8380
Гривня: Тримати не можна девальвувати
— Валюта
Білоруська ситуація і невеликі коливання на валютному ринку України змусили фахівців занепокоїтися майбутнім гривні. Одні експерти кажуть, що грошовій одиниці ніщо не загрожує. Інші вважають, що девальвація неминуча. А президент упевнений: все буде добре.
НБУ стоїть на сторожі
Серед питань, заданих журналістами на нещодавній прес-конференції глави держави, одне було присвячене долі національної валюти. Інтерес до стабільності гривні не дивний: хоча вітчизняна грошова одиниця зараз себе почуває порівняно непогано, влітку 2011-го можливу девальвацію почали обговорювати досить голосно. Президент запевнив слухачів: ситуації ніщо не загрожує. "У нас немає ніяких підстав вважати, що у нас будуть коливання курсу валюти", - повідомив Віктор Янукович, нагадавши, що зараз резерви НБУ становили 37,5 мільярда доларів, а до кінця року вони можуть досягти рівня в 40 мільярдів. Але фахівці встигли зауважити, що золотовалютні запаси Нацбанку за останні пару місяців трохи "схуднули".
І дійсно - на початку травня центробанк і уряд задоволено рапортували: валютні "засіки" побили рекорд і піднялися на 30 квітня до 38,3 мільярда доларів. Значимість цієї новини пояснюється тим, що таке досягнення дозволило, нарешті, зрівнятися з докризовим станом справ. Але через два місяці президент згадав про суму, що відрізняється від показника початку травня майже на мільярд доларів. Так що ж трапилося?
Протягом двох місяців Нацбанк і справді проявляв валютну активність. Так, у травні він продав близько 1,2 мільярда доларів. При цьому регулятор не відмовлявся від практики покупок, але в цілому за підсумками місяця резерви скоротилися майже на півмільярда доларів - мінус 484 млн. Продовжив діяти НБУ і в червні: на початок липня запаси скоротилися ще майже на відсоток (а точніше - на 333,8 мільйона доларів) і досягли позначки в 37,6 мільярда - тобто, практично того рівня, про який і говорив гарант.
Необхідність центробанку активно регулювати ринок доларовими вливаннями експерти пояснюють по-різному. Одна з ключових версій червневого "схуднення" - необхідність продавати солідні обсяги валюти "Нафтогазу", який повинен розплачуватися з росіянами за газ. Також серйозно розглядається версія зростання імпортних "апетитів" - країна (включаючи і пересічних споживачів, кредитування товарних бажань яких помітно пожвавилося в порівнянні з першими посткризовими роками) знову нарощує обсяги закордонних покупок.
Доля золотовалютних резервів Національного банку України турбує всіх тому, що саме на регулятора покладено завдання з утримання курсу в "рамках пристойності". При цьому треба враховувати, що НБУ вже не раз обіцяв Міжнародному валютному фонду відмову від жорсткого курсу і надмірного регулювання. Перейти до повноцінного "плавання" центробанку поки що не вдалося. Проте ж на початку липня Нацбанк доповів західним кредиторам про свої успіхи. "За підсумками другого кварталу поточного року Національний банк України успішно виконав усі зобов'язання в сфері валютно-курсової політики, взяті в рамках спільної з МВФ програми stand by", - відзвітував перед НБУ позикодавцем.
В останні місяці центробанк і правда зробив кілька кроків, спрямованих на утримання курсової стабільності, не виробляючи істотних вливань з резервів. Основне завдання, схоже, полягає в тому, щоб переконати банки не затримувати валюту у себе. Головний банк країни вирішив взяти на озброєння механізм свопів (операцій, що дозволяють банкам легше конвертувати валюту в гривню з тим, щоб через певний термін поміняти її "назад" на тих же умовах і за тим же курсом); зняв обмеження, згідно з яким в один і той же день фінансові установи не могли і купувати, і продавати валюту на міжбанку; знизив ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банків (тобто права перевищувати обсяги валюти, якою володіє банк, над власне валютними зобов'язаннями цього банку) з 20 до 5 відсотків. Крім того, вже в рамках антиінфляційної політики НБУ збільшив ставки резервування валютних депозитів, що теж зменшує обсяги "вільної" валюти. Завдяки цим заходам, регулятор, судячи з усього, розраховує і курс утримати, і резерви зберегти. Але добробут національної валюти може залежати і від інших факторів.
Привид девальвації?
Чимале число експертів дотримується точки зору а-ля "Гривня встоїть, а закордон (читай, МВФ) нам допоможе". Тобто, від Національного банку очікують грамотної політики, яка дозволить успішно протриматися до траншей, обіцяних поки на осінь. "Ми бачимо, що зараз Нацбанк приймає низку комплексних рішень... і той рівень резервів, який у нього зараз є, це дасть можливість утримати курс на запланованому їм рівні. Не думаю, що ми побачимо якісь серйозні коливання в цьому році", - передає Gazeta.ua слова заступника голови правління одного з комерційних банків Олега Павліченка. В оцінці часових масштабів стабільності гривні експерти дещо розходяться: побутують думки "до опалювального сезону" (коли "Нафтогазу" потрібні більший обсяг платіжних засобів), "до кінця року", і навіть "до 2013-го". Але частина фахівців продовжує наполягати на тому, що без девальвації Україна не обійдеться. Питання тільки в її розмірах і ступені несподіванки.
Девальваційні ризики по-українськи присутні в асортименті. Серед них помітне місце займає боязнь того, що Міжнародний валютний фонд все-таки не піде назустріч Україні. Хоча останнім часом наша держава взялася надолужувати зобов'язання: і до НБУ особливих претензій немає, і пенсійну реформу прийняли-таки в прискореному режимі... Але все ж мало хто сперечається з тим, що без очікуваних кредитних мільярдів Україна може бути несолодко.
"Девальвуючими" факторами традиційно вважають і зростання інфляції, і перевищення обсягів імпорту над обсягами експорту, яке знову набирає обертів, і малий приплив валютних надходжень (як від наших експортерів, так і від інвесторів, що не поспішають приходити в країну з поки ще серйозними корупційними проблемами), і гніт зовнішніх зобов'язань - державних, і приватних. Причому не треба забувати про те, що невтішна ситуація ризикує обернутися замкнутим колом: при девальвації вартість обслуговування боргів для бюджету автоматично підвищиться. Якщо, звичайно, не вдасться знайти додаткові надходження - інвестиційні, приватизаційні, кредитні...
Між тим, девальвація може бути не тільки неконтрольованою за білоруським зразком, але й цілком очікуваною, яку істотною загрозою валюті керівництво країни вважати не буде. Коли економісти прогнозують зростання курсу долара на 10-15 відсотків (саме так на думку деяких фахівців виглядає допустимий валютний "сюрприз"), нерідко згадують про тих, кому здешевлення гривні піде на благо - про експортерів. Завдяки невеликому падіння вітчизняної валюти деякі галузі, над якими дамокловим мечем висить зміна кон'юнктури міжнародних ринків, відчують себе впевненіше. До того ж у цьому випадку девальвація могла б компенсувати хоча б частину впливу рівня інфляції на вартість української продукції. І цілком імовірно, що уряд і центробанк будуть готові прислухатися до чужих потреб у разі потреби. "Ми повинні також відстежувати ситуацію на валютному ринку, сировинних ринках, це дуже важливо, і коректувати, якщо необхідно, нашу політику. Ми повинні завжди думати про те, що наша продукція повинна бути конкурентоспроможною на ринку", - ще в травні попереджав прем'єр.
Та навіть запланована девальвація може обернутися проблемами. По-перше, вона позначиться на можливостях імпортерів, потім закордонні товари подорожчають, що може призвести до прискорення зростання "фактичної" інфляції, але в першу і якнайшвидшу чергу - інфляційних очікувань. По-друге, долар залишається для українців головним гарантом стабільного майбутнього. А отже, навіть незначне його подорожчання може спровокувати паніку. До чого це призводить - в 2008 році Україна вже бачила. Отже, запустивши механізм девальвації, можновладцям, які стоять за цим, варто планувати, як утримати ситуацію під контролем.
Поки ж гривня залишається стабільною, а помітна девальвація служить лише темою для обговорення. Багато фахівців вважають, що в найближчі декілька місяців збережеться статус-кво. Підрахунок валютних "курчат" воліють відкласти до осені: тоді й ділова активність відновиться, і ситуація з траншами МВФ стане яснішою.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
