Основні тези Комплексної програми розвитку банківської системи України на 2003 - 2005 роки — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Основні тези Комплексної програми розвитку банківської системи України на 2003 - 2005 роки

Фондовий ринок
1806
Мета Комплексної програми розвитку банківської системи України на 2003 - 2005 роки (далі - Комплексна програма) полягає у визначенні перспектив подальшого розвитку банківської системи. Завданням Комплексної програми є виокремлення основних цілей та пріоритетів подальшої розбудови банківської системи, шляхів та напрямів їх реалізації, достатніх передумов для успішного виконання банківською системою завдань, що стоять перед нею на сучасному етапі розвитку економіки України.
Програма включає 8 розділів та відповідні заходи, зміст яких сповна розкриває досягнення її мети та завдань.
Розділ 1. Сучасний етап банківської системи та проблеми її розвитку.
Протягом останніх років в Україні було досягнуто певних елементів стабілізації банківської системи із збереженням її ринкової орієнтації, здатної відігравати важливу роль у посиленні стабілізаційних процесів та здійсненні структурних перетворень в економіці в цілому. Разом з тим банківська система України має певні недоліки, що стосуються як безпосередньо банківської системи (недостатній рівень капіталізації, відсутність в банках ефективних механізмів та інструментів управління ризиками тощо) так і дотичних до неї сфер (повільні темпи ринкової трансформації та реструктуризації реального сектору економіки, слабкий та недостатньо прозорий фінансовий стан значної частини суб'єктів господарювання тощо).
Тому розбудова банківської системи має бути органічною складовою загальних зусиль з боку усіх гілок влади та Національного банку України в напрямі зміцнення економіки держави. А головною монетарною передумовою досягнення цілей подальшого розвитку банківської системи є стабільність гривні.
Розділ 2. Основні цілі та пріоритетні завдання розвитку банківської системи.
Основними цілями подальшого розвитку банківської системи України є:
1) зміцнення банківської системи України, підвищення її стійкості до криз; 2) зміцнення довіри до банківської системи з боку вкладників та інвесторів; 3) активізація діяльності банків з залучення коштів та їх трансформація в кредити для реального сектору економіки; 4) поглиблення інтеграції банківської системи України в світовий фінансовий простір.
Для досягнення визначених цілей в період 2003 - 2005 років необхідно виконати такі пріоритетні завдання: 1) підвищити рівень капіталізації банків; 2) підвищити якість корпоративного управління в банках; 3) удосконалити систему управління ризиками та внутрішнього контролю; 4) удосконалити практику регулювання та нагляду за банківською діяльністю; 5) забезпечити прозорість функціонування банківської системи; 6) законодавчо забезпечити захист прав кредиторів, вкладників та позичальників; 7) розширити спектр та збільшити обсяг продуктів та послуг на банківському та фінансових ринках; 8) запобігати та протидіяти легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, та фінансування тероризму; 9) продовжити роботу з адаптації банківського законодавства України до законодавства Європейського Союзу, рекомендацій Карельського комітету з банківського нагляду та інших міжнародних організацій.
Розділ 3. Принципи та напрями взаємодії органів державної влади з банківською системою.
Серед них: 1) забезпечення з боку органів державної влади чіткого дотримання центральними та місцевими органами влади вимог законодавства щодо невтручання у діяльність банку та створення рівних умов діяльності для всіх банків; 2) вдосконалення правового поля економічної діяльності; 3) вдосконалення системи оподаткування банків та банківських операцій; 4) погашення заборгованості бюджетів всіх рівнів перед суб'єктами господарювання та за соціальними виплатами; 5) підвищення якості корпоративного управління державних підприємств та акціонерних товариств, частка держави в яких перевищує 25 відсотків; 6) створення умов розвитку небанківських фінансових установ; 7) посилення ролі фонду гарантування вкладів фізичних осібі; 8) визначення пріоритетних напрямів соціально-економічної діяльності, які потребують кредитної підтримки та запровадження державних механізмів її стимулювання; 9) сприяння стабільному функціонуванню державних банків: 10) запровадження ефективних правил та процедур щодо протидії легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. та фінансування тероризму; 11) створення загальнодержавного реєстру нерухомого майна; 12) створення умов для пожвавлення діяльності фондового та страхового ринків; 13) інше.
Розділ 4. Удосконалення архітектури банківського сектору.
Оптимізація архітектури банківської системи може бути досягнута шляхом: 1) створення умов та сприяння організації і функціонуванню життєздатної системи універсальних та спеціалізованих банків; 2) удосконалення структури державних банків з одночасним скороченням видатків та невластивих їм функцій; 3) створення Українського банку реконструкції та розвитку як банку "другого ярусу" з метою посилення довго- та середньострокового фінансування банками інвестиційних проектів у реальному секторі економіки; 4) консолідації банківського капіталу через процеси реорганізації банків, створення банківських об'єднань; 5) поступового створення передумов для відкриття філій та представництв іноземних банків із запровадженням відповідної системи дозволів; 6) забезпечення гармонійного співіснування великих банків з малими і середніми банками, а також банків та небанківських фінансових установ.
Розділ 5. Посилення надійності банківської системи та забезпечення прозорості її функціонування.
Загалом, станом на початок 2003 року в Україні не спостерігається передумов для появи системної банківської кризи.
При цьому задля подальшого посилення надійності банківської системи та забезпечення прозорості її функціонування необхідно: 1) підвищити рівень капіталізації банків; 2) підвищити якість корпоративного управління та внутрішнього аудиту у банках; 3) посилити роль та якість зовнішнього аудиту на основі впровадження Міжнародних стандартів аудиту та підвищити рівень вимог до аудиторських фірм; 4) впровадити в банках ефективні системи управління ризиками: 5) забезпечити прозорість діяльності банків: 6) підвищити відповідальність за неправомірне розголошення банківської таємниці; 7) врегулювати на законодавчому рівні захист прав кредиторів та вкладників; 8) запобігати використанню банківської системи для здійснення протиправних та сумнівних операцій, включаючи відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом; 9) підвищувати професійний рівень підготовки керівного складу та ключових власників банків.
Розділ 6. Розширення обсягів та спектру банківських продуктів та послуг для реального сектора економіки і населення.
Програмою пропонується: 1) розширити сферу застосування іпотеки; 2) більш активно використовувати консорціумне кредитування; 3) розширювати форми кредитування підприємств малого та середнього бізнесу; 4) збільшити спектр кредитних послуг населенню; 5) активніше використовувати лізингові схеми кредитування, зокрема для підтримки підприємств сільського господарства та сфери послуг; 6) створити систему розкриття інформації про добросовісне виконання позичальниками зобов'язань перед банками; 7) повніше використовувати світовий досвід щодо застосування накопичувальних схем залучення коштів населення до банків; 8) підвищити роль банків у здійсненні довірчих операцій, зокрема в управлінні пайовими фондами.
Задля зменшення залежності доходності банків від ризикованих операцій слід в подальшому більш активно розвивати та використовувати комісійні операції.
Розділ 7. Підвищення ефективності банківського нагляду та регулювання.
За останні роки в Україні здійснено значний крок щодо вдосконалення системи банківського нагляду і регулювання та наближення її до міжнародних стандартів і практики.
Разом з тим, в сфері банківського нагляду існує ряд недоліків, які значно знижують його дієвість та перешкоджають більш повному виконанню Базельських принципів ефективного банківського нагляду. На їх подолання необхідно: 1) впроваджувати нагляд на основі оцінки ризиків; 2) впроваджувати нагляд на консолідованій основі; 3) посилювати контроль за власниками істотної участі та змінами у структурі власності; 4) оптимізувати порядок ліцензування банківських операцій та реєстрації філій банків; 5) здійснювати належний контроль за наявністю у банків положень, практики та процедур щодо протидії відмиванню грошей, набутих злочинним шляхом; 6) забезпечити правовий захист працівників банківського нагляду; 7) удосконалювати інформаційно-аналітичну базу банківського нагляду відповідно до потреб здійснення ефективного нагляду та регулювання діяльності банків; 8) удосконалювати процедури реорганізації і ліквідації банків; 9) удосконалювати програми навчання і підвищення кваліфікації працівників банківського нагляду із залученням висококваліфікованих вітчизняних і зарубіжних викладачів та спеціалістів - практиків; 10) інше.
Розділ 8. Інтеграція банківської системи у світовий фінансовий простір.
В цьому напрямі необхідно: 1) удосконалити законодавчу та нормативно-правову базу шляхом її адаптації до законодавства Європейського Союзу; 2) продовжити роботу щодо впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності та Міжнародних стандартів аудиту в практику діяльності банків України; 3) чітко дотримуватися вимог міжнародного формату поширення даних; 4) впровадити дієву систему запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом та завершити імплементацію Сорока рекомендацій FАТF і вимог Базельського комітету з банківського нагляду "Знай свого клієнта"; 5) продовжити співробітництво з центральними банками та державними органами інших країн; 6) продовжити та розширити співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями.
За матеріалами:
НБУ
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас