2131
Внутрішня загроза
— Енергетика
Над НАК "Нафтогаз Україна" знову збираються хмари: за прогнозами експертів, ціна російського газу в I кварталі наступного року зросте до 270 дол./тис. куб. м. У зв'язку з цим аналітики пророкують банкрутство української компанії. Та й саме керівництво Нафтогазу підливає масла у вогонь, продовжуючи брати великі кредити, а також інвестуючи у будівництво газопроводів низького і середнього тиску. Ці газопроводи сьогодні активно експлуатують "на добровільних засадах" підприємства облгазів, власниками яких є нерезиденти
"Нафтогаз" збільшує борги
Прем'єр-міністр України Микола Азаров намагався переконати Газпром у тому, що сьогодні ціна газу, як йому підказав генсек ОПЕК Абдалла аль-Бадрі, вже не прив'язана до ціни нафти. Проте Азарову не вдалося переконати Газпром: росіяни рішуче відмовилися змінювати формулу ціноутворення. А згідно з нею, за прогнозами експертів, ціна газу в I кварталі складе 269 дол./тис. куб. м. За розрахунками самого Азарова, вона повинна була дорівнювати 235-240 дол./тис. куб. м, але в Кремлі одразу нагадали, що ціна на російський газ для України не може бути менше 250 дол./тис. куб. м. Така позиція Газпрому пояснюється тим, що український уряд не приймає умови російської монополії зі створення СП із Нафтогазом.
Таким чином, експерти та учасники ринку поквапились спрогнозувати Нафтогазу передбанкрутний стан. З експертами можна погодитися, якщо врахувати, що в найближчому майбутньому українській компанії доведеться повернути, згідно з рішенням Стокгольмського арбітражного суду, компанії RosUkrEnergo 11 млрд куб. м газу. Крім того, в умовах несприятливої цінової ситуації Нафтогаз продовжує збільшувати свої кредитні зобов'язання. Наприклад, в поточному місяці він продав облігації внутрішньої державної позики із зобов'язанням зворотного викупу: Ощадбанку - на 1,2 млрд грн. та Укрексімбанку - на 3 млрд грн.
Необхідність залучення державних кредитів за рахунок статутного фонду виникла через дефіцит обігових коштів, в результаті чого Нафтогазу нічим було розрахуватись із Газпромом за жовтневий газ у розмірі 1079 млн дол. У компанії причину фінансового дефіциту пояснюють тим, що вітчизняні банки не бажають надавати газовому монополісту кредитні лінії, а рівень розрахунку з боку облгазів і теплокомуненерго, як і раніше дуже низький.
Небажання комерційних банків іти назустріч Нафтогазу можна зрозуміти, адже у компанії дуже великі борги: наприкінці минулого року Ощадбанк надав їй кредит на суму 29 млрд грн. У результаті на даний момент велика частина коштів компанії буде йти на погашення цього кредиту. А оскільки комерційні банки не надають кредитні лінії, "Нафтогаз" змушений виплачувати борг за рахунок статутного фонду, тобто облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Слід нагадати, що влітку минулого року уряд вирішив збільшити статутний фонд Нафтогазу за рахунок випуску ОВДП і продажу їх банкам, в тому числі із зобов'язанням зворотного викупу. Таким чином, статутний фонд компанії був збільшений на 18,6 млрд грн., А в грудні минулого року - ще на 5,7 млрд грн., І склав у підсумку 29,8 млрд грн. Останній продаж облігацій внутрішньої державної позики Ощадбанку та Укрексімбанку на суму 4,2 млрд грн. відбувся за рахунок п'яти серій ОВДП на загальну номінальну суму 7,4 млрд грн., які уряд випустив у жовтні поточного року для докапіталізації Нафтогазу. В результаті Нафтогаз продовжує збільшувати борги, а попереду його чекають великі фінансові розгляди з компанією RosUkrEnergo.
Непідйомний апетит
Серйозну проблему для Нафтогазу представляє компанія Дмитра Фірташа RosUkrEnergo, яка в судових інстанціях домоглася повернення 12100000000 куб м газу. Нагадаємо, що в 2009 році за особистою вказівкою екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко Нафтогаз вилучив у RUE 11 млрд куб. м газу. Вилучення було проведено в рахунок погашення заборгованості RosUkrEnergo перед Газпромом на 1,7 млрд дол, які Нафтогаз перерахував зі своїх власних коштів. Проте 8 червня поточного року Стокгольмський арбітражний суд зобов'язав Нафтогаз повернути 11 млрд куб. м газу RUE, а також передати їй 1,1 млрд кубометрів в якості компенсації за його незаконне вилучення.
Пізніше Верховний суд України підтвердив рішення Шевченківського районного суду Києва і Апеляційного суду, якими була підтверджена правомірність рішення Стокгольмської торговельної палати від 8 червня 2010 року, відповідно до якого Нафтогаз зобов'язаний повернути RUE 12100 млн куб м природного газу. Тим не менш, українська сторона наполягала на своїй схемі повернення газу. Кабмін запропонував повернути RUE тільки 5-6 млрд куб. м газу, з огляду на борг компанії перед Нафтогазом у розмірі 1,7 млрд дол. Таким чином, повинен був пройти взаємозалік вимог. Крім того, українська сторона планувала провести цю процедуру в розстрочку, щоб уникнути виникнення великого обсягу дефіциту газу.
Як вчора повідомили у Нафтогазі, сторони врегулювали газові розбіжності. Нафтогаз, Газпром і RosUkrEnergo підписали пакет угод щодо вирішення низки суттєвих питань взаємодії в газовій сфері. Згідно із підписаними документами, Нафтогаз передасть RUE 12100 млн куб. м газу. У свою чергу, RUE погасить заборгованість перед Нафтогазом у сумі 1,7 млрд дол і перед Газпромом - 810 млн дол. Таким чином, підписання пакета угод дозволило сторонам повністю врегулювати відносини, пов'язані із постачаннями газу в 2008-2009 роках. "Досягнуті домовленості дозволять зберегти газовий баланс України і забезпечити проходження опалювального сезону 2010-2011 років без залучення Нафтогазом додаткових кредитних ресурсів", - повідомили у Нафтогазі.
Однак Фірташ не зупиняється на досягнутому. Як стало відомо днями, RosUkrEnergo має намір вимагати від Нафтогазу відшкодування завданих збитків на суму 500 млн дол. Усне слухання у Стокгольмському арбітражі з даного питання має відбутись у березні 2011 року.
Інвестиції в офшори
Крім вирішення поточних фінансових проблем, Нафтогаз має намір реалізувати ще одну інвестиційну програму - будівництво газопроводів низького і середнього тиску. Зокрема, Кабмін затвердив програму газифікації країни за рахунок власних коштів НАК. Подібна програма, на думку уряду, має поліпшити умови життя населення. Однак, як відзначають експерти, більшість облгазів сьогодні перебувають в управлінні приватних осіб. Тому складається ситуація, в якій Нафтогаз інвестує державні кошти в приватний бізнес. Причому в більшості таких підприємств присутні офшорні компанії, і третина газопроводів низького і середнього тиску перебувають на балансі саме цих підприємств.
Інші газопроводи використовуються облгазами та міськгазами, тобто комерційними структурами, без укладання договорів на користування, а отже - безкоштовно. На сьогодні в Україні працюють 55 підприємств з газопостачання та газифікації. Слід зазначити, що в більшості великих облгазів частка Нафтогазу становить нижче контрольного пакету акцій, і ні в одному з цих підприємств не перевищує 51% акцій.
До весни 2007 року одними з найбільших приватних власників облгазів були компанії "Газтек", "АгроПромКомплект", "Ролюкс", "ТерноПромСервіс", "Газекс-Україна". Приміром, Газтек, дітище Д. Фірташа, володіла акціями Хмельницькгазу (50% +1), Житомиргазу (35,074%), Миколаївгазу (25,221%), Дніпропетровськгазу (24,899%), Запоріжгазу (24,759%), Рівнеоблгаза (24,75% ). Компанія Газекс-Україна, що належить російському бізнесменові Віктору Вексельбергу, мала частки в підприємствах Донецькміськгаз (19,79%), Дніпрогаз (21,54%), Харківгаз (19,73%), Харківміськгазу (19,17%).
Проте це тільки офіційні дані із присутності В. Вексельберга в українських підприємствах із газопостачання та газифікації. Відповідно до неофіційної інформації В. Вексельберг отримав повний контроль практично над усіма великими облгазами Східної України. У всіх перерахованих підприємствах присутні офшорні компанії російського олігарха: Tanter Holdings Limited, Sodeman Limited, Eriswell Trading Limited, а також ПАТ "Альфа-Банк". Таким чином, у Харківміськгазі В. Вексельберг сконцентрував 95,37% (ТОВ "Газекс-Україна" - 19,17%, Tanter Holdings Limited - 18,88%, Sodeman Limited - 18,09%, Eriswell Trading Limited - 20,06 %, ПАТ "Альфа-Банк" - 19,17%).
Більше 75% акцій структури Вексельберга сконцентрували в обласному підприємстві "Харківгаз" (ТОВ "Газекс-Україна" - 19,73%, Tanter Holdings Limited - 13,61%, Sodeman Limited - 11,26%, Sagacity Limited - 13 , 17%, Eriswell Trading Limited - 14,53%), у той час як Нафтогазу належить лише 17,7% акцій.
Крім того, структури російського бізнесмена домінують ще у двох великих облгазах: у Дніпрогазі (Tanter Holdings Limited - 16,55%, ТОВ "Газекс-Україна" - 21,54%, Sagacity Limited - 16,87%, Eriswell Trading Limited - 16,64%, ПАТ "Альфа-Банк" - 23,68%) і в Донецькміськгазі (ТОВ "Газекс-Україна" - 19,79%, Tanter Holdings Limited - 14,52%, Sodeman Limited - 21,81 %, Eriswell Trading Limited - 22,43%, ПАТ "Альфа-Банк" - 27,12%).
У меншому обсязі офшори представлені у підприємствах Криму, Києва і Київської області, Херсонській, Черкаській, Кіровоградській та Тернопільської областей. Наприклад, в Кримгазі домінують державні компанії (Нафтогаз - 48,98%, Чорноморнафтогаз - 15,45%), менше офшорів і в Київгазі (ЗАТ "Компанія" Київенергохолдинг "- 60%, КМДА - 28,45%, ТОВ "Фондовий союз України"- 33,91%) і Херсонгаз (Нафтогаз - 20,82%, ЗАТ "Багатогалузевий концерн "Співдружність" - 23,24%, ТОВ "Енерго-Лан" - 19,52%, ВАТ "КУА Співдружність Ессет менеджмент"- 15,96%).
У Київоблгазу, крім Нафтогазу (33,24%), присутні компанії Д. Фірташа (ТОВ "Машдібур" - 13,69%, ТОВ "Транзит-інвест" - 15,03%), а також ТОВ "Омега- капітал "(20,46%). Причому в раді компанії більшість становлять люди самого Фірташа.
Незважаючи на те, що ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" не видає своїх депозитаріїв у Тернопільгазі, експерти впевнені, що контроль над підприємством здійснює також Д. Фірташ (42,88%), ще 25,7% належить Нафтогазу.
В облгазах Кіровоградгаз і Черкасигаз Нафтогазу належить 51% акцій, однак, стверджують експерти, оперативний контроль над компаніями здійснюють, знову ж таки, люди Фірташа. Рештою акціонерів Черкасигазу є ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" - 17,49%, ТОВ "Міжрегіональна торгова компанія" - 15,81%, ТОВ ІК "Фінлекс-Інвест" - 14,98%.
У підприємствах деяких центральних областей домінує Нафтогаз. Наприклад, в Дніпропетровськгазі державна частка становить 50,99%, ще 36,29 належить ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз". Експерти впевнені, що власником цього пакета акцій є Фірташ. У Запоріжгаз держкомпанії належить 50% акцій, ще 14,5% належить RosUkrEnergo. Крім цього, 24,759% акцій колись належали компанії "Газтек". На сьогодні, згідно з інформацією Мінпрому, всі пакети акцій Газтека перейшли у власність офшорних компаній, що належать цьому ж бізнесменові.
До слова, якось у прямому ефірі Фірташ обмовився, що вже є монополістом на ринку облгазів, за що екс-прем'єр Тимошенко почала наполегливо пресингувати бізнесмена. І Фірташ не жартував - він справді є монополістом на цьому ринку.
Всюдисущий
У 2007 році кіпрські офшори Krezer Holdings Limited, Nesiba Venchers Limited, Pasler Enterprises Limited і Porala Venchers Limited викупили 96% акцій ЗАТ "Газтек" (Київ), 96,386% акцій ВАТ "АгроПромКомплект" (Львів), 96,386% акцій ВАТ "Ролюкс" (Івано-Франківськ) і 96,804% акцій ВАТ "ТерноПромСервіс" (Тернопіль). Ці чотири компанії володіли великими пакетами акцій у більшості облгазів центральній і західній Україні. Останні три компанії належали групі "Континіум" Ігоря Єремеєва. Таким чином, Д. Фірташ отримав контроль над більшістю українських облгазів.
Однак не у всіх облгазах Д. Фірташу вдалося отримати повний контроль. Наприклад, у Миколаївгазі 50% +1 акція належить Нафтогазу, Д. Фірташу - 25,22% (Газтек), ще 24% - Міжрегіональному фондовому союзу. Ще в двох компаніях частка Д. Фірташа поступається частці Нафтогазу: Сумигаз (Нафтогаз - 50,78%, офшори Фірташа: ЗАТ "Сток Холдер" - 22,64%, ТОВ "Оксидентом" - 24,2%), Луганськгаз (Нафтогаз - 51%, ЗАТ "Сток Холдер" - 23,83%, ТОВ "Оксидентом" - 16,74%).
У Чернігівгаз з'являється ще один офшор Д. Фірташа - приватна компанія з обмеженою кількістю акцій "Мобко Лімітед" (Кіпр), яка придбала міноритарні частки майже у всіх західноукраїнських облгазах і в Чернігівгазі (НАК Нафтогаз - 38,25%, Мобко Лімітед - 13,12%, АгроПромКомплект - 19,651%, Ролюкс - 19,651%).
З усіх західноукраїнських облгазів НАК володіє часткою в 50% тільки в Івано-Франківськгаз, решта частки належать ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" - 25,3%, ТОВ "Торгова мережа" Фаворит "- 10%, АгроПромКомплект - 15,284%, Ролюкс - 10,014%). Великим пакетом акцій Нафтогаз також володіє в Вінницягазі - 47,05%, решта частки належать Мобко Лімітед - 12,73%, АгроПромКомплект - 19,094%, Ролюкс - 19,094%. У підприємствах "Рівнеоблгаз", "Житомиргаз" , "Хмельницькгаз", "Чернівцігаз", "Львівгаз", "Закарпатгаз", "Волиньгаз" присутність Нафтогазу не перевищує 28% або зовсім відсутній.
Тим не менш Нафтогаз має намір активно інвестувати в будівництво газорозподільних мереж, якими дані компанії будуть користуватися практично безкоштовно. На сьогодні вартість газорозподільних мереж оцінюється більш ніж в 9 млрд грн. Раніше уряд мав намір віддавати газопроводи в концесію за договорами. Однак через непрозорість структури власності підприємств облгазів та міськгазів газове господарство жодним чином не зацікавлене у модернізації газорозподільних мереж, а також не несе ніякої відповідальності за дотримання правил експлуатації мереж.
З іншого боку, приватні компанії активно користуються газопроводами, а в поточному році навіть почали показувати прибуток. За оцінками експертів, до кінця року облгази можуть вийти на прибуток близько 40 млн дол У той час як Нафтогаз повністю загруз у боргах. Тому однією з особливостей вітчизняного законодавства має стати інвестування у будівництво газопроводів середнього та низького тиску з боку приватних інвесторів, які контролюють облгази і користуються даними мережами.
Недосконалість ж вітчизняної законодавчої бази просто заганяє держкомпанію в борги. Уряд, маючи намір реформувати ринок, розпочав реформування не з того боку. У результаті весь ринок виявився монополізований практично однією фізособою. Незважаючи на це, Антимонопольний комітет мовчить. Іншою особливістю газового законодавства повинна стати відповідальність приватних структур за газопостачання. А яку відповідальність можуть гарантувати офшори, власників яких ніхто не знає і ніколи не бачив? Більш того, нерезиденти не несуть відповідальності за ті чи інші порушення.
Але ж облгази є стратегічними об'єктами. Тому уряд повинен удосконалити державну систему управління газорозподільними мережами та законодавства, тобто заборонити офшорним компаніям купувати стратегічні об'єкти. Ризик для України може ще полягати в тому, що облгази будуть продані, наприклад, Газпрому, про що вже неодноразово говорили російські експерти. Таким чином, основний постачальник газу в країну зможе ще контролювати і роздрібний ринок.
Простежити продаж пакета акцій облгазу, який належить офшорній компанії, просто неможливо. Саме так можуть вчинити і власники великих пакетів акцій українських облгазів Фірташ і Вексельберг. А причини можуть бути різними. Наприклад, якщо Фірташу не повернуть вилучений газ, йому доведеться якось компенсувати втрати, а продаж облгазів Газпрому як раз і є гідною компенсацією. Таким чином, намагаючись зберегти енергетичну незалежність зовні, Кабмін недооцінює внутрішню загрозу.
Тарас Жирош, Мінпром
За матеріалами: FundMarket
Поділитися новиною
