1596
Економіку Батьківщини підгодовують трудові мігранти
З року в рік шаленими темпами зростають обсяги коштів, переправлених до країни за допомогою різних міжнародних систем переказів. Основними постачальниками американських і канадських доларів, євро, рублів та інших валют виступають українські трудові мігранти. Заробляючи за кордоном на прожиття для своїх родин, вони паралельно роблять ще одну добру справу - інвестують в економіку України.
За даними Національного банку, у 2008 році до країни переказали 2,9 мільярда доларів, а відправили - 0,5 мільярда доларів. Сума грошових відправлень до України значно збільшилася за останні роки, розповідає начальник відділу моніторингу платіжних систем однойменного департаменту Нацбанку Олена Махаєва. Так, у 2005 році вона зросла на 25%, у 2007 році - на 35%, минулого року - на 23%.
Середній розмір грошової посилки збільшився до 618 доларів. Змінилися й головні країни-постачальники грошового ресурсу. Загалом, перекази надходять із 190 країн світу. Однак 48% всіх грошових надходжень отримано з Російської Федерації. Українці ж відправили до сусідки близько 30% своїх переказів.
"Ми були здивовані, бо вважалося, що основними каналами переказів мігрантів є Італія, Португалія, той регіон", - пояснила Махаєва. Натомість із США прислали тільки 9% всіх переказів, з Італії - 6,5%, з Іспанії - 6%. По суті справи, пояснює Махаєва, український ринок грошових переказів завойовують російські гравці, поступово витісняючи американські системи. Якщо у 2005 році частка російських систем грошових переказів становила 15% ринку, то в 2006 році - 30%, а в 2008 році - 42%.
"Це пов’язано з тим, що вони пропонують достойний сервіс і за тарифами вони більш вигідні нашим громадянам", - уточнює Махаєва.
Детальнішу характеристику територіального розподілу отриманих коштів в Україні дав незалежний експерт Андрій Гайдуцький. За його словами, найбільші фінансові потоки ідуть до Києва та Київської області. Після них лідирує Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська та Донецька області. Переважну частину всіх грошей отримують західні регіони країни, де на одного жителя припадає до тисячі доларів. Це втричі більше за аналогічний показник східних регіонів. При чому на Західній Україні проживає до 20% всього населення країни, тоді як на сході - третина.
Загалом майже 5% працездатного населення (до півтора мільйона осіб) сьогодні заробляє за кордоном, говорить завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень Олексій Позняка. І це тільки ті, хто виїхав працювати протягом 2005-2007 та у першій половині 2008 року. Поза підрахунком опинилися мігранти до 2005 року та "механічні" заробітчани, які їдуть за кордон на тиждень чи кілька днів. За інформацією експерта, найпопулярніші маршрути для заробітчан - Росія та ЄС. Із західних областей в основному їдуть до Угорщини, Чехії та Словаччини. Зі східних - переважно до Росії. При чому 2/3 всіх мігрантів - чоловіки. Але у різних країнах цей показник змінюється.
"Найбільш жіночий характер міграція має в Італії, а найбільш чоловічий - у Росії", - конкретизував Позняк. Будувати будинки, варити їсти, доглядати за людьми похилого віку - за все це українським заробітчанам платять у половину менше, ніж тамтешнім робітникам. Але і з цього заробітку більшу частину вони примудряються надіслати додому. При чому не завжди ці гроші потрапляють легальним (через систему переказів) шляхом. За словами Позняка, результати опитування українських домогосподарств (у яких члени родини мігранти) показали, що тільки 20% опитаних отримало гроші з-за кордону офіційним шляхом.
Активний розвиток системи грошових переказів притаманний не лише Україні, підкреслює регіональний менеджер в Україні, Грузії, Вірменії і Молдавії представництва компанії Western Union Financial Services GMBH Михайло Бабіренко. Обсяги та роль міграційного капіталу зростають у всьому світі. Лідерами з отримання таких грошей виступають азіатські держави, далі Європа, країни СНД, Латинська Америка, Африка, США та Канада. Відсутність чіткого списку постійних відправників та отримувачів Бабіренко пояснює мінливістю економічного розвитку кожної окремо взятої країни. Так, Росія зі звичайного отримувача перетворилася на центр регіональної міграції в СНД та стала чистим відправником грошових переказів.
"Абсолютно очевидно, що головними отримувачами виступають країни, які розвиваються, а відправниками - економічно розвинуті країни", - пояснює він. Важливість такого капіталу для економік країн Бабіренко пояснив за допомогою цифр: у 2008 році ринок грошових переказів країн, що розвиваються, становив 305 мільярдів доларів, а обсяги міжнародної допомоги цим державам - 119 мільярдів доларів. Тобто міграційний капітал займає друге місце серед джерел фінансування після іноземних інвестицій. У деяких країнах він становить значну частину ВВП. У Таджикистані, наприклад, 44,5%, у Молдові - 38,3%, у Тонго - 35%. В Україні - 2% від ВВП.
Добре це чи погано? За словами Бабіренка, міграційні гроші допомагають збільшити ВВП країни та споживчий попит на товари, послуги, нерухомість. Вони також виступають у ролі додаткового інвестиційного капіталу для бізнесу, постачають валюту на ринок.
Під іншим кутом пропонує подивитися на це питання Махаєва. "У глобальному масштабі емігрантські кошти оцінюють позитивно, бо знижується рівень бідності. З іншого боку, ми повинні розуміти, хто ці кошти надсилає на Батьківщину. З України виїжджає працездатне населення. Я не хочу казати краще. Це мобільне, молоде населення, яке створює ВВП іншим країнам. Хотілося, щоб воно знайшло роботу в себе на Україні", - говорить вона.
А от Гайдуцький не бачить предмету дискусій у значенні міграційного капіталу на економіки країни.
"Мігранти переводять більше коштів, ніж українська економіка позичає за кордоном", - говорить він. Питання викликає тільки підрахунок справжньої суми офіційних переказів.
Різні експерти та міжнародні фінансові організації називають різні цифри - за основу при підрахунку беруться різні критерії.
Наталія Білоусова
За матеріалами: День
Поділитися новиною
