Нацбанк зводить депозитні рахунки


Нацбанк зводить депозитні рахунки

На початку лютого Національний банк України виступив з пропозицією про заборону дострокового зняття грошей з депозитів. Поки це лише пропозиція, або, як кажуть у Нацбанку, "запрошення до дискусії". Однак сам факт подібної пропозиції не може не насторожувати: раніше заборона на зняття депозитів вводилася лише в кризові часи - у 2004 та у 2009 роках. Причому в першому випадку вона була пов'язана з кризою не стільки економічною, скільки з політичною. Які ж причини у майбутньої заборони?

Старе пом'янули

Новина про можливу заборону на зняття депозитів з'явилася минулого тижня і вже встигла викликати суспільний резонанс. Українці згадували 2004 і 2008-2009 роки, коли через різного роду кризи НБУ пішов на подібний захід. Та й у самому Нацбанку не соромилися проводити паралелі. "Існують певні обставини, коли і банки страждають від дій клієнтів. Особливо це відчувається, коли вкладники достроково і без належного попередження висувають вимоги до дострокового вилучення коштів зі своїх депозитних рахунків. Такі дії вкладників, якщо вони набувають масовий характер, ставлять під загрозу всю фінансову систему країни, що наочно довела фінансова криза 2008-2009 років, а також події останнього кварталу 2004 року", - говорилося в заяві керівництва Національного банку.

У 2004 році вкладники "раптово" вирішили вилучити депозити з однієї простої причини: в країні була Помаранчева революція. Частина бізнесменів, втомлена від нескінченних перевірок податкової, вирішила підтримати опозиціонерів на чолі з Віктором Ющенком, частина - чекала якщо не на громадянську війну, то на масове кровопролиття і нестабільність. До них додавалися громадяни України, які про всяк випадок зняли гроші, щоб у разі чого можна було швидко залишити країну з мінімальними фінансовими втратами. Результат відомий - міні-криза в банківській сфері (тоді українці "винесли" з банків близько 4 мільярдів гривень) і рішення НБУ заборонити дострокове зняття депозитів. Пізніше ситуацію вдалося виправити, і заборону скасували. Після мирного вирішення політичного конфлікту НБУ 10 січня 2005 року скасував і заборону на видачу депозитів. Та й у країну на хвилі оптимізму після Помаранчевої революції, а також прозахідних ініціатив Ющенка стали інвестувати. Крім того, в Україні почався будівельний "бум", поліпшення справ будівельників спровокувало зростання й інших секторів економіки.

Але недовго музика грала - в серпні 2008 почалася всесвітня економічна криза, яка сильніше за інших зачепила Україну. Українська валюта за швидкістю падіння поступалася лише ісландській. Після тривалого періоду вартості долара в 5 гривень, коли коливань курсу практично не було, американська валюта різко підскочила в ціні - в окремі дні долар продавали навіть за 12 гривень. Все це не могло не позначитися на вкладах населення. Люди знову понесли гроші з банків. Цього разу за лічені тижні вересня 2008 року українські громадяни зняли зі своїх рахунків близько 3 мільярдів доларів. "Почалася паніка серед населення, яке бачить, що щодня банкрутують банки в Америці і Європі. Багато провокацій, коли передається інформація, що той чи інший банк банкрут. І в президента заявлялося, що ведеться неконкурентна боротьба", - пояснював тоді ситуацію заступник голови Нацбанку Анатолій Шаповалов. У результаті НБУ ухвалив єдино вірне тоді рішення - заборонити населенню достроково знімати всі гроші зі своїх депозитів. "Вкладники вже нічого не розуміли. А якщо йдуть масові вилучення у всіх банках, то не встоїть ніяка банківська система", - цитував тоді "Комерсант-Україна" заступника голови правління банку "Фінанси та Кредит" Сергія Борисова. Проте сьогодні ситуація в Україні, якщо вірити офіційним даним, не в приклад краще. "Економічні результати останнього року засвідчили суттєве поліпшення економічної ситуації в державі. Свідченням цього є зростання реального ВВП в 2010 році на 4,5% в порівнянні з його зменшенням на 14,8% в 2009 році, а також зниження показника приросту споживчих цін у 2010 році до 9,1% у порівнянні з 12.3% у 2009 році", - говориться в "Роз'ясненні" Нацбанку, присвяченому прийдешній забороні на зняття грошей з депозитів. Більше того, за перший місяць 2011 року в НБУ зафіксували зростання депозитів українських громадян на 8 мільярдів гривень. Навіщо ж тоді владі вдаватися до тих заходів, які застосовуються лише в кризові часи?

Напокращувались

"Покращення життя вже сьогодні", про яке говорить і український президент Віктор Янукович, і яке описує з своєму "Роз'ясненні" Нацбанк, як не парадоксально, і може бути однією з причин заборони на зняття депозитів. Так, за різними даними, кількість охочих здійснювати приватне підприємництво в перші тижні 2011 зменшилася на 50-60%. Причина тому - Податковий кодекс, ухвалений Верховною радою. Відповідно, багато банківських рахунків підприємців або значно "схудли", або взагалі були закриті. Проте відповідальності за ситуацію, що склалася можновладці за собою не бачать. Навпаки, вони схильні звинувачувати українців у недостатньому завзятті у відновленні вітчизняної економіки. "Фінансовий сектор України на сьогодні не виконує належним чином функцію фінансового забезпечення стабільного економічного розвитку. Однією з причин цього є недостатній рівень довіри між банками та їх клієнтами", - говориться в "Роз'ясненні". Влада черговий раз "перекладає з хворої голови на здорову", звинувачуючи українців у власних гріхах. Звідки взятися довірі, якщо банк "Родовід", отримавши від держави на відновлення близько 8 мільярдів гривень, без попередження припиняє виплати своїм вкладникам навіть мізерних 100 гривень на день? А Кабінет міністрів України не поспішає щось змінювати. Той ж НБУ не далі, ніж 4 лютого отримав право продовжити дію тимчасових адміністрацій у таких проблемних фінансових установах, як банки "Надра", "Володимирський", "Столиця", "СоцКом Банк", "Діалогбанк" і "Родовід Банк". Влада вирішила зберегти "статус-кво" і нічого не змінювати, очевидно, чекаючи, що "якось воно все само владнається". "Оскільки уряд не може ухвалити ніякого певного рішення за банками, продовження терміну дії адміністрації - це єдино можливе рішення", - вважає голова правління інвестиційної компанії "Ренесанс Капітал Україна" Григорій Гуртовий. Втім, банкіри не поспішають впадати у відчай. "Депозити громадян показали приріст, а якщо ростуть депозити, це означає, що в банків росте платформа для подальшого кредитування. Це одна з ознак економічного зростання", - цитують "Экономические известия" голову групи радників голови НБУ Валерія Литвицького. Проте політика влади викличе зменшення припливу грошових коштів у банки. Чи не вийде, що бажаючи поліпшити ситуацію в банківській сфері, політики і Нацбанк лише погіршують її?

Разом з тим, не може не насторожувати той факт, що подібна міра застосовується у випадках економічних криз. Цілком можливо, українська влада "працює на випередження". Цього року Україна повинна виплатити понад 80 мільярдів гривень боргів. "Це гігантська сума. Це ціна тих боргів, які накопичені нашими попередниками", - сказав прем'єр-міністр України Микола Азаров в ефірі "5 каналу" 19 січня. А це значить, що на економіку України очікує серйозне потрясіння, з яким співпаде і стрімке скорочення доходів від оподаткування малого й середнього бізнесу, яке, завдяки Податковому кодексу, або піде "у тінь", або взагалі перестане існувати. І не виключено, що для поповнення діркуватого українського бюджету згадають про запропонований в первинному варіанті НК податок на депозити. Все це спровокує населення України на швидке зняття грошей з рахунків, що в свою чергу призведе до чергових проблем в банківській системі. Для того, щоб цього не допустити українська влада і зважилася на превентивні заходи. Тільки чи будуть вони дієвими?..

Борис Рудь

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Кредит&Депозит
Все, що ми знаємо про:НБУ
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua