Валютні кредити: згадати і забути!


Валютні кредити: згадати і забути!

З 1 січня 2011 року українські комерційні банки мають право знову видавати кредити в іноземній валюті фізичним особам. Справа в тому, що заборона на видачу позик у ВКВ, що містилася в прийнятому у червні 2009 року антикризовому Законі №1533-VI "Про заходи щодо подолання наслідків фінансової кризи в Україні", діяла лише до кінця 2010 року.

Думки експертів та офіційних осіб з приводу доцільності відновлення валютного кредитування відрізняються. Багато банкірів виступають за відновлення можливості видачі кредитів у валюті.

"Не сумніваюся, що кредитні продукти у валюті з'являться в арсеналі всіх без винятку банків. Ринок перенасичений валютними ресурсами і розмістити їх в кредитах хотіли б багато банків", - вважає, наприклад, голова наглядової ради банку "Національний кредит" Андрій Оністрат.

У першу чергу, почнуть видавати валютні кредити банки з іноземним капіталом, оскільки вони мають більш відкритий доступ до зовнішніх ресурсів, - припускають інші фінансисти.

Справді, перед банками зараз стоїть велика проблема. Обсяг банківських вкладів населення у ВКВ становить на 1 січня 2011 року 16 315,5 млн. дол. США. За ним потрібно регулярно виплачувати відсотки, але при цьому кредитування юридичних осіб банками все ще обмежене через їх ненадійність, а фізичним особам валютні кредити вже довго давати було заборонено. В таких умовах багато банків фактично зазнавали збитків по залучених у населення валютних депозитах.

Втім, є й такі експерти, які не хочуть відновлення кредитування у ВКВ, вважаючи наявність великих ризиків у таких операціях. Так, категорично проти валютного кредитування виступають керівники Асоціації українських банків і Нацбанку.

Зокрема, вважає актуальним обмеження на видачу валютних кредитів фізособам новий глава НБУ Сергій Арбузов. "З метою нейтралізації загроз економічній безпеці в банківській сфері, пов'язаних, зокрема, з накопиченням зовнішніх і внутрішніх боргів в іноземній валюті банками та їхніми клієнтами, доцільно встановити на постійній основі на рівні закону заборону на надання фінустановами споживчих кредитів в іноземній валюті фізособам", - чітко заявив він наприкінці минулого року.

У зв'язку з цим, Арбузов сподівається на прийняття Верховною Радою найближчим часом законопроекту №7351 про захист прав кредиторів і споживачів фінансових послуг, що передбачає введення заборони на надання споживчих кредитів в іноземній валюті на території України на постійній основі. Втім, за його словами, враховуючи брак часу, може розглядатися також проміжний варіант: продовження дії відповідних положень закону №1533 ще на п'ятирічний період - до 1 січня 2016 року.

Тож хто ж правий: ті, хто виступають за відновлення валютного кредитування, чи противники кредитів у ВКВ? Для відповіді на це запитання потрібно згадати "історію" проблеми і подивитися на нинішні тенденції в українській економіці.

Отже, напівлегальні кредити населенню в гривні, але з прив'язкою до курсу долара, деякі банки почали видавати вже давно. Однак мова йшла про невеликі обсяги - доти, доки в 2004 році тодішній голова НБУ Сергій Тігіпко не видав офіційний дозвіл на валютне кредитування фізосіб.

Це була дуже велика помилка, що викликала пізніше величезні проблеми як у багатьох позичальників, так і банків. До речі, першим заступником голови Нацбанку, а потім навіть на деякий час в.о. голови був у 2004 році Арсеній Яценюк. Він не заперечував тоді проти валютного кредитування населення, тому на ньому також лежить відповідальність за те вкрай небезпечне рішення НБУ.

Після даного дозволу Нацбанку українці почали активно оформляти великі та довгострокові кредити у ВКВ, ставки по яких були майже вдвічі нижчими, ніж по гривневих кредитах - на купівлю житла, землі, автомобілів і т.д. І всі з них, хто взяв протягом 2004-2008 років валютні кредити на термін 3-5 і більше років, сильно постраждали в результаті обвалу гривні наприкінці 2008 року. При цьому багато хто не зміг потім обслуговувати і погашати такі кредити, внаслідок чого великі проблеми почалися також у банків.

Проте винні в даній ситуації не лише згадані екс-керівники НБУ Тігіпко і Яценюк. Значна вина також лежить на їхньому наступнику Стельмаху.

Якщо в 2004 році, коли керівництвом Нацбанку було дано дозвіл на валютне кредитування фізосіб, сальдо зовнішньої торгівлі України було позитивним і тому не було причини боятися девальвації національної валюти хоча б у короткостроковій перспективі, то, починаючи з 2005 року, ситуація докорінно змінилася.

За результатами 2005 року імпорт обігнав експорт, а в наступні роки негативне зовнішньоторговельне сальдо стало стрімко зростати - що і належало в умовах високої інфляції в країні, але стабільному курсі гривні до долара (і, тим більше, ревальвації в 2005 і 2008 роках). Оскільки якщо в Україні протягом 2004-2008 років інфляція становила 10-22%, то в США і країнах єврозони вона не перевищувала щорічно 2-3%. У зв'язку з чим, конкурентоспроможність українських товарів з кожним роком швидко знижувалася, а імпорт все сильніше заповнював полиці українських магазинів.

Зокрема, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало в 2005 році 1,9 млрд. дол., в 2006-му - 6,7 млрд. дол., в 2007-му - 11,4 млрд. дол., в 2008-му - 18,6 млрд. дол. (причому, було б ще більше, якби не обвал гривні наприкінці 2008 року).

Глава НБУ Володимир Стельмах мав би бачити цю тривожну тенденцію, що означає, що рано чи пізно національна валюта обвалиться. І тому він мав не лише не проводити шкідливу для вітчизняної економіки ревальвацію гривні в 2005 і 2008 роках, але й заборонити валютне кредитування фізосіб - ще в 2005-2006 роках. Та Стельмах цього не зробив.

Після потужної девальвації гривні в 2008 році, а також у зв'язку із загальносвітовою кризою, ситуація в українській економіці істотно змінилася: знизилися не лише обсяги експорту, але ще значніше - імпорту. Однак це тривало недовго, якщо в 2009 і 2010 роках гривня зміцнювалася до долара зусиллями Нацбанку.

Як наслідок, імпорт знову став швидко зростати - темпами, що випереджають темпи зростання експорту. Особливо ці процеси посилилися, починаючи з серпня 2010 року. За останніми даними Держкомстату, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за січень-листопад минулого року досягло 7 958 млн. дол. Тобто, в Україні, по суті, зараз спостерігається в даному ракурсі повторення процесів, що спостерігалися в передкризові роки.

А це - особливо з урахуванням того, що в найближчі роки Україна має повертати великі обсяги зовнішніх позик - означає, що збереження валютного курсу на нинішньому рівні близько 8 грн./дол. протягом тривалого часу неможливе. У майбутньому гривню чекає тільки девальвація, причому чим довше Нацбанк буде втримувати теперішній курс, тим сильнішим буде потім обвал національної валюти.

Наприклад, екс-міністр економіки Володимир Лановий пророкує, що обвалення гривні відбудеться в 2012 році. Але її обвал може початися і набагато раніше. Для цього достатньо будь-якого поштовху, як зовнішнього, так і внутрішнього.

Впасти гривня може дуже сильно. Розрахунки показують, що оптимальним для української економіки був би валютний курс на рівні 10,5-11 грн./дол. - це ще станом на літо минулого року. На сьогодні даний показник буде ще вищим.

Запевнення ж уряду, що до кінця 2011 року курс гривні протримається на теперішніх значеннях, не можна сприймати всерйоз. Згадаймо, як ще в липні 2008 року мало хто з експертів міг припустити, що вже у вересні національна валюта почне девальвувати, а в грудні впаде у два рази. Хоча тоді золотовалютні резерви НБУ досягали понад 38 млрд. дол., що на 4 млрд. більше, ніж зараз.

Тому, повертаючись до питання валютного кредитування, можна однозначно сказати, що жодному разі не можна відновлювати видачу кредитів населенню у ВКВ. А українцям залишається порекомендувати забути взагалі про валютні кредити, якщо вони не хочуть потім дуже сильно журитися.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua