Аукціон - новий вид податку


Аукціон - новий вид податку

Кабмін доопрацьовує постанову, згідно з якою квоти з продажу зерна на експорт отримуватимуться на Аграрній біржі. Державі це дозволить заробити не менше $350 млн., зернотрейдери покриють витрати за рахунок зниження закупівельних цін, а селяни отримають менше грошей.

Ще 5 жовтня зерновий ринок оживляв попит, що переважає над пропозицією. Нині учасники ринку дивуються: яким чином уряд регулюватиме експорт зерна надалі? Це серйозно застопорило продаж урожаю, відзначають аналітики. Зернотрейдери вважають за краще не коментувати майбутні дії влади на ринку, виробники - притримують зерно до кращих часів.

"З Аграрним фондом ніхто з фермерів мати справи не хоче, зернотрейдерам вони практично не продають зерно в очікуванні зростання цін ближче до зими. У грудні вартість пшениці може дорости до 1,8 тис. грн. за тонну", - пояснює чекання аграріїв глава Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Іван Томич.

Упевненість учасників ринку в сьогоднішньому дні похитнули нещодавні заяви членів уряду, які, схоже, знаходять реальність. "Зараз Кабінет міністрів доопрацьовує постанову від 4 жовтня, якою передбачається, що експортери зерна отримуватимуть квоти на його продаж шляхом участі в аукціоні на Аграрній біржі. Передбачається, що учасник торгів зможе взяти участь в аукціоні з продажу квот, сплативши стартову ціну в розмірі $35 за кожну тонну, яку він бажає продати за кордон", - розповідає президент Української зернової асоціації Володимир Клименко. Він, як лобі експортерів, обурений нововведенням і вважає, що воно перш за все ударить по сільгосптоваровиробнику.

"Тепер селянину доведеться продавати зерно трейдерам на $35 дешевше, оскільки витрати по участі в аукціоні вони покладуть на продавців зерна", - говорить Клименко. Не важко порахувати, що на такій операції Аграрна біржа заробить чималу суму - понад $350 млн. Адже цього року планований обсяг постачань передбачається на рівні не менше 13 млн. т. Понад 3 млн. т зернотрейдери вже змогли реалізувати на експорт, незважаючи на затримки суден в портах митними органами під виглядом різних процедур. Значить, до кінця маркетингового року буде продано ще не менше 10 млн. т.

Тим часом це удвічі менше обсягу зернових контрактів минулого року. До цього призвела плутанина з експортом, що панує на зерновому ринку. Адже з початку серпня чиновники раз у раз заговорюють про якісь обмеження постачань зерна і навіть про мораторій на його експорт. Він, до речі, вчора був відхилений депутатами Верховної Ради. Це вже призвело до втрат в галузі на рівні 6 млрд. грн., вважає президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко .

Як виявилось, у аграріїв були всі шанси заробити на продажу зерна в цьому маркетинговому році 64 млрд. грн., вважає Володимир Клименко. Тому він закликає владу до відповідальності за те, що ці плани зриваються, а гаманці тих, хто сіє, спустошуються з вини чиновників. Досить пригадати, як зросли ціни на зерно в світі після того, як сусідня Росія скасувала експорт в липні. Зараз, коли зовнішні ринки дещо стабілізувалися і вартість пшениці почала знижуватися, у наших фермерів все ще залишається можливість добре заробити на урожаї цього року.

"Станом на 2 жовтня вартість пшениці третього класу складала $202/т. На аналогічний період минулого року ціна продукту була набагато менша - $125. По ячменю кон'юнктура ще помітніша - його закупівельна вартість становить $200/т проти $97-100 в минулому сезоні", - розповідає аналітик з зернового ринку компанії "УкрАгроКонсалт" Єлизавета Малишко. Якби влада зараз не перешкоджала продажу українського зерна на експорт, аграрії набагато швидше заробили б кошти на осінню посівну.

"Станом на початок жовтня цього року відвантаження зерна склали 3,374 млн. т. Це удвічі менше від торішніх темпів експорту. До жовтня 2009 р. Україна поставила на зовнішні ринки 6,6 млн. т", - констатує Малишко. Вона ж не відкидає того, що на початку наступного року зерно справді подорожчає, як унаслідок сезонності, так і внаслідок нинішньої заборони експорту.

Та нововведення, які готує Кабмін, можуть затьмарити плани аграрних компаній, які й так зривають терміни посівної через нестачу обігових коштів. Нагадаємо, спочатку весняної посівної кампанії експерти оцінювали необхідність грошових коштів на рівні 24 млрд. грн. Особливо це стосується дрібних і середніх фермерів, які щороку вирощують до 20 млн. т урожаю. Вже зараз вони практично не запасаються добривами сподіваючись на те, що перенесуть сівбу на весну. Банки неохоче дають їм кредити, бо ризики в поверненні коштів досить великі, а компенсація кредитних ставок з боку держави невчасна і мізерна. За підсумками восьми місяців цього року Кабміном виділено менше 800 млн. грн. на ці цілі.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua