Повернули в сім'ю


Повернули в сім'ю

Фінансисти стали заручниками початої НБУ кампанії зі стримування інфляції. Минулого тижня регулятор ввів нову резервну вимогу для підопічних і почав активніше, ніж раніше, зв'язувати грошову масу.

Реакція ринку на новації була блискавичною - за минулі вівторок-середу гривневі ресурси подорожчали більш ніж в 10 разів, а залишки банківської системи на коррахунках зменшилися відразу на 1,3 млрд грн. Фінансисти не сумніваються, що вже до початку грудня це відчують кредитний і депозитний ринки.

Синдикати обклали податями

Переворот на ресурсному ринку спровокували докори, що не припиняються, на адресу Нацбанку в надмірно активному нарощуванні грошової маси. На думку урядових чиновників, саме це ледь не стало основною причиною розкручування інфляції. Нагадаємо, що, за даними Держкомстату, за січень-жовтень збільшення цін уже склало 11,7%, що змусило Кабмін підвищити прогнозний показник інфляції за підсумками року з 7,5 до 14,5%. НБУ більше не захотів чути невиправданих докорів і пішов на рішучі заходи. Минулого тижня був уведений зовсім новий для наших банків норматив резервування: їм запропоновано "заморожувати" 4% коштів, залучуваних за кордоном (всі резерви формуються в нацвалюті).

Тим самим регулятор вдарив по одному із напрямків, що найбільш динамічно розвивається, залучення ресурсу. З недавніх пір вітчизняні фінустанови стали з меншою запопадливістю позичати усередині країни, активізувавши роботу на зовнішніх боргових ринках. Вони не тільки збільшували раніше оформлені синдиковані кредити, але і організовували нові. Тільки за останні два місяці про істотне нарощування зовнішніх запозичень заявили Райффайзенбанк Аваль (на $200 млн), Укрсиббанк ($110 млн), "Форум" ($90 млн) і "Альфа-Банк" ($61 млн).

Ще декілька фінустанов повідомили про глобальні плани щодо приросту боргів на майбутній рік - так, наприклад, Укрсоцбанк в 2008 р. збирається здійснити закордонні запозичення на 2,8 млрд євро. Тепер же через введення нового резервного нормативу на рахунках почнуть заморожувати неабиякі суми. "За оцінкою центробанку, недавня вимога НБУ приведе до стерилізації близько 1,5 млрд грн., за нашою - не менше 3 млрд грн.", - повідомив "ДС" голова наглядової ради банку "Демарк" Олександр Стеценко.

Одночасно регулятор досягне й іншої своєї мети. "Таким чином, НБУ обмежує апетити фінустанов із залучення коштів за кордоном. Так що це захід як зі зниження валютних ризиків у вітчизняній економіці, так і зі зв'язування надлишкової ліквідності на ринку", - розповів "ДС" начальник управління інвестиційно-банківських послуг АКБ "Укрсоцбанк" Ерік Найман.

Відсотки злетіли

Нововведення центробанку сколихнули на минулому тижні ресурсний ринок. Постанова НБУ набула чинності 20 листопада, і в цей же день із покупкою гривні на міжбанк вийшли відразу декілька фінустанов з ТОП-20, які дотепер переважно продавали нацвалюту. Стрімке зростання попиту миттєво спровокувало подорожчання ресурсів - за минулі вівторок-середу "нічні" кредити збільшилися в ціні з 0,5-1 до 8-10%. Оперативно на нові тенденції відреагував і регулятор, рефінансування якого на минулому тижні коштувало вже не 9-10, як раніше, а 12-12,5% річних.

Експерти впевнені, що якби новий резервний норматив був введений у період надлишкової ліквідності - серпні-вересні, то він не спровокував би шалене збільшення ставок. Адже ще станом на 1 жовтня залишки на коррахунках фінустанов становили 22,3 млрд грн. Напередодні ж введення нацбанківського ноу-хау вони перебували на більш скромному рівні - 14,7 млрд грн., а за 20 листопада скоротилися ще на 1,3 млрд.

Пояснюючи нові тенденції на ресурсному ринку, фінансисти знову нарікають на центробанк, що в останні півтора місяці активніше, ніж абиколи, узявся за зв'язування гривні, розміщаючи на ринку свої депозитні сертифікати. "За чотири тижні НБУ зв'язав гривню на термін 45-90 днів на суму 3 млрд грн., що становить майже половину всіх ресурсів, мобілізованих за допомогою депосертифікатів", - пояснив "ДС" начальник управління по роботі з борговими інструментами ЗАТ "Альфа-Банк" Олександр Печерицин.

Надодачу на жовтень-листопад припала активізація підприємств у галузі реалізації їхніх інвестиційних проектів і погашення раніше оформлених кредитів. У результаті, за даними НБУ, за жовтень обсяг депозитів юросіб у вітчизняній банківській системі впав на 1,4 млрд грн. (1,3%), тим самим істотно зменшивши і без того поріділі пасиви українських банків.

Вкладникам перепаде в ставку

При такому розвитку подій експерти допускають подальше подорожчання ресурсів у листопаді і на початку грудня. "Нічні" гривневі кредити на міжбанку можуть вирости в ціні ще на 2-4%, більше ж довгострокові ресурси - на 3-5% річних, що в остаточному підсумку приведе до подорожчання пасивів більшості банків", - розповів "ДС" директор казначейства ВАТ КБ "Хрещатик" Олексій Козирєв. Це, за словами експертів, неодмінно спровокує подорожчання позик для кінцевого споживача.

"Фінансисти прогнозують підвищення вартості кредитів на 1-4%", - сказав "ДС" Олександр Стеценко. Очікується, що найбільшими темпами ціни будуть рости на позики для підприємств.

У той же час фахівці не сумніваються в тому, що, підрахувавши наприкінці листопада свої витрати на резервування, банкіри стануть активніше працювати на внутрішньому ринку, адже в цьому випадку їм не прийдеться виконувати новоявлений норматив. Очікується, що великі фінустанови трохи відкоригують програми запозичень на майбутній рік і вже на початку грудня розгорнуть нові депозитні програми для пересічних українців. За нинішніми прогнозами завдяки цьому ставки по гривневих внесках можуть вирости на 0,2-0,8% річних. Очікується, що даний крок дозволить збільшити щомісячний приплив депозитів як мінімум на 30-35%.

Олена Лисенко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Кредит&Депозит
Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Повернули в сім'ю» на Finance.ua - 2.0
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua