681
Суп під рябчик
— Фондовий ринок
Сьогоднішні інвестори - гурмани, що надають перевагу інвестувати в "найсмачніші" компанії. Тому без послуг радників, які візьмуть на себе обов'язки з підготовки "блюда" і його подачі, на біржі не обійтися.
Очікуючи, поки джерела зовнішніх запозичень знову стануть доступними вітчизняним компаніям, БІЗНЕС вважає своїм обов'язком розповісти про те, з чим ці компанії можуть зіштовхнутися підчас публічного розміщення акцій на світових фондових біржах. З огляду на особливу увагу українських підприємців до розміщення акцій на альтернативному торговельному майданчику Лондонської біржі (AIM LSE), де діють спрощені вимоги до емітентів, ми вирішили звернути увагу на те, що найчастіше легкість процедури виходу на цей майданчик насправді виявляється досить ілюзорною.
З тієї простої причини, що на AIM (єдиному майданчику) існує так званий інститут номінованих радників - номадів (від англ. nominated advisors), таких кураторів, покликаних, з одного боку, обмежувати ризики інвесторів, а з іншого боку - робити все можливе, щоб акції компанії-емітента успішно торгувалися на біржі. Відзначимо, що наявність номінованих радників є, по суті, вхідним квитком на альтернативний майданчик Лондонської біржі. Без них компанія просто не зможе розмістити тут свої акції.
У ролі номадів зазвичай виступають представники солідних інвестиційних контор, банків, юридичних і аудиторських компаній, які мають відповідні ліцензії LSE. Компанія-емітент має право сама вибрати радника, який би сподобався їй, (на сьогодні його послуги коштують 25-100 тис. фунтів на рік). П'ять років тому компанії "Укрпродукт Груп" вийти на альтернативний майданчик Лондонської біржі, за словами її генерального директора Сергія Євланчика, допомогли особисті зв'язки, отримані керівником за час навчання в Оксфордській бізнес-школі й що дозволили знайти радника.
"Один з наших незалежних директорів порадив компанію, представники якої після декількох зустрічей з нашими топ-менеджерами погодилися стати номінованими радниками і брокерами", - згадує Євланчик.
Шеф-кухар править бал
Завдання радника - вивчити суть бізнесу емітента, його фінансову звітність, аудиторський висновок, упевнитися в юридичній чистоті й прорахувати можливі ризики, щоб зрозуміти, чи зможе компанія відповідати вимогам, пропонованим до емітентів на AIM. Щоб у всьому цьому розібратися, за словами Ганни Горбенко, директора компанії Avant Capital, радник може захотіти (і навіть зобов'язаний це зробити) особисто побачити виробничі потужності, майновий комплекс емітента, а також познайомитися з усіма ключовими співробітниками компанії, зустрітися із власниками, великими постачальниками, партнерами і навіть клієнтами. Не виключено, що номад буде докладно вивчати всю інформацію про топ-менеджерів, причому черпати відомості не тільки з їх біографій, але й з інтерв'ю в пресі, цікавитися думкою співробітників і клієнтів компанії.
"Вся інформація, як правило, переперевіряється. Адже номінований радник зобов'язаний детально вивчити професійний досвід керівників, при цьому оцінити, чи відповідають вони займаним посадам і чи зможуть управляти публічною компанією", - попереджає Горбенко.
Разом з тим номінований радник зобов'язаний розтлумачити представникам компанії всі існуючі біржові правила і контролювати їх виконання. Для цього він повинен бути впевнений, що всі озвучені ним правила і установки були правильно зрозумілі й засвоєні топ-менеджментом. Тому що перекручування будь-якої інформації загрожує порушеннями і недотриманням існуючих на AIM порядків. При цьому страждає репутація і радника, і компанії, яку він представляє, адже якщо емітент припускається помилки, інвестори дивляться в першу чергу на того, хто є її номінованим радником.
Пам'ятаючи про своє головне завдання - забезпечення спокою інвесторів, "куратори" дуже педантичні відносно можливих ризиків інвестування в підопічну компанію, так що в системі відносин радник - емітент не виключений конфлікт інтересів. За словами Альони Осмоловської, заступника керівника відділу зі зв'язків з інвесторами компанії "XXI Століття", якщо виникають спірні моменти, що зачіпають інтереси біржі й компанії-емітента, радник прийме сторону біржі й інвесторів, хоча оплачує його роботу емітент.
"Радники відповідальні за збиток, завданий інвесторам неправомірною діяльністю компанії-емітента, яку вони курирують. Хоча, як показує практика, інститут номінованих радників не може гарантувати 100%-ий захист від різного роду шахрайства з боку емітента", - говорить Михайло Голуб, глава аналітичного відділу комунікаційної компанії "Михайлов і партнери. Україна".
Після того, як компанія успішно розмістила акції на біржі, радник ще якийсь час залишається у ній. Як правило, договір на надання послуг номадів укладається на рік з можливістю наступного його продовження. Втім, компанія не зобов'язана працювати з тим самим радником - з ним можна розірвати договір у будь-який час. Але при цьому потрібно розуміти, що інвестори відразу ж почнуть хвилюватися і зацікавляться причинами зміни номада. Якщо компанія відмовляється від послуг радника, торги її акціями припиняються доти, поки вона не знайде нового куратора.
"Для пошуку є 30 днів. Якщо за цей час компанія не знаходить собі нового радника, то один зі сценаріїв подальшого розвитку подій - відхід з біржі", - повідомляє Джон Едвардс, представник AIM.
Присмак репутації
Під час торгів на біржі номад, крім постійного консультування компанії щодо правил поведінки, здійснює контроль над всією інформацією, яку вона повинна повідомляти інвесторам. Це стосується не тільки обов'язкових фінансових звітів. У процесі життєдіяльності компанії іноді відбуваються події, які можуть так чи інакше вплинути на вартість акцій, тому своєчасне розкриття такої інформації дуже важливе.
"Представники компанії зобов'язані підтримувати постійний зв'язок зі своїм куратором і дзвонити йому в будь-який час, інформуючи про події, що відбуваються. Часто трапляється так, що компанія вважала якийсь факт незначним і не повідомила про нього номінованому раднику. А виявилося, що факт цей саме може вплинути на вартість акцій. Наприклад, НП на виробничій лінії, пожежа або зміна ключового співробітника", - говорить Едвардс.
З ним погоджується і Євланчик, відзначаючи, що багато проблем справді виникають через недостатню комунікацію.
"Компанія повинна вміти управляти очікуваннями аналітиків, які разом з куратором і брокерами задіяні в оберті акцій на біржі. Оскільки всі свої прогнози аналітики будують на тих повідомленнях, які відкриває компанія. Мовчання компанії може викликати, з одного боку, підозру інвесторів, з іншого боку - помилки аналітиків, які можуть робити неправильні прогнози, ґрунтуючись на домислах. А це теж не на руку компанії", - пояснює Євланчик важливість чітко налагодженої комунікації.
Економічна ситуація в країні, у галузі, ротація менеджменту, зміна стратегії компанії, вихід на інші ринки, випуск нових продуктів, виникнення будь-яких суперечок - це далеко не повний список того, про що варто було б повідомляти кураторові.
У свою чергу, номад, оперуючи інсайдерською інформацією, зобов'язаний стежити за тим, щоб не відбувся її витік. Інакше, його репутації буде завдано непоправної шкоди.
"Якщо номад не виконав свої функції, то до нього застосовуються адміністративні й фінансові санкції - від попередження і штрафів до повного позбавлення ліцензії і занесення в чорний список. Причому LSE залишає за собою право відмовити в акредитації, якщо репутація радника може нашкодити репутації біржі та її учасників", - резюмує Горбенко.
Інвестори в силу традицій схильні вірити доброму імені радника, у випадку ж його втрати професійне життя номада можна вважати завершеним, оскільки інститут номінованих радників існує, поки є довіра і повага інвесторів.
Аудитор - про перспективи
Олена Макєєва, генеральний директор компанії "Аксьонова і партнери"
- Цікаво, що як номіновані радники на Лондонській біржі виступають великі світові аудиторські компанії (принаймні, три з так званої "Великої четвірки" і деякі інші), що надають консультаційні послуги з питань участі на фінансових ринках. Важливо при цьому дотримуватися вимог біржі про забезпечення незалежності номінованих радників, відповідно до якого радник не повинен бути офіційним аудитором або зовнішнім бухгалтером компанії, що виходить на ринок цінних паперів.
Наскільки мені відомо, у вітчизняних бірж УФБ або ПФТС немає інституту номінованих радників. Можна, однак, припустити, що з розвитком ринку цінних паперів в Україні провідні вітчизняні аудиторські фірми, якщо буде потреба і у виконання можливих вимог бірж, охоче розширять палітру надаваних клієнтам послуг у фінансовій сфері й будуть виступати як номіновані радник.
Олена Курячая
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
