Ціни повстали


Ціни повстали

Представники ритейлу і сільгоспвиробників виступили з ініціативою скасування держрегулювання цін на соціально важливі продукти харчування. На їхню думку, існуюча ситуація "неподорожчання" продуктів за рахунок бізнесу не має ніякого стосунку до ринкової економіки.

Необхідність змін у сфері продажу соціально значимих товарів представники торгівельної і виробничої галузей пояснюють тим, що цінове регулювання знижує рентабельність виробництва, а отже, і привабливість роботи з випуску продуктів харчування для компаній. На думку спікерів, це і робить багато продуктових ринків волатильними, хоча ситуація може бути зворотною.

"Якщо розвивати сільське господарство в правильному напрямі, то вже через п'ять років ми зможемо потроїти виробництво продукції і ціни внутрішнього ринку не корелюватимуть з цінами світового ринку, як зараз, - прогнозує президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, - а в більшості випадків навіть падати".

Учасники Retail Industry Forum’10 вважають, що для можливості стабілізації цін на соціальні продукти державі необхідно ефективно використовувати вже наявні механізми впливу на ринок: прогнозування і моніторинг цін усередині країни і на суміжних ринках, формування резервів і монетизацію пільг. За словами учасників форуму, для того, щоб тримати ціни під контролем, досить купувати в Держрезерв близько 7% урожаю по форвардних контрактах.

"Ціни на продовольство зростатимуть все одно, - запевняє президент Української торгівельної асоціації Ігор Баленко, - але вони не зростатимуть стрибками і не так швидко і зростатимуть прогнозовано".

При цьому Леонід Козаченко відзначив, що впродовж останніх п'яти років на світовому ринку простежується тенденція до поступового дорожчання продовольчих товарів на 7-8%. До цих цифр також потрібно додати внутрішню інфляцію.

Проблема полягає навіть не стільки в закупівлях, скільки у відсутності інфраструктури для зберігання зібраного урожаю. Це доволі капіталомісткі і технологічні проекти, які поки не розвиваються.

"Даний напрям, ймовірно, буде цікавий для спільної діяльності ритейлерів, агрокомпаній і логістичних компаній, - вважає Андрій Шевчишин, керівник аналітичного департаменту ІГ "ТАСК".- Враховуючи той факт, що ритейлери по деяких напрямах перекривають за ціною ринки, а також розвивають власні марки, не виключено, що інвестиційну активність проявлятимуть більшою мірою ритейлери".

Що ж до малозабезпечених, то учасники форуму пропонують провести аналог монетизації пільг за рахунок впровадження так званих соціальних карток. "Ми також запропонували ввести соціальні картки для цільової адресної підтримки населення, яке не має доходів на одного члена сім'ї, які передбачені державою і визначені як мінімальні", - говорить Леонід Козаченко.

Ось тільки даний проект може виявитися не лише не найвдалішою ініціативою в світлі виборів, але і досить дорогим задоволенням. "На даний момент я не бачу доступних механізмів монетизації пільг малозабезпеченим.

Пряме фінансування дуже витратне і, ймовірно, на даному етапі буде менш ефективним в порівнянні з адміністративним регулюванням", - вважає Шевчишин.

За приблизними оцінками експертів, такий проект обійдеться платникам податків як мінімум в 10 млрд. грн. на рік і це без врахування адміністрування даного процесу в регіонах на різних рівнях. Тому ідеї скасування цінового регулювання навряд чи будуть почуті.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua