2851
З правом на рекапіталізацію
— Кредит&Депозит
Наприкінці червня довгі розмови про рекапіталізацію і дотримання банками всіляких вимог і умов, а також численні переговори із НБУ, Міністерством фінансів і Кабінетом Міністрів закінчилися ухваленням довгоочікуваного рішення про націоналізацію трьох установ - Родовід Банку, банку "Київ" і "Укргазбанку". З тих пір минуло більше місяця. Чи можна сказати, що витрачені державою гроші - а це 9,572 мільярда гривень - допомогли банківській системі? Може, хоча б вкладники рекапіталізованих банків зітхнули з полегшенням?
Банк "Київ" - а чи були гроші?
На першому місці за кількістю улитих рекапіталізацією коштів - банк "Київ". Він одержав від держави 3,563 мільярда гривень в обмін на 99,93% своїх акцій. За розміром депозитного портфеля фізичних осіб цей банк найменший із трьох рекапіталізованих: за даними АУБ на 01.07.2009 вклади населення в ньому становили 2,15 мільярда гривень. Результат рекапіталізації - ефектний, але не ефективний.
Далі впевнених заяв прем'єр-міністра про те, що банк почав системну виплату людям депозитів, справа не пішла. Громом серед ясного неба пролунало продовження на півроку мораторію на задоволення вимог кредиторів, що відтягнуло термін виплати депозитів. Чи варто говорити про те, що банк "Київ" не відновив жодної програми з кредитування? Втім, не в цьому головна проблема. Підривається віра в націоналізацію як ефективний інструмент оздоровлення банків. Обурені вкладники вирішили організувати акцію протесту - і чи допоможе їм уряд, стане ясно після мітингу, призначеного на 18-00 11 серпня біля головного офісу банку.
Укргазбанк - проблем як не було, так і немає
Найрадісніші вкладники банку з тимчасовою адміністрацією, без сумніву, тримають свої депозити в "Укргазбанку". Усього українське населення довірило установі 3,9 мільярда гривень (за даними АУБ на 01.07.2009). А від держави банк в обмін на 84,21% акцій одержав 3,2 мільярди гривень. У порівнянні з іншими банками, частина викуплених державою акцій не така вже й велика. Тому надія на те, що колишнім власникам банку їх бізнес не перестане бути цікавим, і вони через якийсь час повернуть собі контрольний пакет, є. Втім, банк, як і раніше, продовжує виконувати свої зобов'язання перед клієнтами в повному обсязі.
"Родовід Банк" - зразково-показовий із урятованих
Найвдаліший приклад рекапіталізованого банку це Родовід. Очевидно, це трапилося тому, що прем'єр-міністр вибрала його для зразково-показової установи "під її особистим контролем". В обмін на 99,97% акцій Родовід банк одержав найменше грошей - 2,809 мільярда гривень, що для депозитного портфеля в розмірі 2,55 мільярда (за даними АУБ на 1.07.2009) не так уже погано. Далі було цікаво. Багато вкладників банку одержали запрошення з'явитися на зустріч із прем'єр-міністром, де "з перших вуст" і почули запевнення про те, що хвилюватися більше нема про що. Враховуючи прийдешні вибори, вкладники розуміли: на слова голови виконавчої влади насправді можна було покластися. І так і трапилося. Обіцяне повернення грошей стартувало з 3 серпня.
За словами вкладників банку, у той день додзвонитися в колл-центр банку було нереально, зате до обіду на сайті банку з'явилася інформація про систему електронного управління чергою. Уводиш номер свого депозитного договору, електронна система його перевіряє - і можна вибрати практично будь-яку дату і час одержання своїх коштів. "На момент понеділка, 3 серпня, до кінця тижня не було взагалі вільних місць, а з десятого числа можна було вибрати будь-яку дату і будь-який час із розривом між вкладниками десь 20-30 хвилин", - розповідає вкладниця банку Олена.
Втім, схоже, що не стояти в чергах - не єдиний привілей вкладників Родовіду. Уже очевидно, що це - єдиний по-справжньому проблемний банк, який має можливість гладко і мирно повернути вклади вже найближчим часом. Цікаво, чи знайдуться серед вкладників банку охочі продовжити співробітництво з Родовідом у його новому статусі?
"Надра" і Укрпромбанк - відстрочка падіння
Банківські експерти відкрито стверджують, що долю проблемних банків: їх банкрутство або рекапіталізація, і те, чи одержать їх вкладники свої кошти назад, - багато в чому визначить розвиток банківської системи в цілому. Само собою зрозуміло, що проблемні банки, про які мова йде і які можуть повалити всю банківську систему, - аж ніяк не дрібні як, наприклад, банк "Столиця". Мова йде про Укрпромбанк і "Надра", що зависли для уряду дилемою - і рекапіталізувати не можна, і банкрутити не можна.
Усе було б не так складно, будь "Надра" і Укрпром не такими великими за портфелями депозитів фізосіб - за даними АУБ на 01.07.2009 депозитні портфелі фізосіб в установах становили відповідно 8,08 і 6,88 мільярдів гривень.
Рекапіталізація має сенс у тому випадку, коли вона обійдеться державі дешевше, ніж ліквідація банку і наступна виплата компенсацій. За словами прем'єра, в одному Укрпромі для рекапіталізації банку потрібні 9 мільярдів гривень, що на два мільярди більше, ніж його депозитний портфель, не кажучи вже про те, що в держави просто немає таких грошей. Розмови Тимошенко про розкрадені гроші в інших банках лише зміцнили загальне враження про те, що шансів на рекапіталізацію у вищезгаданих двох практично немає.
Втім, після багатотижневого топтання між "рекапіталізувати-чи-банкрутити" вихід з ситуації був знайдений досить у дусі часу - був продовжений мораторій в Укрпромбанку (до 21.01.2010) і "Надра" (до 10.02.2010). Попутно захопили Західінкомбанк (до 12.02.2010) і "Національний кредит" (до 18.12.2009). Цікаво, що такий крок був продуманий заздалегідь - право НБУ продовжувати мораторій на задоволення вимог кредиторів банку на шість місяців було встановлено зміною в закон "Про банки та банківську діяльність", прийнятою недавно законом "Про внесення змін у деякі законодавчі акти про особливості проведення заходів щодо фінансового оздоровлення банків".
Правда, одне істотне обмеження перешкодить НБУ продовжити введений мораторій у будь-які інших банках - таке право в регулятора існує тільки стосовно тих установ, у яких на момент прийняття закону (24 липня) діяла тимчасова адміністрація. Ще одна приємна новина для банківської системи - тими ж змінами в закон установлено, що максимальний термін введення мораторію - три місяці. Тому є шанс на те, що історія з "вічним" мораторієм і його затягуванням більше не повториться, і ситуація в нових проблемних банках, якщо такі з'являться, буде розвиватися досить швидко.
Втім, банк "Надра", незважаючи на явну "проблемність", збирається з 10 серпня 2009 року почати повернення коштів вкладникам, причому цифри, що миготіли в пресі, виглядають досить підозріло - 20-50% коштів, залежно від суми вкладу.
Все б добре, але кілька відкритих питань, все-таки нависли над вкладниками. Наприклад, що будуть робити з великими проблемними банками після того, як через півроку мораторій закінчиться і знову постане проблема того, де взяти грошей для рекапіталізації або повернення депозитів? І чи є гарантія, що перед вкладниками рекапіталізованих банків не постане німе питання "а куди ділися ті мільярди, які банк одержав з бюджету?". І навіщо рекапіталізувати ті 15 невеликих проблемних банків, про які недавно "прохопилася" прем'єр? Адже їхнє банкрутство - не більш ніж результат природного відбору в банківській системі.
Так чи інакше - ситуація аж ніяк непроста, а значні зовнішні позики країни, що станули зі швидкістю звуку, кризові реалії, падіння виробництва і прийдешні вибори позбавили уряд права на помилку в спробах порятунку банківської системи.
Аліса Лісіцина
За матеріалами: Простобанк Консалтинг
Поділитися новиною
