1097
Борошна творчість, або Чому погіршується якість хліба
— Аграрний ринок
Українські пекарі незадоволені якістю борошна. Голова об'єднання "Укрхлібпром" Олександр Васильченко звинувачує в усьому несумлінні міні-комбінати з переробки зерна, учені бачать причину падіння якості в недостатньому добриві ґрунту, а чиновники з Держінспекції з контролю якості сільгосппродукції заспокоюють: в усьому винен неврожайний рік, у наступному ж сезоні справи підуть на лад. Тим часом основний продукт харчування хоч і не кращає, але дорожчає щомісяця. Навіть в Україні, де хлібозаводам заборонено мати рівень рентабельності вище 5%.
Продукт, що ми купуємо в хлібних відділах супермаркетів і той, котрий наші прабабусі діставали з печі - дві великі різниці, як кажуть в Одесі, хоч і називаються однаково. "Я часто чую від споживачів, що хліб цього року не такий смачний", - поділився з журналістами голова ради об'єднання "Укрхлібпром" Олександр Васильченко. За його словами, скарги справедливі, тому що іноді на підприємства надходить борошно невисокої якості.
Коровай з борошна 5-го сорту
Олександр Васильченко ремствує, що з кожним роком якість сільгоспродуктів, у тому числі зерна, неухильно погіршується. Це всесвітня тенденція, і пов'язана вона з порушенням аграрних циклів і способів обробки. Але в Україні, на думку голови "Укрхлібпрому", є й свої "якісні" особливості. Відповідаючи на запитання інтернет-газети "Сейчас", він відзначив: "У країні працює безліч міні-цехів з виробництва борошна, які не відповідають стандартам. І сьогодні ніхто не контролює млин, що бере зерно четвертого або п'ятого класу замість третього, переробляє і викидає таке борошно на ринок".
З існуванням такої тенденції згодний й академік - секретар відділення землеробства та рослинництва Української аграрної академії наук Микола Гаврилюк. "Підприємства змушені змішувати борошно 3-го сорту з борошном 5-го сорту, тому що останнє дешевше, а пекарям не дозволяють піднімати ціни на хліб", - розповів він.
У дирекції АТ "Київхліб" говорять, що не стикалися з подібними випадками, тому що купують борошно у великого постачальника і не співробітничають із міні-комбінатами. "Я чула про те, що зараз землі вихолощуються і йде погіршення якості борошна, але ми на собі цього не відчули", - пояснила заступник генерального директора з якості АТ "Київхліб" Ніна Агаркова.
А голова Державної інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції Василь Мельник і зовсім не вірить, що продукція міні-комбінатів з виробництва борошна відрізняється від стандартів. "Якість борошна перевіряється, нами видаються сертифікати і без відповідності нормі ніхто борошно не пустить на ринок. У нас був тільки один такий випадок у Вінницькій області, і то вони зробили тільки першу партію - і хлібінспекція відразу заборонила їм випускати борошно", - розповів Мельник.
За його словами, цього року в багатьох партіях борошна дійсно спостерігається нестача клейковини, тому його якість трохи гірша. Це пов'язано з посушливим минулим роком, але згодом ми і не згадаємо про це, упевнений голова Держінспекції.
Чи допоможе кількість якості?
Однак учені не розділяють оптимізму голови Держінспекції з контролю за якістю сільгосппродукції. Якість борошна за останні роки дійсно погіршилася, підтвердила завідувач кафедрою переробки Інституту рослинництва та ґрунтознавства Любов Скалецька: "Ми змушені підлаштовуватися під ту сировину, що у нас є. У зв'язку із цим змінилися і стандарти на борошно - якщо ще 10 років тому нормою був вміст клейковини на рівні 30%, то зараз звичним явищем стало 23-25%".
Якість борошна прямо залежить від добрив, які вносяться в поле. За оцінками Інституту рослинництва та ґрунтознавства, в останні роки в Україні спостерігається тенденція недоудобрення ґрунту. Господарства, не одержуючи підтримки від держави, змушені заощаджувати на всьому.
Прогнозований експертами великий урожай 2008-го року ніяк не відіб'ється і на якості обладнання хлібопекарських підприємств. За словами Васильченка, через твердий контроль галузі і негативну рентабельність в останні три роки в хлібозаводів України немає грошей на технічні новинки.
В’яле зростання цін
Ні епізодичне падіння якості, ні заборона уряду піднімати ціну на хлібобулочні вироби не заважають подорожчанню цього продукту. Це - загальносвітова тенденція, частина планетарної продовольчої кризи. Цього року в Німеччині ціна на хліб виросла на 8-10%, у Великобританії - на 10%, у сусідній Польщі - на цілих 30%. Не пройшло подорожчання і мимо України. За оцінкою "Укрхлібпрому", з початку року вартість продукту виросла на 16%. "Після того як був зібраний урожай 2007 року, ми планували відразу підняти ціну відсотків на 20. Але нам не дозволили цього зробити. Тому ціну піднімали на 1-2%, але стабільно щомісяця", - розповідає Васильченко. За його прогнозами, стабільне щомісячне подорожчання хліба в Україні буде відбуватися мінімум до кінця цього року.
Чи то ціни б'ють по кишені, чи то якість не влаштовує українця, але хліба ми стали їсти менше. За нормативами, затвердженими Кабміном в 2000 році, кожен житель країни повинен мати можливість з'їсти 101 кг печеного хліба на рік - тобто 270 г щодня. Зараз Україна щорічно виробляє 2, 1 млн. т - на кожного припадає щоденна скиба вагою 130 г.
За матеріалами: газета Сейчас
Поділитися новиною
