11798
Золотовалютні резерви України швидко пішли на спад
— Валюта
Сьогоднішнім обіцянкам НБУ та уряду про стабільність гривні на довгу перспективу вірити не можна. Де розміщені українські гроші і на яких умовах - таємниця за сімома печатками...
Висловлені ще 23 числа минулого місяця припущення про те, що за період з 1 по 22 червня НБУ витратив на міжбанківському валютному ринку близько 1,2 млрд. дол золотовалютних резервів на підтримку гривні від девальвації, підтвердилися.
Мало того, за підсумками усього червня-місяця величина негативного сальдо інтервенцій Нацбанку на міжбанку виявилася значно більшими - 1497,7 млн. дол. Про це повідомив НБУ в черговому звіті "Основні тенденції валютного ринку України". Мабуть, відповідна надбавка сталася останнього тижня минулого місяця.
Звичайно ж, настільки значні темпи витрачання валютних резервів не можуть не турбувати. Навіть, незважаючи на те, що сам обсяг міжнародних резервів знизився в червні не так сильно - лише на 283,4 млн. дол, до 37584,1 млн. Справа в тому, що якби Україна не розмістила 10 червня єврооблігації на 1, 25 млрд. дол, то скорочення золотовалютних резервів досягли б минулого місяця понад 1,5 млрд. дол.
До того ж зниження валютних резервів дуже нехарактерне для літніх місяців. Оскільки зазвичай українці в сезон відпусток не купують валюту, а навпаки витрачають накопичені раніше долари і євро на закордонні поїздки.
Причому зменшення розмірів міжнародних резервів України спостерігається вже другий місяць поспіль - у травні вони "схудли" на 484 млн. дол. Попит же населення на іноземну валюту тільки підвищився: у травні співвітчизники придбали готівкової валюти на 896,1 млн. дол, більше ніж продали, а в червні - вже на 1 212,1 млн. дол.
Тож, схоже, мали рацію голова НБУ Арбузов, який писав нещодавно листа Прем'єр-міністру Азарову, і перший заступник глави адміністрації президента Акимова, що відправила листа президенту Януковичу, які вказали в своїх посланнях ну, зокрема, ризики можливої девальвації гривні та звинуватили Азарова у зриві співпраці з МВФ.
Зрозуміло ж, що в умовах таких істотних розтрат валютних резервів і зменшення їх обсягів, які спостерігаються протягом двох останніх місяців, Нацбанку дуже б знадобилися транші МВФ. Якщо, звичайно, регулятор планує і далі утримувати курс гривні на сьогоднішніх рубежах.
Однак, незважаючи на те, що уряд зробив останнім часом спроби "примирення" з МВФ, впевненості у відновленні програми кредитування України Фондом немає. По-перше, ще не факт, що МВФ влаштує схвалена минулого тижня Верховною Радою пенсійна реформа, оскільки де-факто жінкам дозволено виходити на пенсію у віці 55 років протягом п'яти наступних років. По-друге, обов'язковою умовою Фонду є подальше підвищення в 2011 році ціни на газ і тарифів на ЖКП для населення, а прем'єр-міністр вже заявив раніше, що даного подорожчання цього року не буде.
Крім того, немає гарантії, що навіть у разі відновлення кредитування МВФ, девальвації вдасться уникнути, якщо збережеться такий високий попит на тверду валюту. Оскільки міжнародні резерви України - це не тумбочка, в якій лежать гроші і які Нацбанк може вільно взяти в будь-який момент.
Наприклад, станом на початок квітня 2011 року з золотовалютних резервів країни 55,1% були розміщені в цінних паперах зарубіжних компаній, на депозитах і поточних рахунках іноземних банків - 41,4%. А в яких саме закордонних компаніях і банках, і під які конкретно умови там лежать українські гроші - це таємниця за сімома печатками.
Можна згадати ситуацію другої половини 2008 року, щоб зрозуміти, що Нацбанку далеко не просто часом витягати золотовалютні резерви, щоб збити попит і не допустити сильної девальвації національної валюти.
Починаючи з листопада 2008 року, золотовалютні резерви перестали швидко знижуватися, що було пов'язано з отриманням Україною першого траншу МВФ. Однак витрачання резервів на міжбанківському ринку для підтримки гривні від девальвації продовжувало залишатися значним - це з одного боку. З іншого - навіть цих розмірів інтервенцій не вистачило тоді Нацбанку для утримання валютного курсу: на початок вересня курс на міжбанку становив 4,7 грн./дол.; в 20-х числах жовтня - 7,2 грн./дол.; в грудні курс добрався до 10 грн./дол.
Тому сьогоднішнім обіцянкам керівництва НБУ та уряду щодо стабільності гривні на довгу перспективу вірити не можна. Оскільки головна причина, що штовхає національну валюту до девальвації, не може бути усунена знову таки без девальвації.
Ця причина в тому, що інфляція в Україні набагато перевищує інфляцію в США і країнах єврозони - якщо у них темпи приросту споживчих цін зараз перебувають на рівні приблизно 3% у річному вимірі, то у нас річна інфляція досягла в червні 11,9 %. У зв'язку з чим стрімко зростає негативне сальдо зовнішньої торгівлі України. Зокрема, за січень-травень 2011 негативне сальдо торгівлі товарами досягло 4625,9 млн. дол, що в 2,3 рази перевищує його величину в аналогічному періоді минулого року.
Крім того, у зв'язку з корупцією та погіршенням інвестиційного клімату надходження іноземних інвестицій в Україну істотно скоротилося в порівнянні з докризовим рівнем.
Тому девальвація гривні - це неминучість. Питання тільки в термінах старту цього процесу.
Олександр Безкоровайний
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
