Фінансистам прописали ліки від депресії — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Фінансистам прописали ліки від депресії

Казна та Політика
1317
До моменту отримання першого траншу з $ 15,15 млрд банкіри виконали практично всі вимоги, висунуті міжнародними кредиторами для відновлення кредитного співробітництва з Україною. Новому уряду вдалось виконати одну з головних умов МВФ - надання незалежності Національному банку. Однак самостійність у прийнятті рішень і зняття повинності в частині фінансування бюджетного дефіциту Володимир Стельмах отримав лише на папері.
Надання самостійності НБУ фігурує в умовах МВФ для України не перший рік. Виконати його безуспішно намагався ще Віктор Ющенко, який пробував провести через парламент відповідний законопроект у липні минулого року. Проте конфлікт між гілками влади не дав можливості це здійснити. Зараз законопроект практично ідентичного змісту, але вже авторства Віктора Януковича, пройшов через сесійну залу на ура за скороченою процедурою і був підписаний Президентом 15 липня.
Згідно з документом, головним банкіром країни не може бути лідер або керівник політичної партії, політики також не можуть входити до Ради НБУ, що комплектується представниками Верховної Ради і Президента. Цим документом Раду центробанку позбавили права ветувати рішення правління Нацбанку, а термін дії повноважень голови центробанку збільшується з п'яти до семи років. Таким чином ліквідовується прив'язка призначення нового глави НБУ до президентських виборів.
Новий закон також ставив собі за мету позбавити НБУ від важкої повинності - фінансувати бюджетний дефіцит. За новими правилами центробанку забороняється брати участь у покупці ОВДП на первинному ринку. Нацбанківці давно хотіли позбутися від цього "ярма", через яке їм доводилося за рахунок емісії гривні активно покривати дефіцити держбюджетів в останні роки: коли Мінфін намагався розмістити ОВДП за заниженими ставками і їх відмовлялися купувати банки, держоблігації скуповував НБУ. На 26 липня в портфелі Нацбанку було ОВДП на 680 890 000 000 грн.
Проте, наклавши табу на операції банківського регулятора на первинному ринку держоблігацій, йому не заборонили скуповувати державні ЦП на вторинному, так що лазівка, що дозволяє латати бюджетні діри за допомогою друкарського верстата, як і раніше існує.
Ніщо не заважає НБУ пачками купувати ОВДП у держбанків, які куплять їх з подачі свого власника - Кабміну. А якщо у фінустанов не виявиться коштів, то напередодні аукціону Мінфіну центробанк завжди зможе надати їм рефінансування. Ще одна норма нового документа, через яку Нацбанк залишиться васалом уряду, - це дозвіл, який фігурує в законі про НБУ, виплачувати зовнішні запозичення України за рахунок золотовалютних резервів Нацбанку.
Перші кроки чиновники зробили і для виконання двох інших вимог МВФ: посилення банківського нагляду і вирішення проблеми "поганих" кредитів. 20 липня колишнього заступника голови Нацбанку з нагляду Василя Пасічника призначили директором-розпорядником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, і практично одночасно з цим була закінчена робота над законопроектом, за яким Фонду будуть передані функції нагляду за проблемними банками.
За словами директора юридичного департаменту Нацбанку Віктора Новікова, документ надійде до Верховної Ради у вересні і, як очікується, буде оперативно розглянутий і затверджений. Той самий Фонд гарантування вкладів візьметься за створення так званого "поганого" банку. Ця структура буде з дисконтом скуповувати у банків проблемні кредити і вести з них претензійну роботу: стягувати з позичальників борги в добровільному або примусовому порядку, а також займатися реалізацією застав.
За підрахунками нацбанківців, на створення такої фінустанови необхідно щонайменше 10 млрд грн. У відомстві Володимира Стельмаха розраховують, що 20-25% цієї суми внесуть міжнародні фінансові організації (Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація та їм подібні), ставши її співзасновниками, а решта 75-80% надійде із держбюджету-2011.
Єдина вимога МВФ, за яку ще не бралися, - підвищення капіталізації націоналізованих банків. Минулого тижня центробанк лише направив рекомендаційний лист до Кабміну, в якому йшлося про те, що Родовід Банк, "Київ" і Укргазбанк потребують додаткових вливань.
У документі, щоправда, не вказувалося, яку саме суму уряду потрібно виділити для цих фінустанов. На цей рахунок зараз є лише приблизні підрахунки: як повідомили в центробанку, вони розраховують на збільшення капіталу Родовід Банку на 5,6 млрд грн., Укргазбанку - на 5 млрд грн., А "Києва" - на 2-3 млрд грн. Нагадаємо, що початкові вливання держави в горе-трійку під час націоналізації склали ті ж 12,5 млрд грн.
Головна мета докапіталізації - збільшення ресурсів банків з метою розблокування процесу кредитування. За рахунок нових вливань фінустанови зможуть почати реальне кредитування, у тому числі й за державними програмами житлового будівництва.
Опитані експерти впевнені, що додаткова капіталізація фінустанов повинна проводитися Кабміном лише за умови їх подальшого перепродажу приватним інвесторам, про яку перший віце-прем'єр Сергій Тігіпко заявляв ще кілька місяців тому.
"Збільшення регуляторного капіталу дасть банкам можливість поліпшити фінансові показники, доформувати резерви з кредитних ризикыв і підвищити в цілому стійкість. Все це допоможе вивести банки на нормальний режим роботи, зробивши їх привабливими для потенційного інвестора", - зазначив голова корпоративного бізнесу Astrum Investment Management Едуард Розенблат.
Фінансисти впевнені, що цього року Кабмін не зможе знайти 12,6-13,6 млрд грн. на додаткові вливання в націоналізовані банки, і ці витрати чиновники закладуть вже до держбюджету-2011. Якщо ж МВФ буде наполягати на обов'язковій капіталізації в липні-грудні 2010 р., то уряду доведеться йти на радикальні заходи. "Підготувати і продати банки цілком можливо до кінця нинішнього року, і в цьому випадку збільшувати капітал буде вже не держава, а нові акціонери", - сказала керівник проекту антикризової підтримки банків Українського кредитно-банківського союзу Наталя Зубрицька.
Правда, цей варіант більшість опитаних експертів вважають резервним, адже у випадку його реалізації Кабмін не зможе повернути і половини вкладених в три фінустанови грошей.
Олена Лисенко, Григорій Швидкий
За матеріалами:
Деловая Столица
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас