1288
Безстрашні
— Аграрний ринок
Із таненням на полях снігу, ситуація зі станом озимих прояснюється. За оцінками віце-прем'єр-міністра з питань АПК Віктора Слаути, із засіяних 10,1 млн га пересіванню підлягають 25-30%. Це більше традиційного показника, який зазвичай становить 10-15%. Оскільки і цього року розраховувати на підтримку держави аграріям особливо не доводиться, багато хто з них перед сівбою може виявитися у вкрай скрутному фінансовому становищі, оскільки їм доведеться не тільки сіяти, а й пересівати. В умовах обмеженості ресурсів - завдання не з простих.
Можливо, наслідки цієї затяжної зими не були б для постраждалих компаній настільки відчутними, якби вони застрахували ризики, як це роблять аграрії у всіх розвинених країнах. Однак в Україні інструмент страхування сільськогосподарських ризиків розвинений украй слабо. Більш того, за оцінками Міжнародної фінансової корпорації (IFC, група Світового банку) в минулому році, у порівнянні з 2008 р., обсяг ринку агрострахування (з урахуванням страхування ризиків у тваринництві) зменшився у 3,5 рази - до 44,1 млн грн . Крім того, зменшилася і кількість страхових компаній, котрі працюють в агросекторі. За даними Василя Назаренка, голови правління ЗАТ "Українська аграрно-страхова компанія", якщо у 2008 р. агрострахуванням активно займалися 58 компаній, то в 2009 р. - трохи більше 15.
Які причини нинішнього стану ринку агрострахування в країні, і оцінка його найближчих перспектив.
Стан ринку
Повна і достовірна інформація про обсяги страхування сільськогосподарських ризиків в Україні відсутня. Справа в тому, що, незважаючи на специфічність, агрострахування не виділено в окремий вид, а здійснюється за ліцензією страхування майна. Тому існують тільки приблизні оцінки місткості цього сегменту страхового ринку.
Імпульсу розвитку в Україні страхування сільгоспризиків дало набуття чинності у 2005 норми Закону № 1877 від 24.06.04 р. "Про державну підтримку сільського господарства України", що передбачає здешевлення фактично сплачених аграріями страхових премій за рахунок держбюджету. Тоді із скарбниці було виділено 5,8 млн грн. для 50%-ї компенсації платежів. Держпідтримка стала для сільгосппідприємств стимулом до страхування ризиків. відтоді агрострахування, як і витрати держбюджету на здешевлення страхових премій аграріям, почала зростати (хоча за попередніми підсумками, наприклад, 2006 р. були застраховані лише 3% посівів-ред.).
Щодо точно оцінити ринок агрострахування можна тільки за 2005-2008 рр., поки діяла програма компенсації страхових премій, статистику зі страхування сільгоспризиків вело Міністерство агрополітики. Найбільше зростання продемонстрував ринок в 2007 р., коли було укладено майже 4,4 млн договорів, а загальна площа застрахованих посівів досягла 2,36 млн га. Але вже в 2008 р. аграрії оформили страховку тільки на 1,172 млн га. Хоча страхування було обов'язковою вимогою для отримання державних дотацій на сівбу сільгоспкультур (до 2009 р. року держава частково компенсувало витрати аграріїв на засівання окремих культур у разі страхування-ред.). Справа в тому, що при страхуванні озимих під урожай-2009 держава не компенсувала сільгоспвиробникам частину фактично сплачених страхових премій. Тоді передбачені бюджетом гроші були перерозподілені на фінансування інших статей.
Тому, коли з'ясувалось, що субсидій на агрострахування не буде, аграріїв не спокусили навіть перспективи отримання дотацій. У 2009 р., коли дотації припинили виплачувати взагалі, обсяг ринку агрострахування зменшився ще більше. За даними дослідження IFC, яке включає показники 16 страхових компаній, які погодилися надати інформацію, в минулому році було застраховано 510 тис.га посівів приблизно на 1,3 млрд грн. Всього ж, за оцінками IFC, за 2009 р. сільгоспвиробники застрахували 650-700 тис.га, заплативши 50-55 млн грн. страхових премій. Скільки припадає на озимі-2010, точно невідомо. "Частка застрахованих площ озимих під урожай 2010 незначна - менше 100 тис. га", - говорить пан Назаренко.
Страховики зазначають, що ситуація зі страхуванням сільгоспризиків особливо ускладнилася у другому півріччі 2009 р. За їх словами, виробники відмовлялися від укладання договорів саме через брак обігових коштів. А за вже укладеними договорами багато страхових компаній так і не дочекалися надходження платежів. Зауважимо, що в 2009 р. аграрії страхували не тільки посіви, вони уклали 5330 договорів зі страхування тварин (сума страхових премій склала 2,1 млн грн.).
За 2009 р. страхові компанії виплатили аграріям 13,6 млн грн. по 194 страхових випадках. Більша частина виплат, а саме 13,4 млн грн., була здійснена за договорами страхування сільгоспкультур на весняно-літній період. Рівень виплат із страхування озимих культур склав 28,67% суми страхових премій. В основному виплати проводилися за договорами страхування ріпаку та ячменю. В цілому, рівень виплат за договорами страхування культур на весняно-літній період 2009 р. склав 38,68%. Найбільш активно в минулому році аграрії страхували цукровий буряк - 18% загальної посівної площі. За інших культур показники значно скромніші: озима пшениця - 4,21% посівів, ріпак - 4%, озимий ячмінь - 2,1% посівів.
Слід зазначити, що страхування посівів - задоволення не з дешевих: за один застрахований навесні-влітку 2009 гектар господарство виклало в середньому 91,47 грн. страхової премії. Найбільші страхові премії виплачувалися при страхуванні посівів овочів і фруктів - в середньому за 1 га платили 156,65 грн. За 1 га цукрових буряків платили 144 грн., Сої - 102 грн., ярового ячменю - 90,2 грн., пшениці - 79,75 грн. У цілому ж, середня сума премій за одним договором страхування сільгоспкультур (в середньому 222,32 га) у минулому році становила 20,3 тис.грн.
Причини
Як вже говорилося, головна причина падіння ринку сільгоспстрахування - відмова держави від компенсації аграріям частини фактично сплачених страхових премій і загальне скорочення держпідтримки агросектору. В умовах, коли аграрії змушені розраховувати тільки на власні кошти, за словами Ганни Бутко, заступника генерального директора ЗАТ "УАСК" АСКА "із зовнішньоекономічної діяльності та перестрахування," великі холдинги воліють диверсифікувати ризики, а дрібні господарства сприймають агрострахування, швидше, як додатковий податок, а не як захист ".
У свою чергу, деякі аграрії та експерти агроринку провину за слабкий розвиток агрострахування покладають на самих страховиків. Мовляв, ті підірвали довіру селян нерідкими відмовами здійснювати виплати за страховими випадками. Проте начальник відділу фінансових планів, страхування, кредитування та боргових зобов'язань МінАПК Олександр Полещук запевнив, що в 2008-2009 рр.. "В Мінагрополітики не надходили звернення зі скаргами сільгоспвиробників щодо невиконання страховими компаніями зобов'язань при настанні страхових випадків за договорами страхування сільгосппродукції".
БІЗНЕС опитав представників 10 агропідприємств з різних регіонів, керівників управлінь із питань АПК облдержадміністрацій (ОДА). Майже всі вони стверджують, що в їх регіонах або не було причин для виплати страхового відшкодування, або страхові компанії виконали свої зобов'язання перед аграріями.
Микола Миркевич, президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України (м.Київ, об'єднує понад 43 тисяч фермерських господарств), повідомив, що, наприклад, в Івано-Франківській області за останні три роки кошти аграріям за страховими договорами не відшкодовувалися, оскільки не було страхових випадків. Володимир Оникієнко, начальник головного управління агропромислового розвитку Черкаської ОДА, також сказав, що в 2007-2008 рр.. заяв про те, що страховики не відшкодовували кошти за загиблі посіви зернових і олійних, від сільгоспвиробників області не надходило. Про випадки загибелі посівів на невеликих площах в 2009 р. розповів Максим Фісун, начальник фінансового відділу головного управління сільського господарства і продовольства Полтавської ОДА. При цьому, за словами чиновника, страхові компанії виплатили грошові відшкодування аграріям, і проблем з отриманням коштів за страховими договорами у господарств не було. А Юрій Шевченко, начальник відділу зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "Укррос-Зерно" (м.Київ; керуюча компанія 8 агрофірм, 100 тис. га оброблюваної землі; виробництво та оптова торгівля сільськогосподарською продукцією; з 1999 р.; 28 чол.), зазначив, що в 2009 р. в одному з господарств компанії в Черкаській області квітневі заморозки пошкодили посіви озимого ріпаку та страхова компанія Чао "Кредо-Класик" відшкодувала збитки по посівах на загальній площі 140 га.
З усіх опитаних лише керівник аграрної компанії з Чернігівської області заявив, що в минулому році страхував в відомої страхової компанії посіви ріпаку, але після того, як страховики не відшкодували збиток від вимерзання частини посівів, вирішив взагалі відмовитися від послуг страхових компаній. Проте респондент побажав залишитися неназваним.
Ймовірно, страх невідшкодування втрат - все-таки не основна причина відмови від страхування. За даними згаданого дослідження IFC, кількість заяв про настання ризикових подій незначно відрізняється від кількості випадків виплат. Різниця склала менше 10%. Зрозуміло, що зважаючи на постійний дефіцит коштів агрогосподарства витрачають гроші швидше на посівні і збиральні кампанії, ніж на страхування посівів. Говорячи про причини, що стримують розвиток агрострахування, Андрій Товстоп'ят, експерт аграрних ринків Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу", зазначив: "Сільськогосподарські ризики - системні, часто вони наступають одночасно для великої кількості застрахованих, тому вимагають перестрахування. Але міжнародні перестрахувальні компанії на ринках агрострахування в Україні не присутні, що ще більше знижує потенційну можливість отримати компенсацію ".
Василь Назаренко пояснив, що закордонні перестрахувальні компанії, зважаючи на нестабільність українського страхового бізнесу, або не ризикують працювати в Україні, або призначають високі перестрахувальні ставки за страховими договорами. "Наприклад, із страхування посівів перестрахувальні ставки становлять близько 12%. Тоді як наша компанія страхує під 5,75%. Українські страховики не можуть перестраховуватися під більш високі відсоткові ставки, ніж ті, під які вони самі страхували посіви", - зазначив він. За словами експерта, щоб компанія могла укладати договори перестрахування, обсяг її страхових резервних фондів повинен становити не менше 75% отриманих страхових премій. "І такі компанії у нас є", - додав страховик.
Перспективи
Від 2010 р. особливих зрушень у розвитку агрострахування страховики не чекають. Більш того, експерти не виключають зменшення цього року кількості компаній, що пропонують послуги агрострахування. Прорив на цьому терені, за їх словами, можливий лише при поновленні державою програми субсидування страхових премій. "Перш за все необхідно відновити державну субсидію на страхування сільгоспкультур", - вважає Ігор Литвак, заступник виконавчого директора "Кредо-Класик".
"У випадку поновлення фінансування державою програми субсидування страхових премій, ринок може продемонструвати стрімке зростання", - говорить Олександр Муха, заступник начальника управління сільськогосподарського страхування НАСК "Оранта". Деякі експерти більш песимістичні. Мовляв, державна підтримка агрострахування в цьому році навряд чи буде відновлена, а страхування посівів - це не першочергова стаття витрат для аграріїв. "В умовах гострого дефіциту обігових коштів і за відсутності компенсації агрострахування з боку держави обсяг ринку агрострахування в 2010 р., швидше за все, зменшиться в порівнянні з показниками 2009 р.", - припускає Олександр Ярославський, заступник генерального директора "Українська аграрна конфедерація".
Для того, щоб поліпшити ситуацію у сегменті страхування сільгоспризиків, експерти пропонують здійснити цілий комплекс заходів. Крім відновлення субсидування страхових премій вкрай важливо прийняти закон про агрострахування. Верховна Рада в жовтні 2009 р. прийняла в першому читанні Закон "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою". Він передбачає виділення держсубсидій на страхування вирощеної, відгодованої, виловленої, зібраної, виготовленої первинної (без вторинної обробки та переробки) сільськогосподарської продукції, якщо при цьому вона не містить генетично модифікованих організмів. Документ також припускає, що отримати ліцензії на здійснення страхування сільгосппродукції з державною фінансовою підтримкою зможуть страховики, які відповідають вимогам Закону "Про страхування". Так, вони повинні мати статутний капітал не менш як EUR1, 5 млн за курсом Нацбанку і територіальну мережу не менше ніж у 12 областях України. Держрегулювання у сфері страхування сільгосппродукції, згідно з документом, повинні здійснювати Кабінет міністрів, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю, МінАПК і Державне агентство з управління сільськогосподарськими ризиками. (Нагадаємо: 9 липня 2009 р. Президент України підписав Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізмів держрегулювання ринку сільськогосподарської продукції", що передбачає створення Державного агентства з управління сільськогосподарськими ризиками. Але з огляду на відсутність грошей його так і не було створено.)
Документ цей страховики в цілому підтримують, але пропонують конкретизувати перелік порушень, за наявності яких страхові виплати не проводяться.
Страхові компанії також пропонують запровадити окрему ліцензію на страхування аграрних ризиків з двома основними категоріями (страхування культур і тварин), затвердити кваліфікаційні вимоги до фахівців з агрострахування і запровадити їх програму сертифікації.
Ганна Мадай, Галина Татаренко
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
