2038
Микола Кожинов: про військовий збір. Як можливе підвищення до 3% може допомогти країні
— Казна та Політика
Ще місяць назад більшість українців розраховувало на швидке завершення війни.
Але на сьогодні починає приходити усвідомлення того, що війна в Україні,
ймовірно, може затягнутись на кілька місяців.
Як результат, влада починає адаптувати свою політику до довгострокового
воєнного стану.
Попри позитивну динаміку наповнення бюджету в першому кварталі 2022 року,
коли вдалось виконати 110% від плану, план за березень та квітень були виконані
на 92,9% та 79,5% відповідно.
Стрімкий спад між березнем та квітнем більшою мірою був пов’язаний з дією
податкової реформи або закону 2120, який вніс ряд пільг для бізнесу.
Лише через «нульове розмитнення авто» з 9 квітня по 15 травня держбюджет
недоотримав 8,5 млрд грн.
Дана реформа мала б позитивний ефект для зростання інвестиційної привабливості
в мирний час, але війна з агресором потребує, навпаки, ще більших надходжень до
бюджету в порівнянні зі стандартними умовами.
Водночас бізнес в Україні переживає далеко не найкращі часи. Частина
підприємств або зруйнована, або знаходиться в окупації.
Ті бізнеси, що змогли продовжити свою роботу, відчули на собі суттєве
скорочення працівників, які або стали біженцями, або приєднались до лав ЗСУ та
ТрО.
За даними ООН, за час повномасштабного російського
вторгнення з України до сусідніх країн виїхало понад 5,6 млн українців, та
близько 8 млн є внутрішньо переміщеними особами.
Як результат, Україна втратила 4,8 млн робочих місць, що становило 33%
працевлаштованого населення.
Якщо війна продовжиться до кінця року, то ці показники ще зростуть.
А якщо
ближче до вересня українські родини за кордоном встигнуть знайти роботу, житло,
та поведуть дітей до садочків і шкіл, то є ймовірність того, що вони взагалі не
повернуться в Україну.
Такі, хоч і песимістичні, сценарії наштовхують Мінфін до прийняття таких
законопроєктів, як 7311 від 24.04.2022 р.
Даний законопроєкт повинен знову внести корегування в
ПКУ та інші закони України щодо податків у період воєнного стану.
У 2021 році військовий збір приніс в бюджет 28,6 млрд грн
Одним з корегувань планують збільшити розмір військового збору з 1,5% до
3%.
За такої умови пропонують тимчасово, на період дії правового режиму
воєнного стану звільнити від оподаткування військовим збором доходи у вигляді
грошового забезпечення працівників правоохоронних органів і
військовослужбовців.
Доречно буде згадати нещодавню заяву міністра оборони України Олексія Резнікова
про план збільшення армії до 1 млн осіб. А це на 750 тисяч більше, ніж до
початку війни.
Спробуємо з’ясувати, наскільки критичним є таке нововведення для українців
та держави в цілому...
Для початку доцільно буде згадати 2021 рік. Тоді військовий збір, при
ставці 1,5%, приніс в бюджет 28,6 млрд грн, що склало 2,2% від усіх надходжень.
Водночас тоді в Україні було працевлаштовано майже 15 млн громадян,
економіка зростала, бізнеси працювали та експорт не був заблокований. А
середній показник військового збору, що надійшов в бюджет, склав 1912 грн від
одного українця.
Розглянемо, яких же результатів очікувати Україні від прийняття
законопроєкту 7311.
Припустимо, що демографічне становище в Україні залишиться без суттєвих
змін — на тому рівні, який був зазначений вище.
Отже, з 15 млн працевлаштованого
населення в Україні залишилось близько 10 млн. З них ще 1 млн осіб буде в лавах
ЗСУ, на яких військовий збір не розповсюджується.
Відповідно, за умови навіть мінімальної заробітної плати, бюджет може
розраховувати на поповнення шляхом військового збору від 21 до 34 млрд грн.
Тому є шанс зберегти надходження в бюджет з військового збору практично на
рівні минулого року.
Водночас не треба забувати, що військовий збір лягає на плечі роботодавців,
які і без того з останніх сил тримаються на плаву.
Наприклад, McDonalds повідомив, що до кінця року не планує відновлювати роботу
в Україні, хоча продовжує виплачувати заробітну плату.
Місяць тому обороти інтернет-магазину Rozetka драматично впали в 173 рази в
порівнянні з довоєнним часом. Тому було прийнято рішення звільнити більшу
частину команди, яка до війни нараховувала близько 5 тис. осіб.
Нова Пошта, які налічувала до війни 30 тис. співробітників, пройшла за цей
період і скорочення кількості посилок до 2%, і переведення 1500 співробітників
в безоплатну відпустку, і мобілізацію 1800 співробітників, але продовжує і досі
сплачувати заробітну плату в повному обсязі та нікого не звільняє.
Очевидно, що у держави зараз дуже складний вибір: укріпити ЗСУ чи
підтримати бізнес і економіку України.
Вилучаючи у бізнесу ще 1,5% з зарплатного фонду, держава ризикує збільшити
рівень безробіття і погіршити як демографічні, так і економічні проблеми. А зі
слабкою економікою утримування армії на високому рівні буде вкрай важким
завданням.
Також не треба забувати про військову, фінансову та гуманітарну допомогу
від наших західних партнерів, яка, в першу чергу, підтримує та допомагає нашим
військовим і цивільним.
При цьому український бізнес поки що не має такої потужної підтримки у
вигляді дотацій, дешевих кредитів та грантів. А до того часу, коли настане
умовний «План Маршалла 2.0» та отримання репарацій з боку рф, бізнесу необхідно
утриматись на плаву.
Тому 9400 підприємців в Україні вже відреагували на даний законопроєкт негативно. Очікуємо від
нашої держави мудрого та збалансованого рішення.
Микола Кожинов, директор з розвитку бізнесу Kreston Ukraine
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Мадяр натякнув, що не блокуватиме виділення Україні 90 млрд євро
ЄС прагне розблокувати кредит для України на 90 млрд євро після поразки Орбана
МЗС зняло рекомендації щодо обмеження поїздок до Угорщини
З 1 липня в Україні планують запустити програму «єКнига» для новонароджених і субсидії на оренду для книгарень
Україна та Сирія домовилися про співпрацю у сфері АПК та відкриття посольств
Мінсоцполітики відмовилося від ідеї обовʼязкової накопичувальної пенсійної системи
