7495
Картковий фокус
— Фінтех і Картки
У 2009-му банки практично не видають кредитних карток, натомість активно просувають на ринку новий продукт - депозитні картки.
Кредитки заморожені
Дефіцит коштів на українському фінансовому ринку призвів до заморожування в першому кварталі 2009 року видачі кредитних карток багатьма вітчизняними фінустановами. Умови за вже виданими кредитними картками істотно змінилися. Фінустанови збільшили суму мінімального обов’язкового платежу за картками (з 50 до 100 грн), посилили штрафи за прострочення (до 5% несплаченої вчасно суми). Деякі банки скоротили ліміти за кредитками.
"На початку осені 2008-го я могла зняти зі своєї картки 5 тис. грн на місяць, - скаржиться веб-дизайнер Ольга Филимонова. - Тепер банк дозволяє знімати тільки 2,5 тис. грн". У проблемних банках (з тимчасовою адміністрацією) кредитні картки цілком заморожені, при цьому із зарплатних карток можна знімати лише по 300–500 грн на день (у благополучних банках щодня можна знімати до 2,5 тис. грн).
Підвищилася й вартість обслуговування виданих кредитних карток. Відсотки за користування позичкою підвищили небагато банків, натомість більшість із них підняли вартість банківських послуг (за отримання грошей у банкомату, повернення кредиту, виписку з рахунку, розрахунки в торговельних мережах тощо).
Сьогодні банки видають кредитні картки здебільшого постійним клієнтам, користувачам зарплатних карток і власникам депозитів. "Можливо, деякі фінустанови кредитують своїх позичальників з хорошою кредитною історією, однак такі питання в кожному банку вирішуються індивідуально", - повідомляє директор департаменту роздрібного бізнесу БГ Банку Роман Кірданов. Окремі банки надають овердрафти за зарплатними картками. Наприклад, Райффайзен Банк Аваль оформляє позичку в розмірі трьох окладів, банк "Київська Русь" - одного окладу.
З 20 опитаних фінустанов тільки дві - ПриватБанк та ОТП Банк - видають нові кредитні картки клієнтам з вулиці. ОТП Банк надає кредитку на суму, що не перевищує три щомісячні офіційні оклади позичальника, кредитний ліміт за новою карткою ПриватБанку становить лише 500 грн (за рішенням кредитного комітету сума може бути збільшена до 1000 грн). Цікаво, що старі картки ПриватБанку, випущені рік-два тому, як і раніше, передбачають максимальний ліміт на рівні 5 тис. грн. При цьому потенційному позичальникові необхідно підтвердити свою платоспроможність: надати довідку про розмір офіційних доходів за останні 12 місяців.
Банкіри впевнені: нинішнє затишшя на ринку кредитних карток - тимчасове явище. Щойно ситуація на фінансовому ринку стабілізується (підвищиться рівень ліквідності системи, банки пройдуть аудит і поповнять статутний капітал, щоб відповідати нормам НБУ), фінустанови знову почнуть кредитувати населення через "пластик". Поновлення випуску нових кредиток можливе вже в IV кварталі 2009-го.
"Українські банки навряд чи повністю відмовляться від роботи з кредитками: ризики неплатежів, наприклад, за тисячею карткових позичок на суму 1 тис. грн кожна значно нижчі, ніж ризик неповернення одного кредиту на суму 1 млн грн", - зазначає директор департаменту платіжних карток банку "Київська Русь" Олександр Дрозд. Дійсно, більшість держателів кредитних карток регулярно платять за картками, оскільки власникові картки вигідно погашати заборгованість перед банком для того, щоб той знову відкрив кредитну лінію. При цьому дохідність карткового кредитування досить висока - до 50% річних (без урахування виплати відсотків за залученими банками ресурсами).
Депозитні технології
Банківські клієнти чимдалі частіше відмовляються від використання платіжних дебетових карток. У березні фахівці Українського процесингового центру зафіксували зниження кількості транзакцій із платіжними картками на 1,1%. "У I кварталі 2009 року кількість транзакцій зросла лише на 2,6% до I кварталу 2008-го. У той час як торік кількість операцій з картками збільшилася на 38% до I кварталу 2007 року", - розповідає голова правління Українського процесингового центру Антон Романчук. Зниження кількості клієнтських операцій з банківським пластиком підтверджують і у VAB Банку.
"У I кварталі 2009-го населення знімало гроші із платіжних карток на 8–10% менше, ніж за аналогічний період роком раніше. Розрахунки в торговельній мережі скоротилися на 15%", - констатує керівник управління розробки та розвитку карткових продуктів VAB Банку Олена Соболева-Терещенко. Відмова українців користуватися пластиковими картками пов’язана із частим зависанням платежів у фінансовій системі та ненадійною роботою багатьох банкоматів (термінали чимдалі частіше "випльовують" картки): в умовах кризи населення воліє зберігати гроші в домашньому сейфі, а не на поточному рахунку.
Не бажаючи втрачати клієнтів, банки пропонують симбіоз платіжної дебетної картки й ощадного депозиту - депозитну пластикову картку. "Клієнт отримує дебетову картку, якою можна розплачуватися в торговельних мережах, знімати з неї гроші. Особливість такої картки полягає в тому, що фінустанови нараховують на залишок суми на картці приблизно 16–17% річних, стимулюючи, таким чином, клієнтів якомога рідше й у менших обсягах знімати гроші з такого рахунка", - пояснює Антон Романчук. По суті, депозитні картки тепер заміняють депозити до запитання, які зникли з ринку разом із введенням мораторію НБУ на дострокове повернення вкладів. На думку Антона Романчука, надаючивкладникам свободу вибору - витратити гроші чи заробити на них, - банки намагаються повернути лояльність клієнтів і залучити якнайбільше коштів населення у фінансову систему.
Одні банки платять клієнтам відсотки за депозитною карткою залежно від залишку на рахунку (що більша сума, то вища дохідність), інші - встановлюють дохідність залежно від строку користування рахунком. При цьому банки налагодили співробітництво з компаніями, що володіють електронними платіжними терміналами: тепер внести гроші на картку можна не лише у відділенні банку або через його банкомат з функцією cash-in (дозволяють клієнтові самостійно вносити гроші на свій рахунок), а й за допомогою багатьох платіжних терміналів.
Протягом усього 2009 року депозитні картки будуть у фаворі у банкірів. "Щоб залучити клієнтів, банки доповнюватимуть платіжні картки різними послугами: збільшать кількість cash-in-банкоматів, дозволять клієнтам розплачуватися картками за комунальні послуги, нададуть послугу мобільного та інтернет-банкінгу", - припускає Антон Романчук. У 2009-му банки не будуть скупитися на розвиток системи електронних платежів, щоб зменшити обсяг переведення коштів у готівку населенням, оскільки робота з готівкою (обслуговування банкоматів, закупівля банківських купюр у НБУ, співпраця з банківськими мережами та міжнародними платіжними системами) обходиться банкам досить дорого й вимиває кошти з фінансової системи.
У 2009 році банки активно об’єднуватимуться в банкоматні мережі (нині таких мереж в Україні налічується п’ять). За останні 2–3 роки банки встановили велику кількість банкоматів (на 1 січня 2009-го в Україні було 27,9 тис. банкоматів), при цьому навантаження на ці термінали невелике: в середньому один банкомат за місяць здійснює 2– 2,5 тис. транзакцій, у той час як нормою вважається 4– 5 тис. (деякі банкомати в Європі обслуговують протягом місяця до 8 тис. угод).
"Торік кількість банкоматів зросла на 20%. У 2009 році цей показник не перевищить 5%", - прогнозує Антон Романчук. Об’єднання банкоматних мереж вигідне банківським клієнтам: банкомати стануть доступнішими, при цьому комісійні в термінальних мережах нижчі, ніж у "чужих" банкоматах.
Карта бита
З 2002-го по 2007-й ринок пластикових карток зростав на 80–100% щороку: банки готувалися до продажу, а тому роздавали пластикові картки практично всім, щоб показати потенційним інвесторам, що в них багато клієнтів. Зростання обсягів карткової емісії було пов’язане і з рекламними кампаніями фінустанов.
З 2008 року ринок пластикових карток почав скорочуватися: банки знизили частоту кредитування за допомогою пластику, при цьому багато установ (здебільшого проблемні) закрили кредитні лінії своїм клієнтам, від їхніх послуг відмовилися великі компанії, що брали участь у зарплатних проектах. За даними НБУ, кількість кредитних карток у 2008-му зменшилася на 2,19 млн штук, або 19,5% (з 11,223 млн до 9,032 млн). Водночас кількість карткових транзакцій торік збільшилась у середньому на 20–25%, пік клієнтської активності припав на жовтень - тоді кількість операцій із платіжними та кредитними картками зросла на 32%.
Пояснюється це просто: у жовтні, коли почалася передкризова паніка й населення масово знімало кошти зі своїх карткових рахунків, банки встановили ліміти на зняття коштів, у результаті клієнтам доводилося повертатися до терміналів знову й знову.
Вікторія Руденко
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
