МВФ та українські банки. Хто правий?

Міжнародний валютний фонд рекомендував українському уряду розібратись із рекапіталізованими банками: Укргазбанк, Родовідбанк і банк "Київ". МВФ пропонує (п. 21 Меморандуму між урядом України і МВФ) залучити міжнародних радників і визначитися як вчинити із цими банками - провести реструктуризацію з метою подальшого продажу або згорнути їх діяльність з максимальним відшкодуванням витрат, яких зазнала держава у процесі їх рекапіталізіаціі. Важко сказати, які рекомендації дадуть уряду міжнародні фахівці, але зрозуміло одне: майбутнє цих банків невизначене.

Якщо говорити про цифри

Згідно з офіційною інформацією, уряд на рекапіталізацію Родовідбанку витратив понад 8,4 млрд. грн., Укргазбанку - 5 млрд. грн і близько 3,6 млрд. грн. на банк "Київ". Усього виходить близько 17 млрд. грн бюджетних грошей було витрачено на рекапіталізацію цих банків у 2008-2009 роках. За інформацією НБУ, за станом на 1 липня 2010 картина з капіталом цих банків виглядає дуже непривабливо. Виходить, що статутний фонд Укргазбанку 5,7 млрд. грн, а власний капітал тільки 1,93 млрд. грн., різниця 3,77 млрд. грн. Родовідбанк має статутний фонд 8,4 млрд. грн, а капітал 1,6 млрд. грн., різниця 6,8 млрд. грн. Банк "Київ" має статутний фонд 3,56 млрд. грн, а власний капітал лише 0,679 млрд. грн., різниця 2,88 млрд. грн. Разом різниця між статутним фондом і власним капіталом банків становить мінус 13,45 млрд. грн. Виникає риторичне питання, як утворилась ця сума? Відповідь проста - це прямі збитки банків. Після рекапілізаціі вони не почали приносити дохід державі, а генерували збитки. Причому ці збитки обчислювалися мільярдами. Фактично, за рахунок держави були покриті збитки приватних банків.

Але найдивовижніше не це. Сьогодні знову ставиться питання про необхідність докапіталізувати ці банки. Витративши більше 13 млрд. грн. державних грошей, банки хочуть грошей ще, щоб якось вижити.

Швидше за все, МВФ добре обізнаний про стан справ в рекапіталізованих банках, тому і висунув вимогу знайти зрозуміле рішення цієї головоломки.

І скільки це коштує

Формально, держава може продати банк за ціною котирувань його акцій на фондовій біржі. Акції банку "Київ" на фондових біржах не котируються, а от акції Родовідбанку та Укргазбанку котируються. Краща ціна покупки акцій Родовідбанку на ПФТС 25 грн за акцію номіналом 1000 грн. Виходить, якщо продавати Родовідбанк за цією ціною, то весь банк буде коштувати близько 210 млн. грн. Акції Укргазбанку котируються на ПФТС 2,56 грн за акцію номіналом 1 грн (найкраща ціна купівлі), правда на Українській біржі ці ж акції мають кращу ціну купівлі 36 коп. за акцію. Якщо оцінювати Укргазбанк за останньою ціною, то його можна продати не більш ніж за 2 млрд. грн. Але як би там не було, продаж цих банків за біржовими цінами не дозволить державі повернути вкладені в них гроші.

Однак біржа є біржа і не варто забувати, що були часи, коли акції Укргабанка котирувалися за цінами 6-8 грн, а акції Родовідбанку по 3000-4000 грн. Але це було до кризи. А тепер потрібно дуже багато часу, щоб інвестори дійсно оцінили акції цих банків. На сьогодні явно ці акції не користуються популярністю.

Чого не варто забувати

Крім проблем з рекапіталізацією у банків є й інші. За інформацією НБУ, за станом на 1 липня 2010 сума сформованих резервів під проблемні кредити до загальної суми кредитного портфеля в Укргазбанку склала 47,4%, Родовідбанку - 63,3%, а по банку "Київ" 80%. Виходить, що кредитні портфелі цих банків, фактично, нічого не варті, якщо списати збитки за рахунок сформованих резервів. Резерви в Укргазбанку 4,8 млрд. грн були сформовані явно за рахунок держкоштів, отриманих в процесі рекапіталізації. Аналогічно виглядає і баланс Родовідбанку, тільки там сума резервів 3,3 млрд. грн. А по банку "Київ" сума резервів 3,7 млрд. грн. Можливо, зарубіжні консультанти і підкажуть, що робити з цими резервами, але думаю, що навряд чи вони зможуть зробити українські неплатоспроможні кредити платоспроможними. Швидше за все, ці резерви потрібно вважати прямими збитками, які необхідно списати і забути назавжди.

Складно зрозуміти логіку попереднього уряду, коли він ухвалював рішення щодо рекапіталізіі. Скоріш за все, це була не рекапіталізація банків, а просто витрата державних грошей у "відомому напрямку".

Микола Господарець