126
Банкіри розповіли, які системні ризики бачать на 2025 рік
— Фондовий ринок
Під
час війни українські банки стикнулися
з багатьма новими викликами: дефіцитом
кадрів, інфляцією витрат, збереженням
капіталу тощо.
Заступник голови правління Ощадбанку
Антон Тютюн під час FinYear 2025 розповів про
деякі системні ризики роботи банків у
2025 році.
«Ми бачимо певні системні ризики.
Перший — це кадровий ризик, ми маємо
складну демографічну ситуацію, багато
людей знаходиться за кордоном, молодь
їде. Це впливає і на кількість, і на
якість клієнтської бази, яка генерує
дохід для банків. Це також впливає на
робочі місця. У нас великий кадровий
дефіцит, і ми щороку підвищуємо
зарплати. На прифронтових територіях
дуже складно знайти персонал, але
працювати там треба», — розповів Тютюн.
З іншого боку, за його словами, витрати
ростуть, банк купує термінали у Франції,
банкомати в Німеччині, багато валютної
складової — євро або долар. Інфляція в
країні призводить до зростання послуг
аутсорсерів, та взагалі всіх послуг на
ринку. Тому витрати ростуть, а доходам
рости немає звідки.
Зі свого боку заступник голови правління
ПУМБ з питань корпоративного бізнесу
Сергій Магдич заявив, що змушують банки
зростати такі чинники, як: інфляція
витрат, утримання персоналу, боротьба
за якісні кадри, необхідність зберегти
капітал.
«Тому що прибуток, який ми заробляємо,
частково перерозподіляється в капітал.
Капітал у всіх банків гривневий. Є вплив
курсу і є можливості для зростання.
Економіка зараз не зростає, але є
можливості для зростання банків внаслідок
їх стратегії. Якщо подивитися
ретроспективно, то переважна частина
банків першої десятки дуже активно
зростає. Якщо у 2022 та 2023 роках в кредитних
портфелях зростали державні та українські
банки, то у 2024 році зростають усі, і
конкуренція загострюється на фоні того,
що економіка, на жаль, не росте. Кредитні
портфелі та ринок в гривні в корпоративному
бізнесі минулого року зріс на понад
19−20%. Можливості для зростання є, і є
велика кількість програм підтримки,
які допомагають банкам задовольняти
потреби клієнтів, як на фінансування
оборотного капіталу, так і на розвиток
фінансування бізнес-проєктів», — пояснив
Магдич.
Читайте також: Банк на базі Укрпошти
Він додав, що ПУМБ витрачає багато
коштів поліпшення клієнтських додатків.
«Банк розвиває цифрову платформу,
яку ми впроваджуємо як для корпоративних
клієнтів, так і для фізичних осіб. Дуже
багато уваги приділяємо диджиталізації
усіх транзакційних продуктів і покращенню
клієнтського досвіду в цифровому
форматі», — зазначив Магдич.
Директор департаменту корпоративних
ризиків Райффайзен Банку Олександр
Міцура розповів, що під час війни банк
активно почав розвивати корпоративне
кредитування і кредитування фізичних
осіб.
«У нас дуже широка лінія продуктів у
корпоративному напрямку. Цього року
плануємо активно розвивати такі продукти,
як факторинг, включаючи експортний
факторинг, гарантії. Ми дуже суттєво
вкладаємо кошти в наші стратегічні,
пріоритетні проєкти, спрямовані на
покращення цифрового досвіду клієнтів»,
— пояснив банкір і акцентував, що
фінустанова також кредитує критичні
галузі економіки: агро, харчі, фармацевтика,
паливо.
«Так само ми кредитуємо і підтримуємо
логістику, фінансуємо будівництво
логістичних центрів. Плюс, цього року,
я думаю, враховуючи те, що на рівні
держави озвучені серйозні плани розвитку
переробної галузі, інвестицій у ці
напрямки, ми також бачимо можливість
кредитувати, надавати інвестиційні
кредити клієнтам саме на створення
доданої вартості, тому що це
пріоритетно: це є експортний потенціал,
а також незалежність і зростання нашої
економіки в цілому», — підсумував банкір.
Читайте також: Гроші, бонуси та акції: які реферальні програми пропонують банки українцям
Голова правління UnexBank Іван Світек
наголосив, що маленьким банкам зараз
нелегко, тому що потрібно конкурувати
з великими мастодонтами.
«Щоб вижити, нам потрібно бути більш
адаптивними, технологічними, більш
гнучкими. І ми в нашій стратегії більше
орієнтуємося на нижчі продукти, не
намагаємося робити все, а конкуруємо
через створення нових партнерств.
Наприклад, ми запустили в партнерстві
з Червоним Хрестом карту, де кешбек і
донати повертаються на підтримку їхніх
проєктів. Також розвиваємо стратегію
партнерства з такими компаніями, як
Auto.ria»,
— розповів Світек.
На його думку, зараз в Україні надмірне регулювання, а треба, щоб було
навпаки.
«Мені здається, що йде регулювання
на регулюванні. Треба змінити цей шлях.
Країна, яка не конкурує, має створювати
більш вільну економіку. Україна запозичує
багато ідей з Європи, але іноді треба
поставити собі питання: „Чи варто це
робити?“, „Чи треба те, що приймається
в Європі, приймати в такому ж вигляді в
Україні?“», — зауважив банкір.
Голова правління АТ «Асвіо Банк» Євген
Шуліка додав, маленькі банки з 2022 року
живуть у новому світі.
Читайте також: Умови банків для ФОП у 2025
«Раніше банки мали невеликий кредитний
портфель, зараз його потрібно змінювати
і тому невеликим банкам потрібно виходити
на ринок кредитування. Для того, щоб це
робити, нам потрібно конкурувати з
великими банками, які вибудовували свою
інфраструктуру ще початку 2000-х років.
Онлайн-канали, офлайн-канали, операційні
процеси, оцінка ризиків тощо. Маленькі
банки робили це на папері, або в Excel. Щоб
конкурувати, нам потрібно робити це
швидко, а це теж вкладення в ІТ. Для нас
і для великих банків вкладення майже
однакові, різниця лише в кількості
персоналу. Тому заробіток, який ми
отримуємо від кредитування, для нас
дуже важливий. Активна база у нас
конкурентна, ми видаємо кредити майже
за тими ж умовами, що й великі банки.
Тому нам потрібно кредитувати у два-три
рази більше», — розповів Шуліка.
Щоб створювати робочі місця, Асвіо
Банк вкладається в ІТ-трансформацію.
«Ми маємо надавати такий самий сервіс,
як і великі банки: онлайн-ідентифікація,
онлайн-відкриття рахунків — всі процеси.
Але ми розуміємо, що є клієнти, які
потребують обслуговування, тому також
відкриваємо і фізичні відділення», —
підсумував Шуліка.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
