1637
ДП "Енергоринок" почали вбивати
— Енергетика
Постійне дорожчання вітчизняної енергії, що супроводжується зниженням вартості струму в Європі, зробило збитковими експортні постачання для вітчизняних бізнесменів. Але відмовитися від роботи на цьому ринку вони не можуть через ризик порушити умови контрактів. У вирішенні цієї проблеми експортерам може допомогти держкомпанія "Укрінтеренерго", з подачі якої вже 27 липня можуть бути скасовані аукціони, де продається право експлуатації міждержавних ліній електропередач.
Клопіт продавців
Цього дня Вищий госпсуд України розгляне вимогу ДПЗД "Укрінтеренерго" скасувати рішення Київського апеляційного госпсуду від 1 лютого 2010 року. Від вердикту "вишки" в цій суперечці по суті залежить робота всього вітчизняного ринку продажів енергії за кордон. Адже в разі скасування рішення апеляційної інстанції держпідприємству НЕК "Укренерго" буде де-факто заборонено проводити аукціони, де продається право доступу до ЛЕП, по яких здійснюються експортні постачання енергії.
Збоку може здатися, що ВГСУ навряд чи наважиться паралізувати роботу енергоекспортного ринку. В першу чергу тому, що ця судова суперечка була затіяна "Укрінтеренерго" ще в грудні 2009 року, коли цією компанією керував Валентин Бондаренко, креатура тодішнього глави Мінпаливенерго Юрія Продана. На той час така ініціатива була цілком логічною, аукціони, що проводяться "Укренерго", позбавляли статусу монополіста на ринку продажів українській електроенергії компанію "Укрінтеренерго", яка торік розвинула бурхливу співпрацю з швейцарською компанією Korlea Invest Holding AG Василя Даниліва.
Нинішній же глава "Укрінтеренерго" Максим Кучер відстоює позицію лібералізації експортного ринку, адже він був призначений в цю держкомпанію за квотою холдингу ДТЕК Рината Ахметова, який створив компанію ТОВ "Пауер Трейд" спеціально для виходу на ринок експорту української електроенергії за кордон. У таких умовах логічним здається припущення, що нинішнє керівництво "Укрінтеренерго" зробить все, щоб Вищий госпсуд зберіг статус-кво, залишивши в силі вищезазначене лютневе рішення Київського апеляційного госпсуду. Але події, що сталися протягом останніх декількох місяців на вітчизняному енергоринку, дозволяють передбачити, що навіть зараз ДПЗД прагнутиме виграти цю судову суперечку.
Причина в тому, що віднедавна український струм став неконкурентоспроможним на зовнішніх ринках, оскільки навесні вітчизняна енергія почала дорожчати через зміцнення курсу гривні до євро. Це призвело до збитковості експортерів, лідируючі позиції серед яких займають ТОВ "Східенерго" Рината Ахметова, а також напівдержавне ВАТ "Західенерго". Але відмовитися від постачань струму за кордон продавці енергії не можуть, бо чинний порядок доступу до міждержавних ЛЕП обумовлює умову: якщо протягом двох місяців експортер використовує викуплену на рік пропускну спроможність мережі менш ніж на 70%, договір з них автоматично розривається.
В таких умовах експортерам вигідно припинити постачання енергії з незалежних від них причин. У березні був офіційно використаний дефіцит вугілля на складах Бурштинської ТЕС, чия електроенергія поставлялася на експорт. Але зараз експортери не можуть нарікати на відсутність палива, оскільки зараз резерви вугілля на Бурштині відновлені (на 1 липня 2010 року складають 319 тис. т).
З'явитися цей привід може в разі, якщо 27 липня Вищий госпсуд задовольнить вимогу "Укрінтеренерго" і як забезпечувальну міру заборонить НЕК проводити аукціони на доступ до ЛЕП. Навіть якщо "вишка" залишить рішення апеляційного суду в силі, на допомогу вітчизняним експортерам готова прийти Нацкомісія з регулювання електроенергетики (НКРЕ). Минулого тижня регулятор заявив про наміри переписати умови доступу до міждержавних ЛЕП. Зокрема, відомство Сергія Тітенка планує відмовитися від визначення стартової ціни лотів аукціонів з доступу до пропускної спроможності електромереж за формулою і перейти до визначення початкових цін, виходячи з цінових пропозицій учасників торгів. Крім того, планується ввести правило, яким передбачається можливість призупинення використання придбаної потужності переможцями торгів на їх же прохання.
Експортні перспективи
Що ж до самого ринку експорту української електроенергії, то він може ожити лише після того, як цей бізнес знов стане комерційно вигідним. Підвищити конкурентоспроможність вітчизняного кіловата можна було б, наприклад, відмовившись від так званих дотаційних сертифікатів, за допомогою яких промисловість компенсує енергетикам різницю між економічно обґрунтованими і реальними тарифами на струм для населення. Завдяки цьому оптовий тариф на струм знизився б як мінімум на 30%. Але для того, щоб відійти від перехресного субсидування (яке в 2009 році дорівнювало 18 млрд. грн., притому що всього в Україні було продано електроенергії приблизно на 50 млрд. грн.), українським енергетикам доведеться багато разів збільшити ціну на електроенергію для населення.
На різкі зміни влада не зважиться, але перші кроки в цьому напрямі вже робляться. Так, декілька тижнів тому НКРЕ схвалила початок експерименту з переходу вітчизняного енергоринку до так званих прямих договорів. Ці умови дозволяють споживачу струму самому вибирати виробника енергії (за принципом найменшої ціни).
Перший такий експериментальний аукціон буде проведений вже 20 липня. "У реальності на цих торгах не буде продано жодного кіловата. Це буде лише гра", - пояснив Сергій Тітенко.
За його словами, якщо цей експеримент увінчається успіхом, то вже незабаром на ринку можуть бути укладені перші реальні операції з купівлі-продажу енергії в рамках прямих договорів. В такому разі послуги ДП "Енергоринок" будуть не потрібні, а отже, зникнуть вищезазначені дотаційні сертифікати. Інша справа, що перехід всього українського енергоринку на прямі договори, за прогнозами НКРЕ, відбудеться лише в 2014 році. Тому про швидке відновлення конкурентоспроможності вітчизняної енергії на зовнішніх ринках говорити не доводиться.
Юрій Савченко
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
