Ценарний задум


Ценарний задум

В Україні четвертий місяць поспіль знижуються споживчі ціни - в липні дефляція склала 0,2%. Таким чином, з початку року ціни зросли на 3,1%, а в порівнянні з аналогічним періодом минулого року - на 6,8%.

Наша країна втратила сумнівне звання регіонального лідера в темпах зростання цін - нас обігнала сусідня Румунія, де ціни в липні 2010 р., в порівнянні з аналогічним періодом 2009 р., зросли на 7,1%.

Інфляційні загрози

Та вже в серпні-вересні ситуація може змінитися, попереджають експерти. “Незважаючи на те що протягом шести-семи місяців цього року інфляція була незначною, в другому півріччі вона, природно, посилиться і до кінця року, за нашими прогнозами, складе близько 13% річних”, - говорить старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

Одна з головних причин прогнозованого зростання цін - подорожчання комунальних послуг. Так, з 1 серпня на 50% збільшилася вартість природного газу для населення. Як прогнозує Жолудь, зростання ціни на газ прямо додасть до інфляції 2% і опосередковано - ще 2,5% (з врахуванням підвищення тарифів на гаряче водопостачання й інші послуги).

Зростуть в ціні також продукти харчування. Унаслідок засухи в деяких регіонах світу неврожай спровокує подорожчання зерна і зернових культур, зокрема гречки. До того ж восени, на відміну від весняно-літнього сезону, деякі продукти традиційно дорожчають (в першу чергу це обумовлено сезонними чинниками).

Відзначимо, що багато в чому динаміка світових цін на зерно залежить від спекулятивних операцій. Так, після введення Росією 5 серпня заборони на експорт зерна його вартість на світових ринках значно зросла. Проте, досягнувши піку в середині серпня, ціна ф'ючерсних контрактів на зерно встигла знизитися на 22%.

Таким чином, межі зростання світових цін на хліб передбачити складно. Без сумніву, оптові закупівельні ціни на пшеницю підвищуватимуться, але говорити про можливість значного зростання роздрібних цін на хліб можна буде лише з часом.

Дрібниці життя

Вочевидь, що напередодні виборів до органів місцевого самоврядування, призначених на 31 жовтня 2010 р. владі украй невигідне подорожчання хліба і інших політично чутливих продуктів. Тому цілком зрозуміла завзяття, з яким її представники борються з інфляцією.

Так, Президент України Віктор Янукович пообіцяв “не допустити безпідставного підвищення цін на хліб і хлібобулочні вироби”. Персональна відповідальність за здійснення цінового контролю покладена на віце-прем'єра Сергія Тігіпка.

Як заявив міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк, Україна може навіть ввести квотування (в рамках норм СОТ) експорту зерна, що, у свою чергу, утримає ціни на борошно на внутрішньому ринку. Відзначимо, що це міра, м'яко кажучи, спірна.

Загалом, нічого нового не відбувається, уряд поводився аналогічним чином і за часів прем'єрства Віктора Януковича.

Втім, ринок може виявитися кращим регулювальником, ніж всі дії влади: по суті, багато залежить від поведінки споживачів. Адже схильність громадян робити заощадження, зменшувати споживання, а також невпевненість в завтрашньому дні з кожним днем посилюються. В той же час деякі експерти все-таки прогнозують восени інфляційний сплеск.

Про стимуляцію

Як правило, в першу чергу інфляція небезпечна тим, що призводить до неконтрольованого і непрогнозованого знецінення доходів громадян, а також непропорційно їх перерозподіляє. Досить пригадати збільшення цін на продукти харчування в 2004-2005 рр. або галоп інфляції 2007-2008 рр.

Але в “докризові” роки зарплати і соціальні виплати регулярно зростали. До того ж було доступним споживче кредитування. Ці чинники заставляли громадян з оптимізмом дивитися в майбутнє, вірити, що їх добробут зростатиме, і таким чином купівельна активність не знижувалася, незважаючи на зростання цін.

Більше того, зростання цін могло навіть стимулювати споживання: адже якщо товари дорожчають, а гроші знецінюються, потрібно скоріше їх витратити!

Окрім очевидного зменшення купівельної спроможності більшості громадян очікувана незабаром інфляція спричиняє додаткові ризики для економіки України.

Головний мінус прогнозованої в кінці 2010 р. інфляції в тому, що підвищення цін відбуватиметься в умовах низького споживчого попиту. В першу чергу дорожчати будуть товари і послуги, відмовитися від яких (або замінити) практично неможливо (наприклад, хліб, борошно, послуги ЖКГ).

Зростання реальних доходів населення восени чекати навряд чи варто, а підвищення комунальних платежів за всього бажання не можна віднести до чинників, що стимулюють споживчий оптимізм. Вільних коштів у населення стане менше, як наслідок, скоротиться попит на товари і послуги, що буде дуже болісно для економіки.

“Як правило, дефляція - вірний супутник економічного спаду. Зниження доходів населення, яке відбувається в цей період, обумовлює зменшення споживчого попиту, і відповідно ціни поступово падають”, - говорить експерт “CASE-Україна” Ольга Кравець.

Експерт Київського інституту проблем громадянського суспільства ім. Горшеніна Наталія Клаунінг вважає, що інфляція восени буде незначною.

Подорожчання послуг ЖКГ у тому числі для бізнесу призведе до зростання операційних витрат підприємців, зайнятих у сфері послуг, торгівлі, оренди нерухомості. Їм, мабуть, також доведеться підвищувати ціни. Але в умовах низького споживчого попиту можливості для такого підвищення будуть вельми обмежені.

Деяким підприємцям доведеться або понизити рентабельність свого бізнесу, або піти з ринку. У свою чергу, це призведе до зменшення кількості робочих місць і негативно позначиться на споживчому попиті і стані економіки. Втім, НБУ упевнений в оптимальності вибраного курсу і не має наміру його міняти.

“У нас запланований інфляційний прогноз, і Національний банк робитиме все, щоб він залишився незмінним”, - говорить директор департаменту зовнішньоекономічних відносин Нацбанку Сергій Круглик.

Варто відзначити, що з посиленням дефляційних настроїв і скороченням споживчого попиту зіткнулася не лише Україна. Так, минулого тижня колишній глава Банку Великобританії Девід Бенчфлауер заявив, що уряду необхідно припинити жорстко економити бюджетні кошти і перейти до зниження податків.

“Це могло б спонукати людей витрачати більше. Крім того, компаніям простіше здійснюватиме наймання робочої сили, зважаючи на низьку оплату праці”, - сказав він.

Правда, українському уряду подібна рекомендація навряд чи підійде, і не лише тому, що Україна - не Англія, а значно більшою мірою через зобов'язання перед МВФ.

Пол Кругман, лауреат Нобелівської премії з економіки

“Коли люди чекають падіння цін, вони менше планують витрачати і особливо менше планують брати у позику. А потім, коли ціни вже стали падати, просте сидіння на грошах стає інвестицією з позитивною реальною прибутковістю”

Володимир Сиденко, головний науковий співробітник Інституту економіки і прогнозування НАНУ

- Затримка темпів зростання цін відбувається щороку в цей час, інколи доходячи навіть до дефляції. Якби ця тенденція зміцнилася, це могло б скласти проблему для економіки. Поки я не вважаю, що це проблема, особливо якщо врахувати підвищення тарифів на енергоспоживання.

Інфляція в нашій країні обумовлена структурними чинниками, на які порівняно мало впливає монетарна політика. Україні необхідно збалансувати бюджетну політику.

Традиційний рецепт МВФ полягає в тому, щоб боротися з інфляцією шляхом скорочення грошової маси, але ці рецепти розроблялися людьми з неоконсервативним світоглядом, давно і відразу для всіх країн. Не потрібно думати, що вони спрацьовують у всіх ситуаціях.

Інколи їх вживання призводить до протилежних результатів, зокрема до придушення економічного зростання. Особливо тоді, коли дефляційні тенденції набувають не сезонного, а структурного характеру.

Традиційний кейнсіанський рецепт - стимулювання попиту, але при цьому варто зазначити, що одні лише грошові вливання не працюють на економічне зростання - вони спрацюють лише тоді, коли діє ефект мультиплікатора.

Для цього відповідні витрати потрібно ретельно прораховувати. А якщо просто роздавати гроші людям, які тобі подобаються, це призведе до негативних наслідків.

Олег Гаврилюк, провідний експерт Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАНУ

- Сама по собі інфляція, в помірних масштабах, - це нормальне явище для сучасної економіки. Вона потрібна з точки зору залучення іноземних інвестицій, та і населення може розрахувати свої витрати на майбутнє, виходячи з інфляційних прогнозів.

Інфляція не є однозначним злом, але її все ж необхідно утримувати в певних рамках, особливо в світлі відповідних побажань міжнародних фінансових установ, раніше всього МВФ. Я схильний вважати, що нинішня дефляція в Україні - явище, швидше, сезонне.

Так чи інакше, населення нашої країни все одно не вірить в монетарну політику держави і притримує гроші, зберігає їх будинки. Тому державі потрібно думати про політику відновлення довіри і стимулювання економіки.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua