Банківські ліміти: міжнародна практика та картина в Україні

Світовий досвід показує: банківські ліміти можуть швидко стабілізувати фінансову систему, але їхні економічні наслідки часто відчутні та довготривалі.

Finance.ua у статті розібрався, як ці механізми працюють у різних країнах — і що це означає для України.

Міжнародна практика застосування лімітів

Світова практика свідчить, що обмеження часто впроваджують як «аварійний» інструмент для утримання фінансової стабільності, хоча їхній вплив на економіку буває значним і досить тривалим.

Греція

У 2015 році під час банківської кризи Греція встановила ліміт у 60 євро на добу для зняття готівки з банкоматів. Це різко зменшило обсяги роздрібних платежів — подекуди на 10% і більше протягом окремих тижнів — та сповільнило економічне відновлення.

Кредитні картки з низькими відсотками та приємними умовами. Все в одному каталозі на Finance.ua. 💳

Аргентина та Кіпр

В Аргентині періодичні валютні обмеження відомі як «cepo». Там встановлюють щомісячні або щоденні ліміти на купівлю та переказ валюти.

Ці періоди корелювали зі зниженням офіційних інвестицій і зростанням тіньового сектора, створюючи негативні ефекти на рівні декількох відсотків від ВВП у різні роки.

Подібні тимчасові заходи для збереження платіжної стабільності застосовувалися на Кіпрі 2013 року.

Китай

Китай демонструє стабільні й довгострокові ліміти на конвертацію валюти для фізичних осіб, орієнтовані на рівень близько 50 тисяч доларів на рік.

Як це працює в Україні

В Україні під час періодів волатильності НБУ та банки застосовують адміністративні інструменти: пріоритизацію валютних платежів, тимчасові правила роботи з готівкою та посилені вимоги до переказів. Конкретні параметри постійно змінюються залежно від ризиків, але базова логіка впливу залишається подібною до міжнародної.

Вплив таких обмежень добре вимірюється — як у частині споживання, так і ВВП.

Вплив на споживання та ВВП:

за помірних обмежень споживання може знижуватися на 1−2% від ВВП;
у разі жорсткіших сценаріїв — на 5−8% у короткостроковий період (хоча це сценарій із низькою вірогідністю);
потенційне падіння ВВП може сягати кількох відсотків у помірному сценарії та у межах багатьох відсотків — у жорсткому;
тривалі або непрозорі обмеження здатні коштувати економіці кілька відсотків ВВП за короткий проміжок часу.

Інші критичні ефекти

Сектора, що залежать від готівки: підприємства HoReCa, невеликі сервіси та локальний ритейл є найбільш вразливими. Їхній виторг може знизитися на 10−30% у перші тижні жорстких обмежень через нестачу готівки.
Державний бюджет: збільшення частки неофіційних операцій на кілька відсоткових пунктів негативно впливає на надходження від ПДВ та податку на прибуток, оскільки частина обігу йде у «тінь».

Читайте також

Карткові ліміти: більшість громадян не виходять за встановлені межі переказів

Банківський сектор: тривала невизначеність може призвести до відтоку депозитів на кілька відсотків, підриваючи довіру до фінансової системи, навіть якщо короткострокові заходи знижують ризик «бігу по банках».
Інвестиції: тут ліміти є системним ризиком. Інвесторам необхідно оцінювати чутливість портфельних компаній до зниження готівкового потоку і мати план ліквідності (наприклад, резерви на 1−3 місяці операційних витрат).

Детальніше про практичні рекомендації — що варто змінити (з числовими орієнтирами), читайте у статті за посиланням.