1457
Янукович і Медведєв обійшлися без союзу і Лукашенка
— Енергетика
Часті зустрічі Віктора Януковича з керівництвом сусідньої держави встигли стати звичними. Черговий приїзд до України Дмитра Медведєва був приурочений річниці Чорнобильської катастрофи. Але говорили лідери не тільки про трагедію та ядерну енергетику.
День пам'яті
Двадцятип'ятиріччя аварії на ЧАЕС відкрило в Україні великий політичний сезон. На кілька днів до Києва приїхали численні делегації різних країн і міжнародних організацій аж до ООН. Але якщо конференції, в яких брали участь гості з усього світу, були проведені заздалегідь, то 26 квітня пам'ятні церемонії планувалося провести в більш вузькому колі.
Спочатку передбачалося, що в пам'ятний день в Чорнобилі зберуться президенти трьох найбільш постраждалих від наслідків катастрофи країн. Більш того, спроби відкласти особистий візит білоруського лідера, зустрічатися з яким відмовлявся голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, який брав участь у попередніх заходах, перетворилися на своєрідне "польове випробування" української дипломатії. Розв'язати ситуацію на загальне задоволення Києву так і не вдалося. Ще вдень 25 квітня Віктор Янукович ділився надіями на завтрашню "зустріч з колегами". Але вже до вечора того ж дня білоруська сторона озвучила вже знайому тезу про те, що Олександр Лукашенко "26 квітня проведе в регіонах своєї країни, що постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС".
Наступного дня білоруський президент рекомендував звертатися за відповіддю на запитання, чому він не відвідав Україну, до керівництва приймаючої країни, яке показало "вошивість". "Напрошуватися я ні до кого не збираюся, і бути якимось підспівувачем я не збираюся ні в одного президента, ні в іншого", - ділився Олександр Григорович, який цього дня мало церемонився, вибираючи вирази. За його відсутності "постчорнобильські" події набули російсько-українського "присмаку". Чимало тому сприяв і приурочений до трагічної дати приїзд патріарха Московського і всієї Русі.
Саме лідер РПЦ і відслужив 26 квітня молебень у Свято-Іллінському храмі, який діє на території зони відчуження. Драматичні події допомогли владиці нагадати про популярну з його подачі концепцію єдиного духовного простору. "Це (боротьба з наслідками катастрофи, - "Подробиці") дивний приклад солідарності людей перед лицем спільного ворога. Нехай він надихає нас на збереження братських відносин один з одним, нехай кордони, які існують між державами, ніколи не розділять наш народ, духовно єдиний, в більшості своїй православний", - ділився сподіваннями патріарх Кирило.
Про подвиг президентами двох країн у цей день було сказано чимало. "Я хочу сьогодні вкотре сказати, що світла пам'ять про тих ліквідаторів, які працювали, долаючи наслідки чорнобильської катастрофи, буде жити в поколіннях, вона буде жити у вдячній пам'яті людей", - сказав Віктор Янукович в Прип'яті. Дмитро Медведєв був з ним солідарний: "Якби не праця пожежників, рятувальників, лікарів, ці наслідки мали б глобальний характер. Ми повинні пам'ятати про це... Ми завжди будемо пам'ятати тих, хто ціною свого життя, здоров'я рятував людей. Вічна пам'ять тим, хто склав тут свої голови". Але шануючи пам'ять про минуле, лідери двох країн не забували і про проблеми сьогодення.
В ході приурочених до сумної річниці заходів глави двох держав неодноразово згадували про насущні проблеми. Так, Віктор Янукович подякував Дмитру Медведєву за готовність Росії взяти активну участь у фінансуванні проектів нового безпечного конфайнменту, який замінить захирілий саркофаг, і будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива. Москва, нагадаємо, збиралася виділити на потреби "Укриття" 45 мільйонів євро протягом двох років, завдяки чому увійшла до найбільш серйозних спонсорів майбутнього будівництва. Але потім уточнила, що готова взяти на себе частину японських зобов'язань, - ще 5 мільйонів.
Російський президент, в свою чергу, поділився своїми напрацюваннями, які повинні удосконалити міжнародне законодавство щодо ядерної безпеки. "Ми повинні згуртуватися, ми повинні підготувати, можливо, нову нормативну основу, яка буде діяти в масштабах усієї нашої планети. Сьогодні мною направлені пропозиції лідерам найбільших держав-наших друзів і партнерів, Співдружності незалежних держав і, природно, Україні", - пояснив Дмитро Медведєв, який вже пропонував, зокрема, свої варіанти концепції загальноєвропейської безпеки і загальноєвропейських же принципів взаємодії в сфері енергетики... Але навіть з урахуванням того, що сам привід зустрічі зобов'язував президентів приділити максимум уваги долі "мирного атома", спостерігачі наполегливо чекали від них на звістки і з інших "полів".
Союзна безмовність
Якщо "чорнобильська" тема великих сюрпризів не обіцяла, то обіцянка провести після запланованих пам'ятне-протокольних заходів робочу зустріч між главами двох держав, привнесла в програму візиту Дмитра Медведєва елемент інтриги. Тим більше що, згідно з анонсом, обговорювати президенти збиралися дуже насущні проблеми - "найбільш важливі питання торговельно-економічного співробітництва, включаючи взаємодію двох країн у цій сфері з урахуванням створення Митного союзу і формування договірно-правової бази Єдиного економічного простору Росії, Білорусі та Казахстану".
Саме "митні" перспективи України змусили експертів з нетерпінням чекати на приїзд офіційного лідера РФ. Як відомо, рекламна кампанія на підтримку Митного союзу, яку в середині квітня провів у Києві Володимир Путін, будь-якими чітко сформульованими наслідками не увінчалася. Напередодні приїзду президента Російської Федерації гарант української Конституції це свідомо чи мимоволі підтвердив. "Україна не отримувала ніяких конкретних пропозицій", - уточнив Віктор Янукович з приводу недавнього візиту російського прем'єра в інтерв'ю The Wall Street Journal.
Неочевидність успіхів Володимира Володимировича породила в експертному середовищі підозри, що 26 квітня Дмитро Анатолійович займеться в Києві подібними умовляннями. "Медведєв у Києві буде швидше реалізовувати лінію Лаврова, який, відповідаючи на запитання щодо методів, якими Росія буде заманювати Україну в МС, сказав, що Москва буде робити це тільки ласкою", - прогнозував політолог і член "Єдиного центру" Вадим Карасьов. Думка про те, що Дмитро Медведєв спробує обійти Володимира Путіна в українському питанні на повороті користувалося популярністю. Основна причина тому - передвиборна лихоманка, яка поступово охоплює сусідню країну. "Не варто забувати про те, що наступного року в Росії будуть складні президентські вибори, і російському керівництву необхідні козирі, які вказують на те, що країна розвивається і розширюється. Залучення України на орбіту Росії може бути сильним політичним козирем", - пояснював директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, чому проблема української участі в Митному союзі для Москви може стояти гостріше, ніж для Києва.
Мало сумнівів у МС-підґрунті виникало і в політиків. Так, у владній партії взялися активно доводити, що ніщо не змусить Віктора Януковича звернути з заявленого європейського шляху. А ось в опозиції чекали від приїзду Дмитра Медведєва на якийсь підступ. І спроби МЗС пояснити, як можна одночасно дружити торговими зонами і з ЄС, і з російським дітищем, підозри розвіяти не могли.
Всупереч деяким очікуванням, домогтися в Києві більшого, ніж Володимиру Путіну, Дмитру Медведєву не вдалося. У всякому разі - гласно. Поговоривши про атомну безпеку і спільну роботу над "Укриттям", президенти не поспішали ділитися іншими подробицями зустрічі. Знову прозвучали звичні вже тези про збільшення товарообігу, знову були висловлені комплекти правильних слів про необхідність спільної роботи. Адже, за словами російського гостя, торгові успіхи "не означають, що в нас не залишилося питань для обговорення".
Але якими саме були ці питання для обговорення, співрозмовники розповідати не стали. Віктор Янукович констатував: "Є питання, з яких просунулися вперед дуже сильно", - і цим повідомленням офіційна точка зору вичерпується. А ось успіх або неуспіх переговорів стоїть за такою стриманістю - поки сказати важко. З одного боку, існує ймовірність того, що Дмитро Медведєв не зміг обігнати Володимира Путіна на шляху популяризації того ж Митного союзу. З іншого - не можна і повністю виключити можливості того, що гіпотетичні досягнуті домовленості стануть відомі пізніше. В усякому разі, про заплановане на червень засідання міждержавної комісії з питань економспівробітництва співрозмовники згадували неодноразово...
Ще одним приводом замислитися служить недавній візит в Україну російського віце-прем'єра Ігоря Сечіна - людини, якій Володимир Путін делегував право і обов'язок обговорювати з українською стороною долю "газових" контрактів та особливості формульного ціноутворення. Вочевидь, зустріч ця відбулася, робочі групи, за словами представників українського Кабміну, "працюють", але деталями ніхто ділитися з громадськістю не поспішає. І мало що заважає стратегічним партнерам дотримуватися такої інформаційної тактики і надалі.
Чи не найгучнішою, хоч і не надто конкретною заявою Дмитра Медведєва 26 квітня стали кілька фраз про відновлення дружби. "Одне абсолютно точно: наші відносини вийшли з кризи - як міжособистісної, так і економічної", - розповів російський президент. У дивно схожих формулюваннях керівництво двох країн описувало свої взаємини ще рік тому. І тому особливо цікаво, що стоїть за цими словами на сайті: констатація факту, міжнародна ввічливість чи обіцянка на майбутнє. Ось тільки чи вийде дізнатися про це раніше, ніж в червні?..
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
