Для свиней гроші знайшлись — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Для свиней гроші знайшлись

Аграрний ринок
1529
Уряд розщедрився на будівництво тваринницьких комплексів. Замість 100 млн. грн., передбачених в бюджеті до кінця цього року, із Стабфонду буде виділено 350 млн. грн.
Кабмін квапиться в терміновому порядку реалізувати передбачені для агросектора гроші з держбюджету. Цього разу уряд виділив 350 млн. грн. із Стабілізаційного фонду державного бюджету на компенсацію будівництва тваринницьких комплексів. Про це йдеться у постанові Кабміну №949.
Кошти виділяються зі Стабфонду на безповоротній основі для часткової компенсації аграріям вартості будівництва і реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, а також підприємств із виробництва кормів. Розпорядником коштів є Міністерство аграрної політики. У 2010 р. уряд встановив компенсацію за будівництво тваринницьких комплексів в розмірі до 50%.
Аналітики вітають рішення влади дати більше грошей тваринникам, адже цього літа було прийнято протилежне рішення - згорнути державну допомогу цьому напряму бізнесу з 1 млрд. грн. до 0,1 млрд. грн. Це і насторожує гравців ринку. Тим більше що - згідно з правилами - зараз ці кошти аграрії зможуть отримати шляхом участі проектів в конкурсі. Конкурсна комісія встановить, кому компенсувати будівництво і реконструкцію ферм.
Відсутній будь-який пропорційний принцип розподілу бюджетних коштів, з чого незрозуміло, які проекти є для країни пріоритетними і хто має переважне право розпоряджатися державними грошима. "Такий підхід втрачає галузевий характер фінансування", - вважає гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Володимир Лапа. Саме тому учасникам ринку важко прокоментувати ефект такої державної підтримки. "Поки що не зрозуміло, за яким принципом виділятимуться кошти", - сказали в одному з агрохолдингів, земельний банк якого перевищує 200 тис. га.
Тим не менше прийнято вважати, що найбільш важливими для України галузями є вирощування великої рогатої худоби і свинарство. Птахоферми вже давно є досить прибутковим бізнесом і не вимагають державного заохочення. Зростання в птахівництві в 2010-м склало 5,4%. У цій сфері поголів'я досягло 174,9 млн. голів.
Покращується ситуація і у свинарстві. Принаймні, ця галузь зацікавила інвесторів, що негайно позначилося на динаміці виробництва свинини. Рентабельність цього напряму перевищила 15%, що призвело до зростання поголів'я свиней. Так, за станом на квітень 2010 р. поголів'я свиней зросло на 14,1% - до 7,8 млн. голів - в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Перспективність напрямів підтверджується ще і незадоволеним попитом. Так, внутрішні потреби України в свинині цього року склали 613 тис. т, тоді як буде вироблено не більше 560 тис. т власного м'яса. Очевидно, що брак продукту перекриють імпортні постачання, обсяг яких цього року очікується на рівні 75 тис. т. Треба зазначити, що останні декілька років в свинарській галузі намітилися здорові тенденції - імпорт почав зменшуватись, а з наступного року очікується навіть зростання експорту. Це дає всі підстави вважати, що до 2014 р. виробництво свинини досягне 640 тис. т проти 490 тис., відмічених в 2008 р., вважають в УКАБ.
І лише велика рогата худоба залишається ризикованою, з точки зору вкладень, і бізнесом, що мало окупається. У цьому секторі падіння поголів'я цього року склало 3,9% - до 5,4 млн. голів. Це призвело до посилення дефіциту молока і його подорожчання до найвищого рівня в Європі - 40 євроцентів за літр ще в липні цього року. Цей самий чинник зіграв на руку перспективності напряму. Аналітики УКАБ зазначають, що нарешті виробництво худоби перейшло грань збитковості і стало приносити мінімальний прибуток на рівні 2-5%.
Але галузь більше за інші напрями все ще залишається найуразливішою від урядових рішень про підтримку. Проте в цілому, не дивлячись на настільки невтішну картину у вирощуванні КРС, експерти вважають, що інтерес до напряму тваринництва посилюватиметься. "Воно буде найпривабливішим сектором для інвестицій в сільське господарство протягом наступних 4-5 років", - говорить президент УКАБ Алекс Лісситса. Природно, йдеться про великотоварне виробництво, яке не завадило б заохотити прозорішими методами державної підтримки.
За матеріалами:
Экономические Известия
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас