560
Експерти: Хліб в Україні подорожчає, попри прогнози уряду
— Аграрний ринок
Прем'єр України спростовує існування економічних підстав для зростання цін на хліб. Його опоненти нагадують про стрибки світових цін на зерно, заборону експорту зернових з Росії і подорожчання енергоносіїв в Україні.
Післятого, як в перші дні серпня на світових ринках було досягнуто максимальних за останніх 23 місяці цін на зерно, з початку цього тижня вони повернулись на колишні позиції. Ці стрибки цін на біржах аналітики пояснювали панікою у зв'язку з введенням заборони на експорт російського зерна з 15 серпня, а також спекулятивними махінаціями зернотрейдерів, які нібито скористалися напругою для підвищення цін.
Про відсутність економічних підстав для підвищення цін на хліб в Україні 7 серпня заявив прем'єр-міністр країни Микола Азаров. Його "влаштовує оптимальна ціна" зерна, за якої ціни на хліб збережуться на колишньому рівні, сказав він, підкресливши, що "всі умови для цього є". Азаров запевнив, що запасів зерна в Україні достатньо, а урожай - "непоганий", і зі свого боку пообіцяв докласти всіх зусиль для збереження ціни на хліб на нинішньому рівні. Проте раніше міністр аграрної політики Микола Присяжнюк не виключав підвищення цін на хліб із зерна нового урожаю, оскільки, за його словами, "питання ціни на хліб в країні залишається складним".
З одного боку виробники задоволені зростанням цін, зазначив Присяжнюк. А з іншого, він визнав, що виробники хліба "не зможуть утримати цінову політику, оскільки ціна на зерно зросла". За даними міністра аграрної політики, для задоволення харчових потреб країна потребує 5,4 мільйона тонн пшениці і ще півмільйона тонн жита. А урожай цього року міністерство чекає на рівні в 9 мільйонів тонн продовольчої пшениці.
Тим часом українські аграрії звинуватили уряд в негласному блокуванні зернового експорту і затягуванні кампанії із закупівлі пшениці для внутрішніх потреб. За їх словами, митниця "протизаконно" вимагає додаткових сертифікатів на вже доставлене в порти зерно, а залізниця відмовляється його транспортувати з елеваторів до місць перевалки.
Аграрії запевнили, що готові повністю задовольнити потреби держави в закупівлях для внутрішнього ринку, але в обмін хочуть безперешкодно експортувати не менше 2 мільйонів тонн пшениці. Україна є членом СОТ і може обмежити експорт зерна лише після тривалих консультацій і доказів необхідності цього заходу, нагадав гендиректор "Укрзернопрому" Євген Ленг. Він не виключає, що спроба негласного обходу цих правил загрожуватиме виключенням України із СОТ.
Крім того, на думку президента Асоціації фермерів і землевласників Миколи Маркевича, блокування експорту зернових загрожує репутації України, як одного з найбільших постачальників продовольства на світові ринки. У свою чергу незалежні експерти упевнені, що уряду доведеться відступити, оскільки в очікуванні подальшого зростання світових цін аграрії не везуть зерно на елеватори, а притримують його на токах.
Начальник аналітичної служби "АПК-Інформ" Родіон Рибчинський підрахував, що із зібраних 17 мільйонів тонн пшениці на елеватори доставлено лише 5 мільйонів тонн. За його словами, тут проглядається "куркульський підхід": аграрії почнуть масові продажі лише тоді, коли ціни на зерно піднімуться до 200 євро за тонну. "Разом з низьким світовим урожаєм і забороною Росії на експорт зерна все це породжує певну паніку, хоча насправді голоду не буде, хліба Україні вистачить з лишком", - упевнений експерт.
Самі виробники зерна себе "кулаками" не вважають. Вони нагадують, що в структурі ціни хліба зернова сировина займає лише половину вартості. Подорожчання газу на 50 відсотків, на виконання Меморандуму уряду Азарова з МВФ, спричинить зростання тарифів на електроенергію і транспортні витрати, прогнозує директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. А це, у свою чергу, на думку економіста, неминуче спричинить зростання собівартості хлібобулочних виробів.
Тим не менше, голова Всеукраїнської профспілки працівників харчової і переробної промисловості Олександр Тельних вважає, що уряд міг би вплинути на ціну "соціального" хліба, вдавшись до системи адресних дотацій і стримуючи підвищення цін на борошно. "Більш-менш, але урожай в Україні цього року є", - сказав Тельних. На його думку, для внутрішніх потреб держави продовольчого зерна дійсно вистачить. Хоча подорожчання "несоціальних" сортів хліба на 20-25 відсотків очікується вже у вересні.
Перегнляд ціни на хліб, на думку Тельних, можливий лише після виборів до місцевих органів влади, в листопаді. На відміну від нього, директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко не думає, що зростання хлібних цін негативно позначиться на результатах Партії регіонів на місцевих виборах 31 жовтня. Політолог упевнений, що Партія регіонів "не розраховує на соціальне терпіння електорату", а результатами виборів "займатиметься адміністративно-силова вертикаль".
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
