1980
Микола Кожинов: про військовий збір. Як можливе підвищення до 3% може допомогти країні
— Казна та Політика
Ще місяць назад більшість українців розраховувало на швидке завершення війни.
Але на сьогодні починає приходити усвідомлення того, що війна в Україні,
ймовірно, може затягнутись на кілька місяців.
Як результат, влада починає адаптувати свою політику до довгострокового
воєнного стану.
Попри позитивну динаміку наповнення бюджету в першому кварталі 2022 року,
коли вдалось виконати 110% від плану, план за березень та квітень були виконані
на 92,9% та 79,5% відповідно.
Стрімкий спад між березнем та квітнем більшою мірою був пов’язаний з дією
податкової реформи або закону 2120, який вніс ряд пільг для бізнесу.
Лише через «нульове розмитнення авто» з 9 квітня по 15 травня держбюджет
недоотримав 8,5 млрд грн.
Дана реформа мала б позитивний ефект для зростання інвестиційної привабливості
в мирний час, але війна з агресором потребує, навпаки, ще більших надходжень до
бюджету в порівнянні зі стандартними умовами.
Водночас бізнес в Україні переживає далеко не найкращі часи. Частина
підприємств або зруйнована, або знаходиться в окупації.
Ті бізнеси, що змогли продовжити свою роботу, відчули на собі суттєве
скорочення працівників, які або стали біженцями, або приєднались до лав ЗСУ та
ТрО.
За даними ООН, за час повномасштабного російського
вторгнення з України до сусідніх країн виїхало понад 5,6 млн українців, та
близько 8 млн є внутрішньо переміщеними особами.
Як результат, Україна втратила 4,8 млн робочих місць, що становило 33%
працевлаштованого населення.
Якщо війна продовжиться до кінця року, то ці показники ще зростуть.
А якщо
ближче до вересня українські родини за кордоном встигнуть знайти роботу, житло,
та поведуть дітей до садочків і шкіл, то є ймовірність того, що вони взагалі не
повернуться в Україну.
Такі, хоч і песимістичні, сценарії наштовхують Мінфін до прийняття таких
законопроєктів, як 7311 від 24.04.2022 р.
Даний законопроєкт повинен знову внести корегування в
ПКУ та інші закони України щодо податків у період воєнного стану.
У 2021 році військовий збір приніс в бюджет 28,6 млрд грн
Одним з корегувань планують збільшити розмір військового збору з 1,5% до
3%.
За такої умови пропонують тимчасово, на період дії правового режиму
воєнного стану звільнити від оподаткування військовим збором доходи у вигляді
грошового забезпечення працівників правоохоронних органів і
військовослужбовців.
Доречно буде згадати нещодавню заяву міністра оборони України Олексія Резнікова
про план збільшення армії до 1 млн осіб. А це на 750 тисяч більше, ніж до
початку війни.
Спробуємо з’ясувати, наскільки критичним є таке нововведення для українців
та держави в цілому...
Для початку доцільно буде згадати 2021 рік. Тоді військовий збір, при
ставці 1,5%, приніс в бюджет 28,6 млрд грн, що склало 2,2% від усіх надходжень.
Водночас тоді в Україні було працевлаштовано майже 15 млн громадян,
економіка зростала, бізнеси працювали та експорт не був заблокований. А
середній показник військового збору, що надійшов в бюджет, склав 1912 грн від
одного українця.
Розглянемо, яких же результатів очікувати Україні від прийняття
законопроєкту 7311.
Припустимо, що демографічне становище в Україні залишиться без суттєвих
змін — на тому рівні, який був зазначений вище.
Отже, з 15 млн працевлаштованого
населення в Україні залишилось близько 10 млн. З них ще 1 млн осіб буде в лавах
ЗСУ, на яких військовий збір не розповсюджується.
Відповідно, за умови навіть мінімальної заробітної плати, бюджет може
розраховувати на поповнення шляхом військового збору від 21 до 34 млрд грн.
Тому є шанс зберегти надходження в бюджет з військового збору практично на
рівні минулого року.
Водночас не треба забувати, що військовий збір лягає на плечі роботодавців,
які і без того з останніх сил тримаються на плаву.
Наприклад, McDonalds повідомив, що до кінця року не планує відновлювати роботу
в Україні, хоча продовжує виплачувати заробітну плату.
Місяць тому обороти інтернет-магазину Rozetka драматично впали в 173 рази в
порівнянні з довоєнним часом. Тому було прийнято рішення звільнити більшу
частину команди, яка до війни нараховувала близько 5 тис. осіб.
Нова Пошта, які налічувала до війни 30 тис. співробітників, пройшла за цей
період і скорочення кількості посилок до 2%, і переведення 1500 співробітників
в безоплатну відпустку, і мобілізацію 1800 співробітників, але продовжує і досі
сплачувати заробітну плату в повному обсязі та нікого не звільняє.
Очевидно, що у держави зараз дуже складний вибір: укріпити ЗСУ чи
підтримати бізнес і економіку України.
Вилучаючи у бізнесу ще 1,5% з зарплатного фонду, держава ризикує збільшити
рівень безробіття і погіршити як демографічні, так і економічні проблеми. А зі
слабкою економікою утримування армії на високому рівні буде вкрай важким
завданням.
Також не треба забувати про військову, фінансову та гуманітарну допомогу
від наших західних партнерів, яка, в першу чергу, підтримує та допомагає нашим
військовим і цивільним.
При цьому український бізнес поки що не має такої потужної підтримки у
вигляді дотацій, дешевих кредитів та грантів. А до того часу, коли настане
умовний «План Маршалла 2.0» та отримання репарацій з боку рф, бізнесу необхідно
утриматись на плаву.
Тому 9400 підприємців в Україні вже відреагували на даний законопроєкт негативно. Очікуємо від
нашої держави мудрого та збалансованого рішення.
Микола Кожинов, директор з розвитку бізнесу Kreston Ukraine
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
