9
Держкомпанії витратили понад 2,3 млрд грн на російський софт під час війни
Від початку повномасштабного вторгнення державні компанії України витратили через систему Prozorro понад 2,3 млрд грн на придбання та обслуговування російського програмного забезпечення. Загальна сума таких закупівель із 2017 року перевищила 3,37 млрд грн.
Про це розповів СЕО та засновник IT-Enterprise Олег Щербатенко в інтерв’ю Delo.ua.
«На ринку ще є багато державних та комерційних компаній, які використовують софт російської компанії 1C або системи BAS, які хоч формально і є польськими, але створені на архітектурі 1С і технологічно з нею пов’язані», — зазначає Щербатенко.
Близько 75% українських користувачів досі застосовують токсичне ПЗ, однак динаміка переходу на українські альтернативи стрімко зростає.
Водночас позитивні зрушення відбуваються в сегменті CRM-систем, де раніше домінували російські Bitrix24 та AmoCRM.
«Сьогодні на українському ринку вже впроваджуються наші CRM-рішення та десятки CRM-систем, які можуть бути якісною альтернативою ворожим Bitrix24 та AmoCRM. Вся IT-галузь активно працює над тим, щоб надати клієнтам українські рішення, які забезпечують захист даних і підтримують розвиток власної IT-екосистеми», — додає СЕО IT-Enterprise.
Він підкреслив, що зараз розробники роблять акцент на партнерську мережу, центри навчання та готові конфігурації продуктів для різних ніш — військових частин, закладів освіти та медицини, аптек, ресторанів, резидентів Дія. City, торгівлі, страхових компаній і комунальних підприємств.
Державне регулювання та посилення кібербезпеки
Важливим стимулом для бізнесу стало серйозне посилення позиції держави. Нещодавно Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України розширила перелік забороненого до використання ПЗ та мережевого обладнання — його обсяг збільшився з 40 до 416 позицій.
За результатами аналізу рішень РНБО та указів президента, до оновленого списку офіційно внесли не лише антивіруси Dr. Web та Kaspersky Lab, а й програмні продукти під торговельними марками «1С» та «BAS».
Наступним кроком має стати законодавче врегулювання. На відміну від уже чинних санкцій проти самих продуктів, новий закон має запровадити юридичну відповідальність безпосередньо для тих суб’єктів господарювання, які продовжують впроваджувати та використовувати токсичний російський софт в Україні.
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
