1428
Звільнені політики живуть за рахунок дружин і виплат Верховної Ради
Екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко шукає роботу викладачем або експертом, і згоден на зарплату в п'ять тисяч гривень, а екс-міністр Кабінету міністрів Петро Крупко непогано себе відчуває, живучи за рахунок дружини.
"Намагаюся працевлаштуватися. Розраховую на зарплату від 5 тисяч гривень. Вважаю себе фахівцем в системі безпеки, підготовці законів. Маю непогані знання з історії, журналістики, досвід управління", - перерахував Луценко.
Луценко зазначив, що звертався до кількох фондів та інститутів з пропозицією надавати свої послуги.
"Чекаю відповіді. За останні дні отримав дві. Поки про них не говоритиму, аби не зурочити. Політичним консультантом не хотів би бути. Вони отримують одноразові конверти за послуги. Це несистемна робота. Міг би бути викладачем. Спілкувався з ректорами двох солідних вузів. Теж чекаю відповіді. А чому таку зарплату прошу? Тому що прекрасно розумію, що не можу вимагати міністерський оклад. Викладачам більше і не платять", - додав він.
екс-міністр стверджує, що живе на заощадження з міністерської зарплати, яка спочатку складала близько 20 тисяч гривень, а після скорочення витрат Кабміну на початку 2009 року - 10 тисяч гривень.
За його словами, гроші також йдуть з бізнесу дружини Ірини, яка працює фінансовим директором в компанії "Українські новітні телекомунікації".
Екс-міністр праці і соціальної політики Людмила Денісов додала, що після роботи в уряді не намагалася працевлаштуватися на державну посаду. "Після Кабміну і не намагалася влаштуватися на державну посаду. Займаюся бізнесом - будівництвом. Зараз важко, але ми боремося, зарплату людям платимо", - зазначила вона.
У свою чергу, екс-міністр Кабінету міністрів Петро Крупко також поки не працює. "Байдики б'ю. Я - класичний чиновник, все життя пропрацював на держслужбі. Були пропозиції йти викладачем, але я доки не прийняв рішення для себе. Тим більше, там смішні зарплати. Зараз трохи підробляю арбітром в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торговельно-промисловій палаті. А ще дружина у мене працює. Сиджу у неї на шиї. Де працює - не скажу. Вона, бідна, скоро вже, мабуть, вижене мене на роботу", - сказав екс-міністр.
Колишній міністр освіти (2005-2007 рр.) Станіслав Ніколаєнко наступного дня після звільнення почав працювати главою громадської ради "Освітяни та науковці Україні". "Отримую офіційну зарплату 2,5 тисяч гривень. А ще трохи читаю лекції в Академії педагогічних наук, пишу для декількох журналів - на цьому трохи заробляю. Надаю консультації, допомагаю бізнесменам вирішити деякі питання. Хоча мене можна зараз порівняти з трактором К-700, який замість плуга тягне консервну банку", - сказав Станіслав Ніколаєнко.
Колишній народний депутат, лідер Прогресивної соцпартії Наталя Вітренко більше трьох років була безробітною. "Коли народні депутати не потрапляють в наступне скликання, Управління справами Ради зобов'язане їх працевлаштувати. Я щомісячно ходила, нагадувала, отримувала 7 тисяч гривень допомоги. Мені ніхто нічого не запропонував. Зверталась у декілька вузів. Ректори говорять: ми тебе цінуємо, але якщо візьмемо викладачем, то нас звільнять. Тоді я плюнула і в 2005 році створила Центр стратегічних досліджень. Заробляю 2800 гривень".
Колишній народний депутат Борис Безпалий чотири роки безробітний. "Трудова до цих пір в парламенті, це вважається як біржа праці. Тому що якщо я не влаштовуюся на попередню роботу, то парламент мені платить допомогу. У перший рік безробіття платиться повна зарплата. Якщо депутат молодий або вчиться, то теж зберігається повна зарплата. Далі - половина. Зараз отримую 7 тисяч гривень. Хоча я працюю як експерт: надаю політикам консультації під час виборчих кампаній", - додав депутат.
За матеріалами: Газета по-Українськи
Поділитися новиною
