1099
Українські активи не бояться перегріву
— Казна та Політика
Standard Chartered наполягає на ухваленні термінових заходів країнами emerging markets через сильне збільшення ліквідності та надходження капіталу в їх економіки, оскільки така ситуація може викликати прискорення інфляції і нову кризу. Українські експерти вважають паніку передчасною.
За словами аналітиків Standard Chartered, надходження капіталу в держави emerging markets варіюється від банківського кредитування і портфельних інвестицій до "гарячих грошей" і розміщення корпоративних облігацій, тому до списку заходів, які мають бути прийняті, входять більш висока гнучкість курсів валют, посилення грошово-кредитної політики і частковий контроль за капіталом.
"Якраз надлишкова ліквідність зробила свій внесок в проблеми, які виникли у розвинених західних економіках напередодні фінансової кризи, вона ж має потенціал для запуску нових економічних і фінансових проблем в усьому світі, - йдеться у звіті StanChart .- Багато країн не мають можливостей для абсорбування такого припливу коштів і, відповідно, гроші частенько можуть завершувати свій шлях в акціях або нерухомості, підсилюючи інфляційний тиск ".
Саме тому економіки, що розвиваються, повинні посилити грошово-кредитну політику шляхом підвищення облікових ставок, вважають економісти StanChart, а центробанкам необхідно розглянути правила управління грошима, які надходять до економіки їх країн, хоча такі дії повинні бути "вибірковими, прицільними і тимчасовими" .
За словами директора аналітичного департаменту ІК "ТЕКТ" Романа Гриба, проблема із надлишковою ліквідністю дійсно є однією з головних тем для обговорення в Україні. "Це перш за все стосується банківського сектора. Останнім часом можна спостерігати сильний приплив депозитів, що створює проблему для банків з розподілу цих коштів. До того ж після виборів до країни почали повертатися гроші, виведені великим капіталом до виборів", - пояснює він.
Крім того, на думку аналітика, сьогодні не існує достатньої кількості інструментів для освоєння всіх фінансових інвестицій до країни, що може призвести до чергового перегріву фінансових ринків і ціни на акції можуть знову підскочити.
"Не обговорюючи точність цього прогнозу, можна сказати, що ризик напливу ліквідності на ринки, що розвиваються є, але він не є очевидним, - заперечує член правління інвестиційної групи "Сократ" Володимир Клименко .- Капітал йде на інші ринки тоді, коли на своїх ринках йому тісно, а на сьогодін навіть на розвинених ринках кредитування повністю не відновлено, і багато компаній у Західній Європі скаржаться на те, що у своїх країнах їм складно прокредитуватися.
Очікувати, що в цих умовах американський або британський банк буде активно пропонувати капітал компаніям країн, що розвиваються, як мінімум нелогічно ". Тим не менше, вважає експерт, якщо капітал з розвинених ринків і піде на ринки, що розвиваються, то він піде переважно на ті ринки, які в очах інвесторів більш перспективні, а це перш за все країни БРІК. "Україна в переліку пріоритетів знаходиться в самому кінці, тому сюди піде дуже маленька частина капіталу, націленого на ринки, що розвиваються.
В умовах браку інвестиційного та боргового капіталу в Україні такий потік допоможе профінансувати існуючі борги, буде сприяти збільшенню інвестицій, але я не думаю, що він зможе призвести до істотного перегріву вартості активів ", - вважає Клименко.
А от у країнах БРІК проблема зростання фінансової бульбашки дійсно існує, вважає Тарас Лановик, керівник інвестиційної компанії Insight Capital. "Економіки цих країн на сьогодін беруть на себе найбільші обсяги надлишкової ліквідності. В Україні цієї проблеми немає і в найближчому майбутньому не буде, тому що банківське кредитування у нас все ще не відновилось, а ринок фінансових інструментів недостатньо розвинений для того, щоб спровокувати роздування фінансового бульбашки ", - вважає він.
Водночас, за його словами, залучення боргового капіталу з боку розвинених ринків в Україну має цільове призначення, і кошти спрямовуються в реальний сектор економіки, що позитивно впливає на оздоровлення фінансової системи.
Як стверджує аналітик Foyil Securities Євгенія Афоніна, останнім часом спостерігається істотний приплив капіталу у вигляді вкладів у цінні папери українських емітентів. "Обсяг ОВДП у власності нерезидентів збільшився з 430 млн. грн. До 2,6 млрд. грн.
Також можна говорити про зростання інтересу до акцій українських компаній, що дозволяє їм планувати і починати здійснювати IPO вже в поточному році, - вважає вона .- Істотне поліпшення сприйняття іноземними інвесторами українського ринку також дозволило вже кільком українським емітентам провести успішні великі розміщення єврооблігацій , деякі з яких і зовсім були дебютними (ДПЕК) ".
Втім, на думку фахівця відділу управління активами та структурних продуктів BG Capital Романа Задираки, основну частку в структурі торгів у нас займає внутрішній інвестор. "Новим компаніям складніше виходити на ринки капіталу через більш високі очікування до корпоративного управління і оцінки бізнесу, з іншого боку, можна говорити про поліпшення якості прийдешніх угод і органічне зростання ринку", - вважає він.
Як уточнив аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital Микита Михайличенко, пряме надходження іноземних коштів в українські активи стримує і висока зарегульованість фінансового рахунку платіжного балансу. "За перший квартал 2010 р. показник портфельних інвестицій в акції склав мінус $38 млн. (тобто був чистий відтік) незважаючи на стрімке зростання як вітчизняного фондового ринку, так і ралі за українськими єврооблігаціями на світових ринках, - нагадав він .- Цікаво, що в лютому цього року навіть МВФ, який історично відстоював необхідність глобальної лібералізації руху капіталу, випустив дослідження, в якому стверджується, що обмеження припливу "гарячих грошей" з-за кордону може бути виправданим за певних умов ".
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
