0 800 307 555
0 800 307 555

Португалії загрожують грецькі проблеми

Казна та Політика
1470
Відсотки з боргових цінних паперів Португалії істотно зросли, що сигналізує про зниження довіри інвесторів на фінансових ринках до португальської економіки. Минулого тижня інвестори зажадали збільшення премії за ризик із 10-річних облігацій Португалії: якщо на початку минулого тижня вона становила 4,6%, то в п'ятницю досягла рекордних 5%.
Інвестори все більш обережно ставляться до португальських облігацій. "Ми не можемо ігнорувати той факт, що ситуація в Греції тягне за собою ризик поширення проблем, і відчуваємо це на собі. Динаміка CDS (кредитних дефолтних свопів) на боргові зобов'язання Португалії демонструє наявність цього ризику", - заявив міністр фінансів Португалії Фернандо Тейшейра.
За даними CMA Datavision, котирування CDS Португалії досягли у понеділок 318 базисних пунктів - рекордного максимуму. При цьому спред між прибутковістю португальських паперів та борговими зобов'язаннями Німеччині, які вважаються надійними, збільшився до 218 базисних пунктів - найвищого рівня з 1997 р. В результаті облігації Португалії посіли восьме місце в списку найбільш ризикованих паперів у світі, що гірше рівнів таких країн, як Ліван і Гватемала.
Уряд Португалії планує в 2010 р. залучити від продажу облігацій на фінансових ринках EUR20-25 млрд., що відповідає 15% ВВП країни (у 2009 р. країна залучила EUR21 млрд.). На думку експертів, найбільш значний ризик для Португалії становить можливість того, що інвестори почнуть продавати її боргові зобов'язання аби захистити свої вклади. У цьому випадку прибутковість португальських бондів різко підскочить, що поставить країну в таку ж ситуацію, в якій знаходиться Греція.
Державний борг Португалії наразі становить 77% ВВП країни, що приблизно відповідає рівню Франції. Однак з урахуванням корпоративних облігацій та заборгованості приватного сектора, сукупний борг Португалії досягає астрономічних 236% ВВП - це вже вище показників Греції (195%) та Італії (205%). Євростат переглянув дефіцит бюджету Португалії в 2009 р. у бік підвищення на 0,1% - до 9,4% ВВП.
"Причина, з якої ми стурбовані ситуацією в Португалії, - це не те, що держборг занадто високий, а те, що економіка країни не зростає", - говорить головний економіст французького банку BNP Paribas з європейських ринків Кеннет Уоттрет. У період з 2002 р. по 2008 р. щорічне зростання ВВП Португалії перебувало в межах 0,8%. За обсягом заощаджень на душу населення Португалія займає четверте місце з кінця серед розвинених країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Збільшення прибутковості португальських облігацій відображає підвищену увагу гравців до слабких економік зони євро і побоювання інвесторів, пов'язані з можливістю поширення бюджетної кризи в Греції на інші держави Європи. Вартість обслуговування португальських, іспанських та ірландських суверенних облігацій зросла минулого тижня на тлі сумнівів інвесторів у тому, що ці країни здатні зменшити дефіцит своїх бюджетів і уникнути долі Греції.
"Існує велика ймовірність того, що протягом найближчих двох-трьох років допомога МВФ знадобиться, щонайменше, ще одній країні, яка входить до єврозони. Скорочення бюджетних видатків необхідне багатьом європейським країнам", - говорить колишній головний економіст МВФ, професор Гарвардського університету Кеннет Рогофф. На його думку, нинішня фінансова криза навряд чи обмежиться в зоні євро однією Грецією, і, мабуть, потрібне втручання МВФ для стабілізації Португалії, Іспанії та Ірландії. "Ці країни дуже вразливі, в найближчі два-три роки, щонайменше, одній державі зони євро буде потрібна допомога, подібна до тієї, що буде надана Греції", - заявив Рогофф.
Ці побоювання поділяє і американський мільярдер Джордж Сорос. "Якщо ЄС зможе звести нанівець нинішню (грецьку) кризу, як щодо наступної?" - Запитує Сорос, якого підозрюють у грі проти євро.
Португальський уряд запевняє, що робить все для того, щоб Португалія уникнула фінансової кризи, яка спіткала Грецію. Прем'єр-міністр Португалії Жозе Сократіш оголосив про намір зменшити державні витрати, залучити кошти за рахунок приватизації і підняти деякі податки для багатих, і таким чином скоротити дефіцит бюджету до рівня нижче 3% ВВП. Європейська комісія схвалила план португальського уряду, назвавши його "амбіційним та вкрай конкретним". Нинішнім обіцянкам Португалії скоротити витрати легше повірити у зв'язку з тим, що в 2008 р. під тиском з боку Німеччини і Франції Лісабон зменшив дефіцит бюджету до рівня менше 3%.
"Економічна ситуація в Португалії не така, як у Греції. Ми робимо все можливе, щоб уникнути грецького сценарію. Ми не приховуємо статистику", - стверджує міністр закордонних справ Португалії Луїш Амаду. За його словами, уряд серйозно стурбований ситуацією на фінансових ринках. Міністр звинуватив світові фінансові ринки у спробах тиску на окремі країни зони євро. "Конфлікт існує, але проблему треба вирішувати політичним шляхом", - заявив Амаду.
"У ситуації з Португалією питання про достовірність наданих нею відомостей не актуальне. Життєздатність її економіки підтверджується існуванням міцної системи фінансових інститутів", - говорить голова казначейства і агентства з державного боргу Португалії Альберто Соарес.
Економісти також зазначають відмінності ситуації в Португалії та Греції. "Португалія поки не скотилася до рівня Греції. З Португалією не було подібних сумних випадків підтасування звітності, як це було з Грецією", - говорить економіст брюссельського відділення банку ING Карстен Бржескі. Якщо Португалія запозичить на ринку облігацій в поточному році приблизно EUR25 млрд., то Греції потрібно майже в два рази більше. На думку Бржескі, вартість держборгу в Португалії може збільшуватися, але це не призведе до надзвичайного дефіциту ліквідності, як це сталося в Греції.
Портфельний менеджер Бостона інвестиційної компанії Eaton Vance Ерік Стейн стверджує, що хоча Португалія та Іспанія, які постраждали від бульбашки на ринку нерухомості, "випускають облігації, але їм не потрібна термінова фінансова допомога, на відміну від Греції". На думку Стейна, уряд Португалії "діє активно і розумно", проте "з часом стане зрозуміло, чи доведеться країні ще більше заощаджувати".
Дмитро Бондаренко
За матеріалами:
Экономические Известия
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас