1831
Без права на помилку
Банкірів не задовольнила травнева ескалація цін на іпотеку та автокредити. Щоб вже напевно віштовхнути від себе українців, що навесні закидали їх кредитними заявками, вони посилили базові умови отримання позик, підвищивши вимоги до первісного внеску й фінансового стану клієнтів. Фінальним же акордом став другий за цей рік перегляд кредитних договорів: банкіри додали собі підстав для раптового підвищення ставок, що може досягати 5%, і вимоги дострокового погашення позик.
Не забули й про себе: за новими договорами банк має право відкласти або відмовитися від виплати вже обіцяних позичальникам іпотечних або автомобільних кредитів та залишити їх без грошей у найвідповідальніший момент. Так що українці змушені подавати кредитні заяви відразу в кілька банків.
"Нагородили" лімітами
У другій половині травня Нацбанк трохи полегшив фінансовий стан підопічних: після його покупок інвалюти на міжбанку, що вилилися в нарощування грошової маси в країні, залишки на коррахунках банків збільшилися з 14 до 16,5 млрд грн. Втім, цього виявилося недостатньо, і на початку літа фінзаклади продовжили обмежувати в позиках українців, що претендують на автокредити та іпотеку. Вони стали відроджувати старі правила по лімітуванню операцій у дирекціях і філіях: регіональним підрозділам банків дозволяють кредитувати лише на суму, що їм вдалося залучити у вигляді депозитів від фізичних й юридичних осіб. У деяких банках вимоги ще жорсткіше: до 20-30% зібраних коштів доводиться перераховувати в центральний офіс і проводити активні операції лише в рамках того, що залишилося.
"Ряд великих фінзакладів став застосовувати цю схему роботи ще на початку кризи ліквідності, а банки середньої руки - лише зараз", - пояснив начальник департаменту розвитку індивідуального бізнесу УкрСиббанка Іван Істомін. Як правило, вони пояснювали такий підхід гострою недостачею грошей на ринку.
"Можливо, в такий спосіб регіональні дирекції стимулюються на більш активну роботу із залучення ресурсів від населення. Адже попит на позики росте, а ситуація із залученням коштів все ще дуже складна", - розповів начальник департаменту роздрібного бізнесу та дистрибуції VAB Банку Антон Шаперенков.
Красномовно про невдачі фінансистів на депоринку говорить остання статистика Нацбанку: за його даними, загальний депозитний портфель банківської системи за травень зменшився на 0,8% (2,6 млрд грн.). Дефіцит ресурсу спровокував чергове подорожчання автокредитів та іпотеки - на 0,5-1% річних. На початку червня вартість гривневих позик коливалася в рамках 20-22% річних, доларових - 14,5-16%, євро - 12,5-15%.
Конверти не визнають
Розповсюдженим явищем наприкінці травня - початку червня стали так називані кредитні черги. Позичальники, що вже одержали від банку позитивне рішення по автокредиту або іпотеці, по декілька тижнів змушені чекати фактичних видач позик. Зі скаргами на такі затримки фінансисти боролися просто - посилювали базові кредитні умови, намагаючись зменшити наплив нових клієнтів. Приміром, другий раз цього року переглянули вимоги до мінімального первісного внеску.
"Якщо раніше найчастіше просили 10-15% авансу, то сьогодні багато хто дійшли до 30%", - розповів директор іпотечного супермаркету "Т.О.Ч.К.А" Валерій Іваненко.
Одночасно банкіри посилили вимоги до фінансового стану позичальника. Якщо раніше щомісячний платіж по позиці не повинен був перевищувати 50-60% доходу українця, то до початку літа ця планка була піднята до 30-40%. При цьому вони всі частіше визнавали лише офіційно підтверджені доходи своїх клієнтів, не вникаючи в проблему із зарплатами в конвертах.
"Фінзаклади серйозно переглянули процедури оцінки платоспроможності позичальників. Багато хто відходять від розгляду неофіційних доходів, жорсткіше оцінюють документально підтверджені заробітки", - повідомив Антон Шаперенков. Цього виявилося досить для помітного збільшення кількості відмов по іпотеці й автокредитам - на 5-10% за останній місяць.
Неприємним сюрпризом для громадян також стало затягування обслуговування. "Відбулося збільшення строків розгляду кредитних заявок. Якщо раніше на повне оформлення її йшло до 10-12 днів, то сьогодні мова йде про три тижні, а в деяких банках - і про чотири", - відзначив Валерій Іваненко. А тому, щоб не втратити суму задатку за квартиру, позичальники нині подають заявки відразу в кілька банків.
Тест на винахідливість
Втім, і переглядом основних вимог "кредитний терор" не закінчився. Щоб максимально перестрахуватися на всі випадки життя, банкіри стали активно переглядати базові договори по іпотеці й автокредитам. Найбільше їх цікавили додаткові можливості для одержання ресурсу, а тому найбільше уваги вони приділили вимогам до дострокового погашення кредитів. Раніше до цього прибігали лише в критичних випадках - наприклад, якщо позичальник на шість-вісім місяців прострочував свої виплати.
У нових же договорах фінзаклади обмовляли своє право зажадати повного повернення залишку по позиці навіть за не найстрашніші провини. Наприклад, у випадку несвоєчасного продовження страхового поліса (наприклад, автокаско у випадку з автокредитуванням), а також систематичних запізнень із виплатами. Примітно, що, вимагаючи сьогодні від халатних клієнтів дострокового погашення кредиту, банк далеко не завжди гостро має потребу в ресурсах. Іноді це всього лише спритний прийом для подорожчання кредиту: як тільки позичальник починав говорити, що в нього немає коштів для дострокового погашення, йому відразу пропонували перекредитуватися, але вже по підвищеній ставці. Розповсюдженим явищем стало й збільшення вартості позики на 3-5% річні за найменше прострочення у виплаті. У лютому-березні до санкцій такого роду прибігали лише лічені фінзаклади.
Також справжньою модою стало внесення в нові кредитні договори правила, що дозволяє піднімати ставки по діючих договорах у випадку зміни позичальником місця роботи. Причому банкірам даремно доводити, що перехід вилився в підвищення окладу. Вони однаково будуть наполягати на тому, що для них це додатковий ризик і перегляд ставки обґрунтований.
Посилюючи донезмоги умови для клієнтів, фінансисти новими договорами намагалися максимально убезпечити себе. В міру появи перших скарг на несвоєчасну видачу іпотечних й автомобільних позик після їхнього схвалення кредитним комітетом і виникнення черг вони стали детальніше прописувати регламент роботи із позичальниками. В основному - своє право припинити або відстрочити видачу грошей, якщо ситуація на фінансовому ринку загрожує їм збитками.
"У період недостатньої ліквідності банк повинен закривати ризики на випадок, якщо не буде можливості видавати кредити. Зрештою, рішення комітетів діють один-три місяця", - виправдувався Антон Шаперенков.
Незважаючи на те, що нинішні іпотечні й автокредитні договори коректуються вже другий раз із початку року, експерти вважають, що це не останні зміни. І чекають від винахідливих банкірів чергових новацій вже восени: передбачається, що, як і цього разу, вони будуть відображати ситуацію на вітчизняному фінансовому ринку.
Антон Одарюк
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
