911
Десять найекстравагантніших податків
За всю свою історію людство спромоглося винайти тисячі найрізноманітніших податків. Всі ми знаємо про прибутковий податок або ПДВ, але що ми чули про податок на капелюхи або податок на вікна?
Десятка найекстравагантніших податків і цікаві історії, пов'язані з ними.
1. Хергельд* (початок 11 століття)
Відповідно до легенди, леді Годіва була дружиною Леофрика, графа Мерсії**. Піддані графа страждали від тяжкого податку хергельд, і Годіва просила свого чоловіка скасувати податок. Леофрик обіцяв знизити податки, якщо його дружина проїде оголеною на коні вулицями міста Ковентрі. Він був упевнений, що вона цього не зможе зробити.
Однак Годіва все-таки зважилася провести цю першу в історії антиподаткову демонстрацію, хоча й дещо схитрувала - вона наказала всім жителям міста в призначений день закрити ставні й не визирати на вулицю. Так вона й проїхала через все місто непоміченою. Граф був уражений самовідданістю жінки і, дотримавшись свого слова, скасував хергельд.
2. Колоніальні податки (1773)
Так зване Бостонське Чаювання стало реакцією на надмірне оподатковування колоній. Уряд Туманного Альбіону наклав на британську Ост-Індську Компанію менші податки, ніж на її американських конкурентів.
Обурені необхідністю платити непомірні мита, масачусетські колоністи, переодягшись індіанцями, 16 грудня 1773 проникли на торговельні кораблі з вантажем чаю у гавані Бостона і викинули за борт 45 тонн цього продукту, тим самим завдавши шкоди в £10,000 (зараз - близько £953,000).
Англійський уряд відповів репресіями проти Масачусетса. Ця подія зазвичай розглядається як один з перших епізодів Американської революції.
3. Податок на вікна (1696)
У часи правління британського короля Вільяма III був введений податок на будинки, в яких було більше шести вікон. Отримані гроші направлялися на війну з Ірландією.
Незважаючи на незручності, пов'язані з поганою вентиляцією та освітленістю, деякі люди були змушені закладати цеглою "зайві" вікна у своїх будинках, щоб уникнути додаткових витрат. Податок на вікна діяв піввіку.
4. Податок на наркотичні засоби, вживання яких заборонено законом (1995)
1 січня 2005 року штат Теннессі приєднався до інших 23 американських штатів, які стягували податок на наркотичні засоби, вживання яких заборонено законом. У людей, які купили наркотичні речовини, є 48 годин на те, щоб прийти до податкового департаменту і заплатити певну суму. За 1 грам марихуани доведеться віддати $3,5, за грам кокаїну - $50, а якщо ви придбали метамфетамін або крек, вони обійдуться вам в $200 за грам.
Покупцям наркотиків не потрібно проходити особистісну ідентифікацію для сплати податку, а самі співробітники податкової служби не мають права доносити на цих людей. За 18 місяців Теннессі зібрав близько $2,7 млн завдяки грошовим надходженням від покупців різних наркотичних речовин. Хоча також існує думка, що більша частина цих грошей надійшла від споживачів наркотиків, які були арештовані за несплату податку.
У липні 2006 року суд визнав даний податок антиконституційним і скасував його.
5. Зниження податку з іпотечних кредитів (1988)
Причиною даного нововведення почасти послужила помилка тодішнього канцлера казначейства Великобританії, Найджела Лоусона. Закладаючи бюджет, він оголосив, що протягом п'яти місяців податки відносно відсотків з іпотечних кредитів будуть знижені.
Після цієї заяви велика кількість людей почали купувати будинки, в надії на податкові пільги. Однак через рік процентні ставки зросли до 15% - майже вдвічі. І це поставило багатьох власників нерухомості на межу фінансового краху.
6. 98-процентний податок (кінець 1970-х)
У цей період у Великобританії існував 60-процентний прибутковий податок і додатковий податок на доходи від інвестицій. Не було ніякого стимулу збільшувати доходи, оскільки практично все обкладалось податками. В результаті було зафіксовано багато випадків відхилення від сплати. Зрештою, податок був скасований Найджелом Лоусоном в 1984 році.
7. 1689: Зниження податку на джин
Якщо ви хоч раз бачили гравюру Вільяма Хогарта*** "Пивна вулиця", то зможете легко собі уявити наслідки цієї податкової помилки. Вільям і Мері, британські монархи-протестанти, які керували в період між 1689 і 1702 роками, зашкодили імпорту бренді з католицької Франції. Замість цього вони почали заохочувати виробництво британського джина шляхом скасування і зниження податків щодо цього напою.
На нещастя, доступність джина зробила його улюбленим напоєм бідноти і незабаром призвела до масового пияцтва, пороків та злиднів. Спроби уряду переглянути податкову політику щодо джина тільки посилили ситуацію, викликавши хвилю кустарного виробництва алкогольного напою. Зрештою, в 1751 році були встановлені нові розумні ціни та податки щодо джина і ситуація нормалізувалася.
8. Податок на шотландський віскі (початок 18 століття)
На початку 18 століття шотландський уряд ввів податок, який постійно збільшувався, на солод і віскі, в результаті чого контрабандне ввезення віскі стало загальноприйнятим явищем протягом 150 наступних років.
До 1777 року лише вісім спиртогорілчаних заводів платили податки, у той час як в одному тільки Единбурзі діяло 400 незареєстрованних підприємство з виробництва віскі. Зрештою, в 1823 році було прийнято Закон про Акцизи, що санкціонує виготовлення віскі. Ліцензійний збір склав £10. А контрабандна торгівля поступово згасла протягом наступних сто років.
9. Податок на голосування (1990)
Цей податок, введений у Британії в 1990 році, виявився набагато більш значним, ніж передбачалося спочатку. В результаті близько 30% населення в окремих районах країни просто відмовилися його сплачувати.
Апогей протистояння вилився в мирну демонстрацію: 31 березня 1990 року 200 тисяч протестуючих вийшли на Трафальгарську площу, і це послужило однією з причин відставки Маргарет Тетчер, прем'єр-міністра Великобританії. В 1993 році податок на голосування був замінений муніципальним податком.
10. Податок на капелюхи (1783)
Прем'єр-міністр Великобританії Вільям Пітт ввів акцизний податок на капелюхи в 1783 році. Відповідно до нього кожен житель Лондона був зобов'язаний платити за свій капелюх 2 фунти на рік, а кожен сільський житель - 5 шилінгів на рік. На капелюхах ставилася спеціальна позначка, яка свідчить про те, що її власник сплатив даний податок.
Але відразу розгорілася національна суперечка з приводу того, який головний убір можна назвати капелюхом, а який - ні. І він тривав аж до 1811 року, коли уряд вирішив скасувати цей курйозний податок.
* Хергельд - данина, виплачувана датчанам.
** Мерсія (англ. Mercia або Mierce) - одне з англосаксонських королівств. Розташовувалося в долині ріки Трент на заході центральної Англії (відповідає нинішнім центральним графствам Великобританії (регіони Уест-Мідлендс та Іст-Мідлендс).
*** Вільям Хогарт (англ. William Hogarth;1697 - 1764), англійський художник, ілюстратор, гравер і теоретик мистецтва.
Євгеній Чалий
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
