1494
ФРС: Хай вже краще бульбашка
— Фондовий ринок
Із досвіду минулого десятиліття ФРС взяла два уроки. По-перше, бульбашка на фондовому ринку, принаймні на якийсь час, посилює економічне зростання. По-друге, з негативними наслідками бульбашки, що розірвалась, можна впоратися.
Ефект від розриву бульбашки в технологічному секторі був досить м'яким не лише завдяки агресивній монетарній політиці ФРС і рішенню "стримувати інфляцію", але і тому, що за бульбашкою стояв невеликий обсяг заборгованості, сконцентрованої головним чином в сегменті телекомів. Компанії банкротували і вмирали, деякий час на ринку спостерігався надлишок виробничих потужностей, але наслідки для економіки в цілому виявилися не надто важкими.
Тепер поглянемо на ринок житлової нерухомості. Не дивлячись на те, що він був менше переоцінений в 2007 р., ніж акції технологічних компаній в 2000 р., розрив бульбашки тут мав куди серйозніші наслідки, оскільки він був пов'язаний із великими об'ємами кредитів. Навіть в період розквіту розмір боргу телекомунікаційних компаній лише уп'ятеро перевищував їх прибуток. Коли ж ринок житла досяг зеніту, будинки часто-густо купували люди без гроша за душею, які ледве накопичили на первинний внесок.
Отож, нехай ФРС розганяє ринок акцій, аби ті піднімалися вище за той рівень, де їм належить бути, якщо це позитивна стимул-реакція для економіки. В будь-якому разі, якщо бульбашка лусне, наслідки швидко усунуть.
Правильно? Не зовсім. По-перше, бульбашка може бути небезпечною, навіть якщо вона не пов'язана з кредитами. По-друге, зростання вартості акцій навряд чи справить значне позитивне враження на економіку.
Судячи з ключових показників, ринок акцій переоцінений десь на чверть або третину. Протягом економічного циклу сталося згладжування вартості заміщення активів і прибутку. Звичайно, економіка впорається, якщо ринок впаде з такої висоти (хоча ринки, як правило, якщо падають, то нижче за очікування, якщо зростають, то вище за них). Але на цей раз все може виявитися інакше, оскільки фінансовий сектор до цих пір переважно слабкий. Тільки вдалося поліпшити показники за рахунок зростання вартості активів. Проте відчувши його, банки втрачають пильність. Замість того, щоб продовжувати нагромаджувати капітал, вони почали ділити прибуток, велика частина якого була не реальною, а отримана за рахунок скорочення суми на покриття збитків.
Таким чином, крах фондового ринку може зіграти злий жарт з цими банками, і вони постраждають від тих самих чинників, які завдали величезних втрат банківському сектору кілька років тому.
З іншого боку, якщо чиновникам Центробанку удасться запобігти розриву бульбашки, він приведе до нераціонального використання фінансових коштів компаніями, продовжиться скорочення готівкового капіталу і виникне ціла низка нових проблем, стверджує в своєму останньому листі до інвесторів фондовий менеджер GMO Джеремі Грантам.
Але ні зростання вартості активів, ні зростання кредитів в цілому не приносить великої користі економіці.
Грантам зазначає, що показник ВВП США збільшувався в середньому на 3,4% в період з 1952 р. по 1980 р., коли середнє співвідношення боргу до ВВП стабільно трималось на рівні 13,5% . У період з 1980 р. по 2007 р., коли обсяг боргу збільшився до 15,5% ВВП, середньорічне зростання останнього склав 2,4%.
Але навіть дорогі акції - порівняно слабка стимул-реакція базового зростання економіки. За словами Джона Хассмана з однойменного фонду, історично 1-відс. зростання індексу S&P 500 збільшує показник ВВП в тому ж році на 0,042%, в наступному - на 0,035%, і далі це співвідношення переходить в зону негативних значень.
Така непостійність пов'язана з тим, що "інвестори правильно розцінюють подібні коливання ринку, як тимчасові", - пише Хассман.
Загалом, Бен Бернанке, здається, вирішив скористатися улюбленим прийомом свого попередника Алана Грінспена, який володіє короткостроковим, незначним ефектом, і до того ж вельми небезпечний. Іншими словами, у ФРС мало чому навчилися за останніх 20 років.
За матеріалами: K2Kapital
Поділитися новиною
