Банки заплатять за майбутню кризу

Міжнародний валютний фонд запропонував країнам "великої двадцятки" ввести збори з банків під назвою "Вклад у фінансову стабільність". Зібрані кошти прямуватимуть до фондів, призначених для надання підтримки компаніям фінансового сектора у випадку кризових ситуацій у майбутньому. Передбачається, що подібні фонди фінансової стабільності можуть складати 2-4% ВВП держав світу. В разі США 2% ВВП складуть приблизно $300 млрд. За даними The Wall Street Journal, країни "великої двадцятки" можуть зарезервувати на боротьбу з майбутніми кризами від $1 трлн. до $2 трлн.

Експерти МВФ стверджують, що порятунок банківської системи обходиться економікам провідних країн світу дуже дорого. За їхніми даними, невідшкодовані витрати на пряму підтримку фінансових інститутів склали близько 2,7% від ВВП країн "великої двадцятки". Для США, де почалася криза, ця цифра вища від середнього рівня, а у деяких країнах, які найбільше постраждали від кризи, витрати на підтримку фінансової системи досягли навіть 4-5% ВВП. Це вище, ніж обсяг коштів, які МВФ пропонує зарезервувати за рахунок банківських відрахувань.

Збір з банків для забезпечення фінансової стабільності, який використовуватиметься для оплати майбутніх програм допомоги фінансовому сектору, пропонується стягувати, щоб назавжди звільнити від цього інших платників податків. Цей податок доведеться платити всім фінансовим інститутам. Передбачається, що спочатку ставка буде єдиною, але з часом податок може бути скоректований, аби змусити організації, що беруть на себе найвищі ризики, платити більше.

Ще один новий податок, який пропонує ввести МВФ, - "Податок на фінансову діяльність" (FAT). Його пропонується стягувати з суми зарплат і винагород співробітників фінансових компаній і направляти до національних бюджетів. Розміри цього податку не називаються, проте експерти МВФ вказують, що навіть чимала ставка податку може принести в державну казну досить вагомий дохід. За деякими даними, такий податок може приносити національним бюджетам 0,2-0,4% ВВП.

МВФ наполягає, що ці податки мають платити не лише банки, але і страхові компанії, хедж-фонди й інші фінансові установи, незважаючи на те, що вони мали значно менший вплив на нинішню фінансову кризу. На думку експертів, якщо зобов'язати платити податки лише банки, значна частина банківських послуг буде перекласифікована і передана афілійованим хедж-фондам і страховим компаніям, щоб знизити витрати.

Нові податки МВФ пропонує застосовувати не лише в країнах, які найбільше постраждали від кризи, але і в державах, які не входять до "великої двадцятки". Експерти говорять, що світовій спільноті податки необхідно вводити спільно, інакше фінансові інститути просто перебиратимуться під юрисдикцію тих країн, де фінансове регулювання буде м'яке.

Поки ж жодна країна не ввела жодних нових податків для фінансування майбутніх заходів з порятунку економіки. Деякі країни, наприклад, Канада, заперечують проти введення будь-яких нових податків для банків.

Введення податку на банки вже розглядається Європі. В середині квітня Європейська комісія опублікувала дослідження, в якому розглядаються два варіанти введення податку на банки: шведський і американський. Оподаткування по шведській моделі передбачає виплату 0,036% від консолідованої вартості активів, що приноситиме до бюджетів 27 країн - членів Євросоюзу близько EUR13 млрд. на рік. Варіант податку, що розглядається в США, на кризу передбачає ставку 0,15%. В цьому випадку сума зборів може скласти до EUR57 млрд. на рік.

Автори доповіді розглядають також можливість введення податку на транзакції (названого податком Тобіна), здатного приносити щороку до бюджету європейських країн до EUR20 млрд., а на світовому рівні - до EUR50 млрд. Проте в Єврокомісії вважають, що податок на транзакції має декілька серйозних недоліків. По-перше, банки можуть просто вивести бізнес в податкові оазиси. По-друге, введення податку на транзакції призведе до диспропорційного навантаження на різні фінансові майданчики. Найважче буде Лондону як головному фінансовому центру Європи, в якому відбувається до 80% всіх транзакцій. По-третє, на відміну від податку на банки, цей вид зборів передбачає координацію на глобальному рівні.

На думку економістів Єврокомісії, банківський податок дозволить уберегти фінансовий сектор від крупних ризиків і при цьому його введення не вимагатиме значних витрат. Зібрані кошти допоможуть в майбутньому підтримати європейську фінансову систему, особливо в разі виникнення нових криз. "Фінансовий сектор повинен зробити свій внесок до витрат на забезпечення фінансової стабільності. Це має стати одним з елементів наших зусиль зі створення основи антикризового управління в Європі", - говорить прибічник введення "податку на кризу" комісар ЄС з внутрішньої політики Мішель Барньє. Важливою перевагою податку на банки, на думку Єврокомісії, є те, що він не дозволить банкам уникнути виплат, навіть якщо вони вирішать вивести частину бізнесу за межі Європи.

Банки, яким доведеться розлучитися з великими сумами, висловлюють побоювання стосовно того, що нові податки можуть зашкодити їхній конкурентоспроможності. "Всі податки роблять вплив, а більший податок робить більший вплив. Ці рекомендації необхідно ретельно вивчити, але ми як і раніше стурбовані діями, які можуть поставити британську фінансову індустрію в невигідне становище по відношенню до конкурентів", - заявив представник Британської асоціації банкірів.