У березні в парламенті був зареєстрований законопроект про податкові канікули для айтішників. Ним передбачено створення організації, яка буде визначати компанії та проекти, які отримують податкові канікули. У розробників законопроекту ще немає чіткого уявлення про те, як виглядатиме цей орган. Податкові канікули припускають ряд пільг для учасників експерименту по платежах і обов'язковим зборів до бюджету протягом п'яти років - з 2011-го до 2016 року. Водночас далеко не всі учасники ринку підтримують законопроект, тому що відчувають побоювання з приводу того, наскільки прозоро працюватиме така структура.

Станіслав Яблонський

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Опитування
В Контексті Finance.ua