220
Депозити: які умови запропонують банки у вересні
— Кредит&Депозит
Банківська система платоспроможна, навіть понад капіталізована і понад ліквідна, а сфер додатку з мінімальними ризиками не так уже й багато — депсертифікати Нацбанку, ОВДП, частина кредитів надійним клієнтам із ліквідними заставами та іншим забезпеченням.
І це поки що дозволяє банкам не особливо докладати зусиль у боротьбі за гроші юридичних та фізичних осіб. Після нещодавніх знижень облікової ставки Нацбанку фінустанови різали дохідність за депозитами та вкладами. При цьому у гривні досить жорстко, а у валюті ставки за депозитами давно були на мінімумі (враховуючи ще й оподаткування).
Особливо активно знижували депозитні ставки держбанки, які мають значні ресурси за рахунок надходжень від держави виплат на картки військовослужбовцям та іншим одержувачам бюджетних коштів. Не відставали щодо зниження дохідності вкладів й іноземці: мало хто з «дочок» іноземців в Україні дуже вже залежить у своїй ресурсній базі від вкладів населення.
Найменше різали дохідність банки з вітчизняним капіталом, які саме за базою фондування істотно залежать від пересічних вкладників та клієнтів-юросіб.
Усі перелічені групи банків досі переважно заробляли на депсертифікатах Нацбанку, ОВДП, кредитах та валюті.
Держбанкам та банкам-дочкам іноземців подальше зниження ставок за депозитами та вкладами загрожує хіба що зниженням обсягів вкладень у депсертифікати НБУ через те, що пішли вкладники.
А ось банкам із вітчизняним капіталом відтік бази фондування за рахунок вкладів громадян і депозитів юросіб через подальше зниження ними дохідності загрожує різким падінням усіх банківських показників, прибутку та гальмуванням їх подальшого розвитку.
Такі банки не можуть дозволити собі втрачати клієнтів через те, що тим стали нецікаві депозитні пропозиції. Тому на побоюваннях відтоку вкладів особливо далі знижувати ставки їхньої дохідності вони не зможуть.
Тепер побачимо, за рахунок чого депутати хочуть зібрати додаткові кошти для бюджету. Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа навела такі цифри:
- 115,4 млрд грн — скорочення витрат із обслуговування та погашення державного боргу (за рахунок реструктуризації та списання Україні частини боргу);
- 216 млрд грн — додаткове розміщення ОВДП;
- 100 млрд грн — перевиконання плану зі збору податків;
- 30 млрд грн — податкові надходження від підвищення податків (зокрема, збільшення військового збору з 1,5% до 5%);
- 12,7 млрд грн принесе підвищення ставок акцизного податку на тютюн та паливо.
У цій ситуації через побоювання відтоку депозитів і на тлі зростання цін, війни та девальвації гривні, істотно далі знижувати ставки за вкладами громадян та депозитами юридичних осіб банкіри (особливо у середніх та малих банках із вітчизняним капіталом) у вересні вже не можуть.
За матеріалами: Мінфін.com.ua
Поділитися новиною
